Валентин Щербачов: Як Лобановський Михайлу Фоменку успіх напророкував (частина 2)

"Виходити можна з 2-го місця" - вважає Щербачов.

- Як вам жеребкування нашої групи на Євро-2016?

- Нормально, реально можна вийти з 2-го місця. Так я вважаю. Але це - футбол.

- Вам група на Євро-2016 не нагадала ту, що була у нас на ЧС-2006? Спочатку явні фаворити - Іспанія (зараз - Німеччина); потім аутсайдер Саудівська Аравія (тепер північноірландці); і нарешті, вирішальний матч з Тунісом (з Польщею в 2016-му)?

- Так, чимось, звичайно, нагадала. Але тоді іспанці були, напевно, креативніші, сильніші. Та у кого не питав (знайомі хлопці, які грають у збірній; тренери - кваліфіковані, цікаві фахівці) - ніхто не береться пророкувати нам вихід в подальший етап чемпіонату Європи з 1-го місця. Але, тим не менше, чого в світі не буває? (сміється). Хоча, при прагматизмі і певному життєвому досвіді головного тренера збірної, я думаю, що "синиця в руках" буде метою нашої команди в цій групі.

Успішну тренерську кар'єру в збірній Фоменку напророкував Лобановський.

- А він точно "поступливий"? Ми ж його бачимо дуже спокійним на прес-конференціях, а ось який він у спілкуванні з гравцями? Я знаю, що один з футболістів якось його назвав "м'яким диктатором".

- Ось в цьому, можливо, його перевага над попередниками. Він не "бере за горло", немає такого. Диктатор може бути жорстким (Лобановський - тільки таким і був), а Фоменко діє "тишком-нишком": ось, тільки так! І це працює. Така манера, знаю, сподобалася хлопцям після того, як ми в прірву вже котилися всі, і не знали, чим все закінчиться - пам'ятаєте, як він тільки прийшов?

Шевченко збірній пригодився б. Та тільки, чи захоче сам?

- Як вам галас, пов'язаний із запрошенням Андрія Шевченка в помічники головного тренера збірної. Навряд чи це була ініціатива Фоменка?

- Ні, це не його ініціатива. Це - певне "лобі" в складі федерації футболу України. Загалом, ідея непогана - мотиватор він хороший, Андрій Шевченко, але не на роль головного тренера, звичайно, оскільки він ще не працював ні з ким, навіть з дітьми. Та зараз у нього є певне збалансоване життя там, за кордоном. А як до ідеї повернутися сюди поставиться сім'я, дружина, яка теж має вплив? Хоча якщо у Андрія вистачить бажання, якщо воно буде яскраво вираженим: бути тут - то було б непогано.

- Від Михайла Івановича не прозвучало ні захоплень, ні окремої відмови, мовляв, "навіщо мені рекомендації? Я буду сам підбирати собі помічників". Він коректно повівся і не сказав ні так, ні ні.

- Напевно він розуміє, що Шевченко йому не суперник. І у мене таке ж життєве кредо: ми не вічні і обов'язково потрібно підготувати собі заміну, щоб не соромно було. Михайло Іванович, звичайно, не вчитель - можливо йому хтось підказав. Він не зовсім самостійний, напевно, ще з часів Лобановського, з радянських часів, коли всі звикли що "ось, там нагорі - їм видніше". Ось, підказали, хоча він здатний відстояти свою незалежність. Якби йому це було в тягар, то він би сказав.

Павелко, Шевченко, Платіні - є про що поговорити!

- Напевно, Шевченко міг би грати представницьку роль, бути "обличчям збірної". Все-таки людина, яка вітається за руку з Платіні, нам би не завадила?

- Я про це і хотів сказати. Це така "картинка", це - "обличчя", а ще мотиватор для хлопців в збірній, вони ж на його прикладі і росли, це покоління.

- А немає проблеми в тому, що у збірній досі є гравці, для яких Шевченко зовсім не Андрій Миколайович, а Шева або Андрюха?

- У Фоменка все буде збалансовано. Такі хлопці є, але оскільки вони теж уже підтягуються за віком і своїм розумінням життя до Андрія, то, впевнений, все буде більш, ніж коректно. Мене більше турбує, що досі наші колеги, багато коментаторів вживають це слово "Шева". Ну, що це? Що він тобі брат, сват, друг? У нього прекрасне прізвище Шевченко. Ось цього б позбутися.

Ліон. 2 травня 1986. "Динамо" - "Атлетіко" - 3:0. Перший гол Заварова.

- Валентине Васильовичу, яке у вас улюблене місце у Франції?

