"У Зорі, наприклад, мені так і не виплатили бонуси за третє місце і вихід до Ліги Європи. Рафаїлов обіцяв, що потім віддадуть, але так ніхто нічого і не заплатив. Я тоді провів за луганську команду найбільшу кількість ігор, навіть більше, ніж Караваєв, тому повинен був і отримати немало.
Рафаїлов тоді міг ще відстрочити виплату на декілька місяців. Для себе і клубу він заробляв добре. Мені здається, що ці гроші, що виділялися на зарплати, просто вкладали в банк на депозит, через що і виникали затримки. Це доволі розповсюджена практика, так робили і в Запоріжжі, і в Дніпрі.
У Грузії зі мною не розрахувалися за три місяці. У Карпатах також було щось незрозуміле. Вони казали, що, якщо я йду в іншу команду, то зі мною не будуть розраховуватися. Це тривало декілька місяців, але після спілкування з юристами щось все ж таки повернули. Але там були невеликі суми, бо у Львові я мав низьку заробітну плату за мірками УПЛ.
Скільки? На той момент у Львові я отримував сто тисяч гривень, але в Карпатах були й хлопці, яким у той самий час платили чотириста-шістсот тисяч гривень.
Найбільшу ж зарплату за всю ігрову кар’єру платили в Шахтарі. До того ж додавалися бонуси за чемпіонство. Також варто зазначити, що в Шахтарі не пам’ятаю жодних затримок. Просто о 12:00 приходило повідомлення на телефон, що гроші надійшли на рахунок – і все, не треба було нікуди їхати, забирати, вимагати й так далі", – розповів Шевченко в інтерв'ю Українському футболу.
Нагадаємо, Олексій – вихованець запорізького Металурга. За свою кар'єру встиг пограти в Україні за Динамо, Говерлу, донецький Олімпік, Зорю, Карпати, Шахтар та Чорноморець. За кордоном виступав за грузинські Торпедо Кутаїсі та Ділу, а також польський Заглембє Сосновєц.