Виховав Роналду, пережив 1:12 у ЛЧ та змусив плакати Фонсеку – чим відомий Спортінг, який протистоїть Шахтарю

На мальовничих пагорбах уздовж річки Тахо, де її води зустрічаються з Атлантичним океаном, розкинувся Лісабон. Столиця Португалії поєднує багатовікову історію, вузькі вулички старих кварталів, яскраві фасади будинків і краєвиди, які відкриваються чи не з кожного пагорба. Колись звідси вирушали кораблі у далекі морські експедиції, що назавжди змінили карту світу, а сьогодні місто живе у ритмі великого європейського мегаполіса.

Водночас Лісабон давно має особливе місце на футбольній мапі країни: тут базується Спортінг – один із найтитулованіших клубів Португалії, відомий своєю академією, легендарними вихованцями та пристрасними вболівальниками.

Фото прес-служби клубу

Домашньою ареною "левів" є стадіон Жозе Алваладе, розташований у північній частині міста. Саме тут зелені трибуни збирають тисячі прихильників, а кожен матч перетворюється на особливу подію для тих, хто виріс із любов’ю до Спортінга. За понад століття існування клуб пройшов чималий шлях, пережив різні футбольні епохи та виховав цілу плеяду зірок, серед яких і Кріштіану Роналду.

Історія Спортінга налічує понад століття (1906 рік), протягом якого лісабонці переживали як золоті часи, так і тривалі періоди невдач. За кількістю трофеїв клуб посідає третє місце в Португалії (58), поступаючись Бенфіці (91) та Порту (88). Найуспішнішими для "левів" стали 1940-60-ті роки, коли вони регулярно здобували чемпіонські титули. Однак у 80-х Спортінг поступово втратив провідні позиції, а згодом пережив майже 20-річну безтрофейну смугу. Перервати її вдалося лише у 2000 році, коли команда під керівництвом Аугушту Інасіу виграла чемпіонат Португалії.

На європейській арені найгучнішим успіхом лісабонців залишається Кубок володарів кубків 1964 року. У 2005-му вони дісталися фіналу Кубка УЄФА, але поступилися московському ЦСКА (1:3).

До речі, саме в той період Спортінг почав частіше перетинатися і з українськими командами. Зокрема, у сезоні 2008/09 португальці двічі обіграли Шахтар на груповому етапі Ліги чемпіонів – 1:0 у Донецьку та з таким самим рахунком у Лісабоні. Голи Лієдсона та Дерлея залишили команду Мірчі Луческу без очок у протистоянні з прямим конкурентом. "Гірники" зрештою фінішували третіми у групі та продовжили єврокубковий шлях у Кубку УЄФА, який згодом підкорили у Стамбулі. А от лісабонці тоді відлетіли у 1/8 ЛЧ з ганебними 1:12 проти Баварії.

Новий підйом Спортінга розпочався після обрання Фредеріку Варандаса президентом у 2018 році. Реформи, інвестиції в інфраструктуру та розвиток академії заклали основу для повернення клубу до числа португальських лідерів. Важливу роль відіграв і Рубен Аморім, під керівництвом якого "леви" знову почали регулярно вигравати трофеї.

Тепер у цю багаторічну історію своє ім’я незабаром запише й Шахтар. Нинішній Лісабон хоч і пережив черговий період злету, знову опинився на роздоріжжі. У Лізі чемпіонів Спортінг спотикнувся в останньому матчі, але встиг набрати 6 балів. Переконлива відповідь на власний автогол проти Галатасарая (3:1) та впевнена перемога над Лансом (2:0) не перекреслили проблеми, які випливли проти австрійського ЛАСКа (2:3). А за кілька днів "зелено-білі" спіткнулися знову, поступившись у домашній першості Академіко Візеу (1:2). Здавалося б, перед нами просто ослаблений суперник, який втратив ритм. Але найдраматичніше відбувалося не на полі, а в кулуарах.

Руй Боржес / Фото прес-служби клубу

Зазвичай про керманича суперника ми згадуємо наприкінці, але зараз у Лісабоні настільки цікаво, що розібратися з цим варто негайно. Історія Руя Боржеса в Спортінгу сягнула фіналу ще до того, як лунатиме гімн Ліги чемпіонів перед грою з Шахтарем. Він прийшов у листопаді 2024-го, коли Манчестер Юнайтед раптово забрав з клубу Рубена Аморіма. За плечима Боржеса був довгий шлях – від Мірандели, Коїмбри та Мафри до успіху у Віторії Гімарайнш.

Спочатку він зберіг інерцію перемог: виграв національне золото та підняв Кубок Португалії після дербі з Бенфікою. Та варто було спробувати збудувати щось власне – і конструкція захиталася. Срібло наступного сезону та ганебна поразка у фіналі Кубка від Торренсе з другого (!) дивізіону стали симптомами кризи.

Паулу Фонсека / Getty Images

І саме тут сюжет робить карколомний поворот. Провідні медіа вже гудуть про звільнення Боржеса, а головним кандидатом на його крісло став Паулу Фонсека. Людина, чиї сльози після останнього матчу на чолі Ліона сказали більше за будь-які офіційні заяви. Просто справжній сюжет для кіно: колишній наставник Шахтаря стає суперником донеччан перед самою грою!

Фонсека після останнього матчу на чолі Ліона

Щоправда, Фонсека навряд чи опиниться на тренерській лаві у грі проти свого колишнього клубу. Наразі виконувачем обов’язків призначено Тьягу Фернандеша, наставника команди U-19. Та навіть якщо це станеться, переписати малюнок гри за один день неможливо, тож йому доведеться спиратися на багаж попередника, як і нинішньому тимчасовому наставнику. Проте сама присутність цієї тіні додає майбутньому матчу особливого підтексту.

