"Зараз я кайфую": Кулач – як стати тренером у 33 і оформити гучну сенсацію Кубка України

Чому Кулач обрав саме Сарни, як розпочинається його тренерська кар’єра, як вдається одночасно виконувати функції наставника і гравця – журналістка Футбол 24 Анастасія Прокопчук дізналася у Владислава Ігоровича особисто, завітавши на тренування Маяка.

– Приєднавшись до Маяка, ви дуже неочікувано опинилися в ролі головного тренера. Чи сподівалися, що все розвиватиметься саме так?

– Та ні, звичайно, в першу чергу я приїжджав як футболіст, але з'явилась така от можливість. Я думаю, що зі своїм досвідом і з досвідом хлопців… Так, це якось так сталось, що я можу поділитись з іншими хлопцями своїм досвідом і чогось навчити. Тому ми так вирішили з Олександром Леонідовичем (Жданюком, спортивним директором клубу, – Футбол 24) – можемо спробувати, щоб було саме так.

І, звичайно, для мене це велика нагода – працювати, поєднувати і набиратися того ж досвіду, тільки в іншій сфері. Тому дуже цікаво, дуже переживаю, трішки інші емоції вже, постійно думаю, як краще, як покращити нашу гру. Але кайфую, чесно. Зараз я кайфую.

– Чому саме Маяк Сарни? Чи були у вас, можливо, якісь інші пропозиції, коли залишилися без клубу?

– Дивіться, пропозиції були на професійному рівні навіть. Але подумав так, обміркував це, і тут Андрій Тотовицький, він сам місцевий, тому запропонував можливість приєднатися до цієї команди. Я знав про цю команду від нього. Знав, що це дуже хороша команда на тому рівні, на якому вона є зараз. Тому навіть довго не думали, поговорили з Олександром Леонідовичем і вирішили, що я приєднаюся, приїду.

– Як вам зараз загалом у ролі тренера? Чи бачите ви себе далі у цій сфері?

– Так, звичайно, я до цього готувався, хотів. Думав, що після завершення кар'єри буду намагатись стати тренером. І я ж кажу, що така можливість зараз у мене є – 100% буду намагатись її використати, щоб набиратися того ж досвіду. Це не діти, це дорослі люди, футболісти, і це дуже цікаво, це ближче до мене. Хлопці розуміють, і я думаю, що все попереду у команди Маяк.

– Що виявилося найскладнішим у поєднанні обов'язків тренера та гравця?

– Напевно, коли ти на полі, не можеш усе думати як тренер. Я коли на полі, то є гравцем. Але думки, звичайно, є, та я не можу це контролювати. Ти не встигнеш і там, і там. Тому, коли на полі, ти повинен думати про футбол як футболіст. Коли ж за полем, звісно, то вже обмірковуєш як наставник. Тому ось так. Думаю, що воно все одно якось буде легше з кожною грою.

– Ви маєте чималий досвід професійного футболу. Що хочете передати команді зі своїх напрацювань?

– Та все, що можу – усе буду намагатись передати. Хлопці вміють грати у футбол, але є деякі моменти по деяких хлопцях, що комусь щось дійсно треба пояснити. Тому, я ж кажу, це найголовніше, що вони розуміють і намагаються зловити мою думку, покращуватись.

– Наступним суперником Маяка у Кубку України стане аматорський Базис, який пройшов таку ж любительську команду. Чи вже розбирали цих опонентів?

– Ні-ні-ні, ми так не робимо. У нас є ще дві гри. Наступний суперник – це команда Борщів (матч відбувся 30 серпня, рахунок 0:0, – Футбол 24), тому ми готуємось саме до цієї гри. А потім будемо готуватись поступово. Тому ні, ніяких думок поки, навіть цієї гри Базиса я не бачив.

– Маяк зумів вистояти проти Полтави, минулорічного учасника УПЛ, але чи немає зараз певної розслабленості, що суперник все ж таки нижчого рівня?

– Дивіться, я, по-перше, хочу сказати, що ми не "вистояли" цю гру. Я переглядав той матч два рази, ми дуже добре грали. Десь в кінці, у другому таймі, ми підсіли, тому що фізично нас, може, не вистачає – це факт. Самі розумієте, що команда професійна, трохи більше підготовлена. Але саме по моментах, саме по грі, я не знаю, у першому таймі ми більше м'яч, мені здається, контролювали, і у нас були дуже небезпечні моменти. Трошки недопрацювали. А біля наших воріт – це наші ж помилки були в тих моментах. Тому я не скажу, що вистояли – це по-перше.

По-друге, за розслабленість. Дивіться, ми на тому ж рівні, можна сказати, як і ця команда Базис. Ми не в Другій, не в Першій лізі. Ми граємо майже на одному рівні, тому розслаблення не може бути. Готуватимемось так само, як і до кожної гри. Тож я не думаю, що в цьому плані будуть проблеми.