Українець із піцерії розривав нижчі ліги Іспанії, а тепер на рівних з Ванатом – обожнює Шеву, рятує зірку Реала і Барси

"Через постійні і безладні бомбардування, страх, що один із ударів російської армії досягне його села, дуже впливає на нього та його батьків. Він щодня спілкується зі своїми родичами і молиться, щоб їм не було заподіяно шкоди".

Так про Владислава Копотуна писало каталонське видання Radio Sabadell у березні 2022-го. У тому ж матеріалі читаємо і ексклюзивний коментар юного українського форварда: "Я живу з величезною тривогою, бо це моя рідна країна. Бував там, коли випадала така можливість. Важко дивитися, як вони руйнують твою країну, хочуть забрати те, що є твоїм. Футбол для мене – єдиний спосіб втекти з цієї ситуації. Бо у повсякденному житті ти думаєш про це постійно".

Копотун родом із Волинської області, народився у Ковелі, але вже у 3-річному віці покинув Україну з батьками – сім’я переїхала у Португалію. У 2008-му наші мігранти змінили ще одну країну, остаточно кинувши якір у Каталонії. Влад грав за різні місцеві футбольні командочки, назви яких вам взагалі нічого не скажуть. Аж нарешті потрапив у структуру клубу Сабадель з однойменного міста. Це вже щось!

У свої найкращі часи "арлекіни" провели понад десять сезонів у Ла Лізі, у темпораді 1968/69 навіть посіли четверте місце і отримали путівку в Кубок ярмарків, де обмінялися перемогами з Брюгге (2:0, 1:5). Востаннє серед еліти Сабадель бачили 1988 року. Відтоді і аж дотепер каталонський клуб виступає у нижчих дивізіонах, найчастіше – у Сегунді.

У період виступів за Сабадель / Instagram

Владислав, або просто Владис, як прозвали його іспанці, проявив чималий хист в атаці молодіжної команди Сабаделя. Навіть став найкращим бомбардиром одного із сезонів, поклавши 25 м’ячів включно із пента-триком. Зрозуміло, здібного юнака почали підтягувати до першої команди, яка на той момент виступала у Прімері Федерасьйон – третьому за силою дивізіоні Іспанії (колишня Сегунда Б).

"Беручи до уваги, що ви є нападником і українцем, припускаємо, що ваш кумир – Андрій Шевченко?" – допитувалось місцеве медіа. "Так, це правда. З дитинства він завжди був моїм кумиром, – підтвердив Копотун. – Було б честю, якби колись мене з ним порівняли, особливо враховуючи, що я з України. Він був природженим бомбардиром, який забивав усе, що потрапляло йому під руку. Я, мабуть, технічніший і більше люблю володіти м'ячем, вбігати у вільний простір".

Та от халепа – після цих слів м’яч вперто відмовлявся залітати у ворота. На старті темпоради 2023/24 Копотуну знадобилося цілих 20 матчів, а це 836 хвилин ігрового часу (майже 14 годин!), щоб відзначитися третім в кар’єрі голом за Сабадель. Щоправда, українець встиг віддати 4 асисти.

"Я дуже хочу забивати, але краще віддам 15 асистів, ніж заб’ю один гол, – казав у той період. – Зроблю все, що потрібно для команди. А гол, зрештою, прийде – я вам це гарантую. Бо я – хлопець із прицілом".

Торуючи шлях угору, Владислав поєднував тренування й матчі з… роботою у піцерії муніципалітету Санта-Перпетуа. І зовсім не соромиться цього: "Піцерія – такий етап у моєму житті, який потрібно було пройти. Я ж родом із багнюки. Ніхто мені нічого не дав просто так, усього я досягнув своєю працею. Підзаробляв у піцерії, бо потрібні були гроші на життя".

Влітку 2024-го розродився міні-скандал, коли стало відомо, що Копотун покидає Сабадель вільним агентом і переходить в Алькоркон. Частина вірних уболівальників "арлекінів" закипала від обурення. Українцеві довелося пояснити свої мотиви: "Я був чесним із клубом. Хочу стати професіоналом, тож мені потрібен цей шанс на спортивному рівні. Усі зробили б те саме, що й я. Навіть якщо хтось скаже "ні", то точно бажав би найкращого для свого сина, як, наприклад, мої батьки. Перший, хто любить Сабадель, – це я. Мені прикро – я б продовжив тут, але водночас хочу прогресу у професійній кар’єрі".

А це вже Алькоркон / Instagram

Так чи інакше, трансфер Копотуна виглядав доволі дивним, бо Алькоркон якраз вилетів із Сегунди у все ту ж Прімеру Федерасьйон. Владис поміняв шило на мило, бурмотіли скептики.

Проте форвард знав, що робить. За два сезони в Алькорконі він зіграв 65 матчів, у яких забив 21 гол і віддав 4 результативні передачі. Статистика для центрфорварда не захмарна, але цілком достатня, щоб на нього звернули увагу вже серйозніші клуби. Цьогоріч Копотун пішов на підвищення – у Кадіс, який ще два роки тому виступав у Ла Лізі.

Трансфер супроводжувало агентство MSSports – невелика каталонська компанія, яка веде справи трьох десятків молодих гравців. Найдорожчий їхній актив – Пау Санс, лівий вінгер Сарагоси, котрий оцінюється у півтора мільйона євро. Владислав, до слова, входить у топ-четвірку клієнтів MSSports – 300 тисяч.

Владис / Instagram

Щодо Кадіса, то команду очолює 50-річний Альберт Селадес, зірковий півзахисник 90-2000-х. Він – рідкісний екземпляр, адже ставав чемпіоном Іспанії у складах і Реала, і Барселони. Кадровий вибір у Селадеса – солідний, гріх скаржитися. Взяти, приміром, позицію центрального нападника. Копотун змушений конкурувати з Гонсало Петітом, орендованим у Бетіса, Урко Ісетою, купленим в Атлетіка Більбао, та Альваро Гарсією Паскуалем. Усі в кілька разів дорожчі, ніж українець.

Тим ціннішими є шанси, які надає Селадес. Десь на 4 хвилини випустив, а десь на 45. Минулої суботи Копотун вперше вийшов у стартовому складі Кадіса. Грали з Тенеріфе на Канарських островах. "Субмарина" тривалий час поступалася господарям, аж нарешті Владис на 74-й хвилині підібрав пас партнера в районі центрального кола і блискуче реалізував рандеву з голкіпером, врятувавши для Кадіса один бал (1:1). Перший гол у його кар’єрі серед Сегунди. Стільки ж у Владислава Ваната, до речі. Тепер довіри може побільшати – важливо нею скористатися.

Проблема лиш у тому, що за сім турів "Субмарина" не здобула жодної перемоги і осіла на дні таблиці з чотирма очками. Зірковий тренер ходить по тоненькому льоду під загрозою відставки. Іронія долі в тому, що на протилежному полюсі, сьоме місце, перебуває Сабадель – клуб, який дав Копотуну путівку у великий футбол.