Перш ніж перейти до нинішньої обойми, варто зупинитися на літніх продажах Спортінга – тут лісабонцям справді є чому позаздрити. Клуб попрощався одразу з кількома важливими футболістами: Жеовані Кендою (50,8 млн євро), Мортеном Юльманом (40 млн), Усманом Діоманде (40 млн), Франсішку Трінкау (39,4 млн) та Аліссоном Сантосом (16,5 млн). Пішли й інші виконавці, які забезпечували глибину складу та підсилювали команду з лави запасних. Фактично Спортінг за одне трансферне вікно втратив чималу частину звичної обойми, але водночас заробив на цьому солідні кошти.

Отже, до команди. І традиційно почнемо з цифр. За даними Transfermarkt, Спортінг на сьогодні оцінюється у 413,7 млн євро – це більш ніж удвічі дорожче за Шахтар, вартість якого становить 197,6 млн євро. Щодо легіонерської складової, то в лісабонців 20 іноземців, або 69% складу. У Шахтаря – 21 легіонер, що становить 61,8% команди. За цим показником суперники мають майже ідентичне співвідношення.

Середній вік футболістів Спортінга – 23,7 року. Лісабонці традиційно славляться своєю академією, вихованці якої регулярно стукають до першої команди. Шахтар також робить ставку на молодь, зокрема бразильські таланти, тому середній вік "гірників" лише трохи вищий – 24,3 року.

Якщо ж поглянути на результативність у чемпіонатах, то Шахтар забив 22 м'ячі і пропустив п'ять. У Спортінга – 23 забиті та 11 пропущених. Втім, усі ми знаємо, що цифри не грають у футбол. Тож переходимо до особистостей.

Влітку Спортінг суттєво оновив склад і запросив одразу десятьох новачків на заміну колишнім лідерам. Найдорожчим придбанням став Родріго Салазар із Браги за 30 млн євро. Ще 21,3 млн лісабонці заплатили за Ібрагіму Ба з Фамалікана, 20,5 млн – за Іссу Думбію з Венеції, а 18,3 млн – за Серхі Альтіміру з Бетіса. Також команду поповнили Несторі Іранкунда, Сілас Андерсен, Педро Ліма, Кайке Перейра, Монсеф Зекрі та орендований у Челсі Джессі Деррі.

Щоправда, поки новачки не надто переконливо компенсують втрату лідерів. Тож Спортінгу ще потрібен час, аби літні придбання перетворилися на повноцінне підсилення.

Гонсалу Інасіу / Фото прес-служби клубу

Та у Спортінга є футболісти, навколо яких і досі тримається команда. Один із них – 25-річний капітан Гонсалу Інасіу. Він пройшов шлях від юного вихованця академії до лідера рідного клубу, а тепер має вагу й у збірній Португалії, за яку провів 22 матчі та відзначився двома голами. При зрості 185 см Інасіу впевнено почувається в центрі оборони й уже потрапив на олівець до італійського Мілана, який, за чутками, придивляється до португальця як до потенційного підсилення.

Максі Араухо / Фото прес-служби клубу

На лівому фланзі оборони порядки наводить Максі Араухо. Уругваєць виступає за Спортінг уже другий рік і за цей час став важливою частиною команди. У нинішньому сезоні на його рахунку один гол і дві результативні передачі. Араухо також має вагу у збірній Уругваю, де його цінують за швидкість, витривалість і вміння підключатися до атак (8 голів у 34 матчах).

Джені Катамо / Фото прес-служби клубу

Ще один вихованець академії Спортінга – Джені Катамо, який відповідає за правий фланг атаки. Вінгер зростом 172 см компенсує невеликі габарити швидкістю та вмінням на швидкості проходити суперників. У 14 матчах нинішнього сезону за лісабонців Катаму вже забив три голи та віддав чотири асисти.

Луїс Суарес / Фото із соцмереж

Та головна небезпека для Шахтаря все ж ховається на вістрі – Луїс Суарес. Колумбійський форвард переживає результативний відрізок: у 13 матчах нинішнього сезону за Спортінг він забив 12 голів і віддав одну результативну передачу. За плечима нападника вже чималий європейський досвід – він встиг пограти у Франції, Іспанії та Британії, а до Лісабона перебрався рік тому. Відтоді Суарес регулярно тероризує оборону суперників і залишається найнебезпечнішим гравцем лісабонців. Саме за ним "гірникам" доведеться стежити особливо уважно.

Водночас Шахтар має й власні аргументи перед поїздкою до Лісабона. У трьох стартових турах Ліги чемпіонів команда Арди Турана набрала чотири очки: зіграла внічию з ПСВ (1:1), перемогла АЕК (3:1), але поступилася Інтеру (0:1). Матч у Мілані, попри поразку, продемонстрував, що донеччани можуть на рівних конкурувати з представниками європейської еліти.

Гравці Шахтаря / Фото прес-служби клубу

Підсумуємо. Спортінг має у своєму складі виконавців, здатних самотужки створити різницю на полі. Однак загалом лісабонці поки не справляють враження цілісної команди: кадрові втрати, адаптація новачків і невизначеність навколо тренерського штабу однозначно позначаються на їхній грі.

Саме цими обставинами Шахтар і повинен скористатися. "Гірникам" важливо не дозволити лідерам португальців отримувати простір і водночас знайти слабкі місця в обороні суперника. Матч у Мілані показав, що команда Арди Турана здатна витримувати серйозний тиск і відповідати на нього власними атаками. Якщо донеччани перенесуть цю впевненість на гру в Лондоні, то матимуть усі підстави розраховувати на позитивний результат. Спортінг залишається небезпечним суперником, але його нинішній стан дає Шахтарю можливість зачепитися за очки.