– Як думаєте, якби Дніпро у 2016 році не мав фінансових проблем, ми б почули імена таких гравців, як Андрій Лунін, Артем Довбик, Владислав Кочергін?
– Почули б. Звісно, почули б.
‒ Тобто вони б не загубилися?
‒ Ні, не загубилися б. За Луніним уже тоді уважно слідкували. Такий талант не може просто зникнути. В нього ще у 13–15 років було помітно потенціал. Це гравець, який одразу кидається в очі. Може, це не став би Реал, але точно іноземний клуб, і точно високий рівень.
‒ Як ви наважилися його тоді поставити у ворота у досить ранньому віці?
‒ Я відчував, що коли грали інші воротарі (Варцаба та Шеліхов), команда не відчувала впевненості. Коли став Луня – команда одразу заспокоїлася. Він давав упевненість захисту, тренерам, всім. Навіть уболівальникам, це помітно. Сваток мені теж казав: "Ми не впевнені щодо того, що позаду нас". Вийшов Луня – і все змінилось.
‒ Ваша довіра до молодих – це вплив Євгена Мефодійовича Кучеревського?
‒ Можливо. Не знаю. Це вже до психоаналізу питання. Може, мені просто щастило – що до мене потрапляли талановиті хлопці. А може, ще й тому, що довіра не була безпідставною. Це ж я не всіх підряд ставив.
Я довіряв Луніну – і він заграв. Довбик не рахується, він вже не був досить молодим. Ярмолюк, Батагов, Рубчинський – усі вони пішли далі й заграли. Ми брали дітей близько 15 років – і не помилилися, – заявив в інтерв'ю Українському футболу головний тренер молодіжної збірної України Дмитро Михайленко
ПСЖ вийшов у фінал Клубного ЧС-2025, влаштувавши швидкісний розгром Реала – Дембеле оформив гол+пас