В рамках півфінального поєдинку Євро-2020 збірна Данії дала бій англійцям на Вемблі, однак суперечливий пенальті на Стерлінгу допоміг "трьом левам" вирвати вольову перемогу (2:1).
Рік тому збірні Англії та Данії вже зустрічалися на Вемблі в рамках Ліги націй. Каспер Юлманд тільки знайомився зі своїми підопічними, але вже тоді його "червона гвардія" зуміла вразити – скандинави здобули мінімальну звитягу над британцями. Вона стала лишень четвертою в історії протистоянь з "трьома левами". Тепер же обидва колективи зійшлися у боротьбі за фінал Євро-2020. Там на переможця вже чекала Італія.
Гарет Саутгейт обмежився косметичними перестановками у складі на півфінал, залишившись вірним схемі 4-2-3-1 і змінивши всього одного футболіста – замість Санчо в старті англійців вийшов Сака. Каспер Юлманд, своєю чергою, зберіг фірмові 3-4-3, виставивши переможну основу з матчів Данії проти Вельсу та Чехії.
Перший тайм пройшов саме так, як і очікувалось. Англія володіла м'ячем 60% ігрового часу, намагаючись розтягнути оборону суперника та прорвати її через фланги, а Данія агресивно пресингувала й через короткі розіграші вилітала в швидкі контратаки. Захопити перевагу жодна з команд не могла, але у своєму стилі скандинави й британці виглядали дуже переконливо. Єдиною проблемою стала відсутність гольових моментів у перші 20 хвилин – за цей період можна згадати тільки кілька перспективних закидань на хід Дамсгору та вривання Стерлінга у штрафний зі слабким ударом в руки Шмейхелю.
Цікавіше стало в середині першого тайму. Данія почала часто відбирати м'яч на чужій половині й організовувати небезпечні епізоди. Так, на 24-й хвилині Кейн втратив сферу під тиском Вестергора, а "червона гвардія" одразу ж провела контрвипад із пострілом Дамсгора з правого кута штрафного – Мікель цілив у дальній верхній, але трішки не влучив. На 25-й невдалий винос Пікфорда призвів до пострілу данців з дистанції, але і він виявився неточним.
На 29-й же гості заробили стандарт, після подачі з якого Дані Макелі свиснув фол з боку Райса перед карним майданчиком. Суддя призначив ще один штрафний, а Дамсгор вирішив завдати з нього прямого удару – точно в ліву дев'ятку! 0:1!
Данія за інерцією провела ще кілька хороших атак, але Англія швидко відійшла від шоку. Господарі перехопили ініціативу й закрили суперника на його половині, почавши проводити якісні моменти. Так, на 34-й хвилині острів'яни заробили стандарт в метрах 22-х від воріт – Стерлінг пробив у стінку. На 37-й Рахім міг забивати метрів з чотирьох, замикаючи передачу від Кейна, однак скандинавів врятував Шмейхель. Зрештою, "три леви" дотиснули "червону гвардію".
На 39-й хвилині Кейн запустив шикарний пас на хід Сака правим флангом, а той, увірвавшись у штрафний, покотив м'яч вздовж воротарського на Стерлінга. Раз вже готовий був забивати, однак К'яєр у спробі врятувати команду закотив сферу у власні ворота. 1:1! Саме з цим рахунком команди й відправились на перерву.
Другий тайм розпочався у середньому темпі, але доволі швидко матч розкрився на повну. Данія й Англія влаштували ефектний розмін топ-моментами: Дольберг на 52-й хвилині змістився в центр і пробив метрів з 22-х у лівий нижній кут (Пікфорд парирував, але там був офсайд), Магуайр на 55-й замкнув подачу Маунта зі стандарту (Шмейхель кінчиками пальців дістав м'яч з-під дальньої стійки), а Дольберг на 59-й знову вистрілив з-за меж штрафного – Пікфорд спіймав м'яч. Шоу одразу ж відповів прострілом, який захисники ледь не зрізали у ворота. Зрештою, ця перестрілка без голів завершилась дальнім ударом Маунта в руки Шмейхелю.
На 60-х хвилинах футболу де-факто не було. Частину цього періоду з'їло пошкодження Крістенсена, якого, однак, лікарі повернули у гру, а потім пішли заміни. Каспер Юлманд замість Ларсена, Дамсгора й Дольберга випустив Васса, Поульсена й Ньоргора – таким чином, Данія перебудувалася на схему 3-5-2, посиливши центр поля профільним опорником (аналогічний хід скандинави провели у матчі з Чехією). Гарет Саутгейт, своєю чергою, змінив Сака на Гріліша.
