"У кожної команди бувають важкі періоди, вони - невід'ємна частина нашого життя, так вийшло. "Сент-Етьєн", "Лаціо", "Олімпік", "Чорноморець", Полтава... Ми нічого не можемо зробити. Начебто і намагаємося, але не виходить. Важко про це судити. Самому дуже боляче. Немає жодних виправдань, ми самі в цьому винні. Будемо намагатися. Можна сказати - ось ми слабкі, опустити руки. Бийте нас... Але цього не можна допустити, треба йти до кінця, як би важко не було треба по-чоловічому витримати цей удар і стати сильнішими.
Я не міг уявити, що після хорошої середини сезону буде таке погане закінчення. Будемо сподіватися, що після зими все виправиться і будемо прикладати всі зусилля.
Винні всі ми. Багато йдеться про відхід Маркевича, усілякі чутки... Про що зараз говорити? Хто завгодно може піти. І я можу піти, тим більше, що у мене закінчується контракт. Ну і що зміниться? Нічого не зміниться. Незамінних футболістів не буває. Я думаю, що потрібно зібратися і поговорити по-чоловічому. Ми повинні гідно зіграти останні ігри, а після зими зібратися і зробити все необхідне, щоб посісти третє місце. Я думаю ми його займемо. У мене навіть немає сумнівів у цьому.
Чи є у команді угруповання? Це командна кухня, я нічого не можу говорити про це. Я нічого не можу виносити з команди. Я можу сказати про себе, загалом, але подробиці не можу розповідати.
Моє майбутнє в "Дніпрі" туманне. Нічого не можу сказати. Знаю тільки, що через півроку закінчується контракт. Я вже можу підписувати попередній контракт з іншими клубами. Я стою перед вибором - що мені далі робити.
У мене вже є пропозиції від інших клубів. І їх чимало. Просто мені треба визначитися з майбутнім. Чого хоче "Дніпро", які цілі у нього будуть. Чи потрібен я "Дніпру". Деякі пропозиції я вже відхилив.
Я хочу залишитися в Дніпропетровську. Хочу увійти в історію "Дніпра". І мені для цього залишилося небагато. І справа навіть не в цьому. У мене є сім'я, яка мене підтримує і надихає. Ми з дружиною пройшли через багато що, коли це все починалося. Всі перемоги і досягнення ми поділяли з нею, вона мене надихала. Я думаю, що ми разом ще багато чого доб'ємося. Дружині і сину моєї величезне спасибі за все. Завдяки їм я ще граю у футбол. Не було б їх - у мене не було б ні мотивації, ні бажання", - розповів Селезньов.
Читайте також: