"Мені було важко прийняти той факт, що Манчестер Сіті поступився дорогою Реалу в Лізі чемпіонів. Реал змушує суперників опускатися до свого рівня, якщо ці команди його перевершують. Мені було боляче спостерігати за цими матчами, адже я вболівав за Пепа Гвардіолу і Хуанму Лільо. Гвардіолі доводиться важче в матчах на вибування, але він, як і раніше, номер один у світі. Проте мені також подобаються інші тренери – такі як Мічел, Мікель Артета, Хабі Аонсо, Де Дзербі, Хаві. Їм вдалося скористатися перевагами Пепа, але зі своїм власним відбитком.
Який футбол я вважаю за краще дивитися? Я дивлюся багато матчів, але бачу мало футболу. Я дивлюся багато матчів за участю Манчестер Сіті, Жирони, Арсенала, Байєра. Це команди, у яких більше свободи для колективної гри. Решта, перш за все, просто змагаються. Сьогодні конкуренція існує як ніколи раніше, але це не означає, що футбол, який продукують ці команди, привабливий.
Чи погодився б я зараз тренувати в Південній Америці? Так, погодився б. Але не тільки там – Європа теж дуже привабливий варіант. Я б погодився на роботу в будь-якій точці світу, де є серйозний і довгостроковий проєкт. У Бразилії надмірне божевілля, через кожні три гри звільняють тренера. У Європі я відчуваю трохи більше терпіння", – цитує Marca Сампаолі.