Данія після цих перестановок стала виглядати пасивно. Англія теж не збільшувала оберти, однак кілька небезпечних моментів "трьом левам" створити вдалося. Так, на 73-й хвилині Маунт виконав подачу з правого флангу, несподівано закинувши м'яч під поперечину – Шмейхель врятував гостей! На 76-й же острів'яни вимагали пенальті за явний фол Ньоргора проти Кейна, але за "червону гвардію" заступився VAR – на повторах помітили, що Харрі сфолив перед штрафним до свого падіння. Крім того, на 80-й хвилині потужний дальній удар провів Філліпс. Вийшло неточно, хоча існував серйозний ризик рикошету. Скандинави відповідали інтенсивним пресингом, але британці виходили з-під нього.
В ендшпілі зустрічі Касперу Юлманду таки довелося міняти Крістенсена (на поле вийшов Андерсен), а за кілька хвилин тренерський штаб збірної Данії зняв ще одного центрхава – замість Ділейні з'явився Єнсен. Здавалося, що гостям буде надзвичайно важко, але нічого подібного не сталося. У Англії за 10 хвилин основного часу була лишень одна перспективна подача, яку Стоунз підрізав у дальній кут. Вийшло неточно.
У компенсований час "червоній гвардії" стало значно важче. Арбітр додав аж 6 хвилин, а "три леви" явно не збиралися доводити справу для проклятої серії пенальті. Господарі загнали суперника в його штрафний, регулярно входили туди й тримали оборону в шаленій напрузі, але створити вдалося всього один момент – це Магуайр замкнув подачу з кутового ударом головою під ліву стійку. Шмейхель парирував. Зрештою, свисток Дані Макелі перевів матч в овертайм.
У першому екстра-таймі зміст гри не змінився. Данія продовжувала сидіти в глухій обороні, в той час як Англія проводила атаку за атакою. На 94-й хвилині тиск британців ледь не вилився у гол – Кейн відкрився під передачу на правий край штрафного й пробив у дальній кут, однак Шмейхель врятував гостей! Гарет Саутгейт одразу після цього моменту освіжив атаку Фоденом і Хендерсоном, однак загострювати продовжували інші лідери. Так, на 97-й хвилині Шмейхель відбив постріл Гріліша з дистанції, а крім того кілька небезпечних вривань у карний майданчик виконав Стерлінг. Англія домінувала.
Зрештою, на 101-й Стерлінг увірвався на правий край штрафного. Там він зачепився за коліно Меле й впав, а Дані Макелі дав свисток – пенальті! VAR втрутився у справу, але на відеоповторах епізод виглядав дуже неоднозначно – підстави для "позначки" ніби й були, але Рахім явно підмальовував падіння.
Зрештою, суддя затвердив своє перше рішення. Кейн пішов виконувати "11-метровий", потужно вистріливши у правий нижній кут – і не забив! Шмейхель знову врятував Данію. На жаль для скандинавів, Кейн тут же зіграв на добиванні. 2:1!
На другий екстра-тайм Каспер Юлманд пішов ва-банк, знявши з гри центрбека Вестергора й випустивши нападника Олдер Вінда. Гарет Саутгейт же не побоявся зворотньої заміни, всадивши на банку Гріліша й кинувши у бій Тріпп'єра. Цей хід тренер англійців провів, аби перейти на схему з трьома захисниками.
Наприкінці зустрічі гра стала абсолютно відкритою. Данія неслася уперед, заробляючи стандарти й протягуючи м'яч завдяки індивідуальному дриблінгу. На 115-й хвилині відчайдушні атаки "червоної гвардії" могли принести успіх, однак дальній постріл Брейтвейта під ліву стійку парирував Пікфорд. Англія ж намагалася карати суперника за агресію, тікаючи в контратаки, а на 120-й хвилині яскравий прорив Стерлінга на правий край штрафного завершився пострілом з гострого кута метрів з чотирьох – Шмейхель врятував гостей!
Втім, врятувати скандинавів від вильоту Каспер вже не міг. Фінальний свисток зафіксував важку перемогу "трьох левів". Англія виходить у фінал Євро-2020!
Англія – заслужений фіналіст
Суперечливий пенальті на Стерлінгу, зворотні заміни Гарета Саутгейта та загальна стерильність англійців протягом турніру викликали серед вболівальників та журналістів бурю емоцій. Мовляв, на кого ж Данія залишила нас? Як може вийти у фінал ось це? Не заслужили! Ганьба!