- Так, напевно, Ліон. Але не лише тому, що там був знаменитий фінал Кубка кубків у 1986 році. Це місто, де сходяться дві річки - Рона і Сена, межиріччя. Я люблю живу природу, давно роблю екстрім-експедиції туди, де не ступала нога людини. Ось в Ліоні та околицях є багато чого, що не відриває людину від природи. Хоча - величезне місто. Ліон мені подобається ще й через клімат. Він схожий в цьому плані на мій рідний Київ. Тож так, мабуть, Ліон-Ніцца, Монте-Карло, Марсель і Париж так мені не подобаються. Місто типово французьке, саме для життя, а не для туристів. Якщо хочете побачити справжню Францію - вирушайте в Ліон. Там ще є справжні французи.

- Скільки разів ви взагалі були у Франції?

- Складно порахувати, часто був.

- Крім Ліона, що можете розповісти про міста, де пройде Євро-2016?

- Ніцца - курортне місто з вузькою смужкою пляжу, не знаю, чим воно подобається туристам? Я люблю простір. Європейські міста, вони взагалі схожі одні на одного. Париж, дійсно, гарний історичними пам'ятниками. Хороші враження, але шумно там. А Марсель - ні, він не схожий на французьке місто. У першу чергу через населення. Ще у нас була авантюра на початку 90-х - літали дельтапланами через 6 країн. Я знімав відео, сідав до наших. В Тулузу летіли, де культ регбі. Наші регбісти туди влаштовувалися: вночі миють посуд у ресторані, а вдень грають. Гарне місто.

- Як людина, яка неодноразово зіштовхувалась з різними кліматичними зонами, що скажете про ідею (вона вже озвучена) вибрати базу для збірної на Євро ближче до Марселя?

- Чесно кажучи, у Франції скрізь буде нормально. Ізольована база далеко від міста дорого обійдеться. У нас ще підуть шляхом, щоб ви не сумнівалися: дешевше - значить ми там!

Жовтень 2016-го. Дві улюблені команди Валентина Щербачова (одна - більше, інша - менше) з'ясовують стосунки на київському НСК "Олімпійський".

- За кого, крім України, будете вболівати на Євро-2016?

- Я за іспанців. Ще за британців.

- А історично кого завжди підтримували?

- Завжди Іспанію.

- Навіть коли це ще не було модно?

- Так. Справа в тому, що жителі Іспанії, особливо каталонці, як ми: сіли, випили, поговорили - і все, вже дружать. Дуже контактні. І крім того, ця їхня любов до футболу!.. Якщо футбол - у них зносить "дах". Але як вони системно підійшли до гри! Я бачив, як з головною збірною там та-а-акі комплексні наукові бригади працювали, у яких все було на комп'ютерах, ще 20 років тому. Бачив, як вони ставилися до цього. І ось результат: у них і футбол, і футзал - найкращі у світі. Але ж теж не найбагатша країна, хто б що не говорив.

У нас таке тільки впроваджується і поки будуть відмазуватися війною постійно. Але збірна забезпечена, хоч це добре. Ще б футболісти правильно зрозуміли свою місію. Адже в 2016-му році у нас легше не буде. Як побуваєш на "передку", побачиш...

Ось якщо хлопці усвідомлюють важливість, того, що вони можуть зробити, тоді все може бути добре. Всі передумови для цього є. І я точно знаю, що до нас, до України, будуть з симпатією ставитися. Я зараз на аматорському рівні бігаю в футбол (ну, як "бігаю"? Ходжу) на висотах в Непалі. У цю експедицію зі мною йшли молоді хлопці-носильники. І всі кажуть: Росія - це погано, а футбол російський - ще гірше. А Україна - так, добре. Думаю, і французи будуть до нас ставитися нормально, що важливо.

Щербачов: "Скрізь - футбол, скрізь - прапор України!"

- Якщо ви вже заговорили про Непал, скажіть, чи залишилися ще на планеті місця, де не ступала нога Щербачова-мандрівника? Де б ще хотіли побувати?

- Так вже "протоптані" всі стежки. Хочеться втретє провести футбольний турнір в Антарктиді, це затягує. Північний полюс? Вже побував і теж у футбол там грав після парашутного десанту, але зараз же це - закордон. Тоді росіяни допомагали, а так може, Новій Зеландії? Я водив експедиції в Гімалаї. Новозеландці зі мною ходили, запрошували. Коли потрапили в землетрус...

- …Той самий?

- Так, сиділи з ними в готелі на 6-му поверсі, чай пили і - полетіли вниз. 40 поштовхів було. Добре, що я встиг якраз отримати сертифікат на назву гори Героїв України і гори Українського Футболу. Це мені офіційно влада Непалу дозволила зафіксувати, перед землетрусом, я ще встиг. Тепер такі гори є в Гімалаях.