Подібна картина характерна для фанатів з усієї планети. Лишень британці зараз святкують, не турбуючись про ненависть на континенті. Втім, навіть найбільш послідовним хейтерам нинішніх "трьох левів" доводиться визнавати, що суто по грі острів'яни домінували, награвши на чисту перемогу.
Якщо взяти загальну картину матчу, то на ній не буде жодного відрізку з перевагою Данії. Збірна Англії не контролювала поєдинок в перші півгодини й пішла у розмін моментами на старті другого тайму, але ж і скандинави в ці періоди не тримали ініціативу. Після 60-ї ж хвилини у футбол грала вже тільки одна команда. "Червона гвардія" аж до 115-ї хвилини не провела жодного удару по воротах, обороняючись в дуже низькому блоці, в той час як "три леви" плавно нарощували перевагу.
Щоправда, великої кількості моментів господарі не створювали (два епізоди з пенальті, подача Маунта, удари Магуайра та Кейна, низка небезпечних вривань – і все), однак підсумкова статистика виявилась вражаючою.
20-6 за ударами, 14-1 за пострілами з меж штрафного, 2,06 - 0,2 за очікуваними голами, 4-0 за явними гольовими нагодами (за підрахунками Opta), 71-12 за дотиками в штрафному, 30-16 за відсотком гри на останній третині, 22-2 за точними проникними передачами – перевага "трьох левів" виявилась інфернальною, хоча команда взагалі не форсувала події та швидкості.
Звісно, варто не забувати про вимушені заміни Крістенсена та Ділейні. Збірній Данії банально не вистачає класу, аби рівноцінно компенсовувати всі втрати – лідерів Челсі й Борусії на ключових позиціях довелося замінити футболістами Фулхема й Брентфорда. Втім, вони покинули поле аж після моменту з непризначеним пенальті на Кейні (76 хвилина). На той момент Данія вже 20 хвилин як сиділа в своєму штрафному без ударів у відповідь.
Взагалі, Данія провела свій найгірший матч на Євро-2020, якщо говорити про загальну кількість ударів, кількість пострілів з меж штрафного та гостроту в xG. Можливо, це був просто поганий вечір втомленого середнячка, але більш вірогідно, що це Англія настільки сильна в обороні та пресингу. Збірні Німеччини, Чехії, Шотландії та України свій найгірший атакувальний перформанс теж провели у зустрічі проти "трьох левів".
Англія суто в ігровому плані стала занадто потужною для своїх опонентів, хоча в жодному з поєдинків острів'яни не намагалися домінувати та створювати купу моментів (на відміну від Данії, Іспанії чи Італії). Британці просто виявились найбільш збалансованими, максимально незручними й при цьому суперефективними.
До матчу проти данців команда Гарета Саутгейта підійшла з найбільшою середньою гостротою своїх ударів, найменшою гостротою ударів суперника й найвищою кількістю пресинг-дій на чужій третині – і протягом зустрічі англійці за всіма цими показниками "тримали марку". Кожен другий-третій їхній момент був гольовим, скандинавам дозволили стріляти лишень із дистанції, а за інтенсивністю пресингу "три леви" перевершили "червону гвардію" майже в два рази.
До тактичної філософії Гарета Саутгейта на Євро-2020 ставлення може бути різним, але суто в ігровому плані ніяких питань не виникає. Англія переграла всіх своїх суперників і заслужено вийшла в фінал. Данії ж варто подякувати за ідеальний футбол у перших п'яти матчах та за гідний бій у півфіналі.
Фінал буде класним
Не всі фанати притримуються хейтерської позиції до перформансу Англії на Євро-2020. Футбол в принципі має дуалістичну природу – прихильники красивої атакувальної гри ведуть вічну війну з прибічниками ставки на результат. У кожного табору є свої залізобетонні аргументи, з якими, однак, можна сперечатися без упину.
З огляду на цей факт, перемога підопічних Гарета Саутгейта у півфіналі виглядає дуже крутою подією. Фінал між Данією та Італією на Вемблі став би, вочевидь, найяскравішим за всю історію фіналів Євро, однак у ньому не було б іскри – дві симпатичних команди просто атакували б один одного, користуючись схожими тактичними методами. Це був би дружелюбний матч, після якого обидва колективи купались би в компліментах широкої публіки.
Інша справа – фінал між Англією та Італією. Прагматики проти романтиків. Стерильний перекат з акцентом на обережність проти вертикальних ривків з авантюрними рішеннями. Ненависна для більшості команда, яка кидає виклик усій Європі, проти колективу, який полюбили маси ще з відкриття чемпіонату. Це вже не звичайний футбольний матч, а протистояння футбольних світоглядів. Ну круто ж?
До того ж, Англія банально краща готова до ігор проти команд рівня Італії. Це – збірні елітного класу, а в поєдинках між ними прогнозувати якісь результати важко.
Звісно, хейтери нагадають про значно легшу турнірну сітку острів'ян – мовляв, так виходити у фінал несправедливо – але і даний факт працює на інтригу. "Перший матч Англії з реальним топовим грандом!" – це набагато цікавіша вивіска, ніж чергова зустріч середняка проти гранда.
Я люблю Данію. Я хотів перемоги Данії. Всі хотіли побачити Данію на Вемблі ще раз, але і прохід Англії варто сприймати позитивно. Звісно, матч з Італією може виявитись не дуже цікавим, але фінали на великих турнірах збірних в прицнипі ніколи не були крутими. Емоції та яскраві фарби залишились у попередніх стадіях, а в фіналах вирішуються набагато серйозніші речі. Англія у такій історії може запропонувати щось більше, ніж просто хороший футбол.
Стерлінг – злий геній
Рахіма всією Європою визнали антигероєм другого півфіналу. Мовляв, його пірнання у штрафному зіпсувало увесь матч, а перемога Англії завдяки такому підлому трюку знецінена. Ця точка зору має право на існування – сперечатись з нею немає сенсу. Так дивитись на момент теж можна.
Втім, варто поглянути на епізод і з іншого боку. По-перше, чомусь ніхто не згадує, що фатальне для данців вривання Стерлінга з подальшим обіграшем було вже далеко не першим – Рахім став лідером за кількістю дотиків до м'яча у штрафному (15). На дриблінгу він теж "робив" захисників регулярно – в активі нападника Манчестер Сіті 10 успішних обводок з 16-ти спроб. При цьому з меж карного майданчика Раз завдав усі 5 своїх ударів з гри, плюс К'яєр забив у власні ворота з-під нього.
В таких умовах вірогідність пенальті була надзвичайно високою. Власне, його мали призначати ще на 76-й хвилині за фол проти Кейна (9 дотиків у штрафному, друге місце за цим показником). Те, що сталося на 101-й хвилині з Рахімом і Єнсеном – лишень наслідок шалених проблем Данії з контролем подібних переміщень нападників.
І, все ж, ніхто не сумнівається, що Стерлінг "малював" падіння. Арсен Венгер, Майкл Оуен і Дітмар Хаманн прямо заявили, що це – не пенальті. Рой Кін обмежився словами, що з пенальті пощастило, але Англія його заслужила. Екс-арбітр Марк Клаттенбург заявив, що момент суперечливий – він би не наважився свистіти фол, але не можна ігнорувати факт контакту в штрафному. Лишень англійські футболісти впевнені, що все було чисто.
Так чи інакше, всі питання необхідно переправляти не Стерлінгу, а арбітру. Дані Маккелі круто судив, але наприкінці зустрічі феєрично провалився – голландець не помітив, що під час атаки на полі було два м'ячі, причому Стерлінг промчав біля цього м'яча на дриблінгу. У Данії був схожий епізод, але там суддя свиснув.
Рахім же все зробив правильно. Він шикарно увійшов у карний майданчик, почав обігрувати й вчасно зрозумів, що атака захлинулася. Після цього Раз знайшов контакт з коліном, давши привід арбітрам призначити пенальті. Підло? Можливо, але 99% нападників зробили б точно так же. Форварди в принципі "малюють" падіння в таких епізодах – а після завершення кар'єри всі вони розказують про "мистецтво" падінь у штрафному. Власне, навіть у дворах звичайну штовханину перед воротами обов'язково спробують інтерпретувати, як фол.
В будь-якому випадку, нападник і без цього пенальті провів фантастичний поєдинок – Рахім взяв участь у обох голах Англії, а всі свої 5 ударів з гри він провів з меж штрафного. Крім того, форвард Ман Сіті тричі влучив у площину та віддав 43 точних паси з 49-ти (3 прогресивних, 18 – на останній третині). Власне, усі, хто бачили вчорашній матч, погодяться, що суто за футбольними показниками Стерлінг був найбільш яскравим футболістом у складі Англії.