"Футбол 24" розповідає про найепічнішу трансферну сагу в історії, якій нещодавно виповнилося 25 років.
24 липня 2000 року суперзірка каталонської Барселони Луїш Фігу став гравцем мадридського Реала. Настільки зухвалої "крадіжки" у боротьбі запеклих суперників не було з часів Ді Стефано. Флорентіно виконав головну передвиборчу обіцянку, підписавши контракт із португальцем. Складний трансфер, неймовірний тиск, шантаж і операція на суму 11,9 мільярда старих песет, що стало світовим рекордом.
Суперзірка Барселони Фліка оцінив ймовірність зради в стилі Фігу
Аби зрозуміти, що означала "зрада" Фігу для уболівальників каталонського клубу, потрібно повернутися до літа 2000-го. І Мадрид, і Барса раптово опинилися у виборчому процесі. Хосе Луїс Нуньєс залишив посаду, розчистивши шлях для своєї правої руки, Жоана Гаспарта. У Чамартіні, здавалось, відсутня найменша інтрига. На тлі європейських успіхів "бланкос", що за три роки двічі вигравали Лігу чемпіонів, Лоренсо Санс хотів закріпити своє президентство, оголосивши дострокові вибори. На той момент у нього залишався ще рік повноважень. "Ми думали, що переможемо без надзусиль", – зізнався Хуан Онієва, один із його віце-президентів.
ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).
Перес був аутсайдером, бізнесменом, який кілька років тому, у 1995-му, ледь не скинув Рамона Мендосу. Він, зокрема, не міг похизуватись ораторським мистецтвом Санса на піку популярності останнього, виглядаючи приреченим. Однак, дивовижний план, що передбачав участь легенди Атлетіко Паулу Футре, міг усе змінити. Флорентіно чув про його тісні стосунки з Жозе Вейгою, агентом Фігу. "Що може привабити сосіос більше, ніж титул? Найкращі футболісти світу", – наполягав Перес.
Футре, прибувши у головний офіс компанії ACS, навіть не уявляв, як виглядає Флорентіно. А згодом розсекретив їхню розмову: "Він сказав, що хоче Фігу, я подумав, навпроти – божевільний". Футре зрозумів, що Перес піде на все. 1 липня було досягнуто принципової домовленості. Шалені гроші за попередню угоду (500 мільйонів песет) і величезне підвищення зарплати Фігу, яка після переходу в Реал зростала б утричі – 1 мільярд песет (6 млн євро – прим). Проте, у разі зриву перемовин португалець повинен був компенсувати "бланкос" 5 мільярдів песет (30 мільйонів євро). Ці кошти Флорентіно використав би для оплати 80 тисяч абонементів у наступному сезоні.
6 липня радіостанція SER оприлюднила сенсаційний виборчий меседж Переса: "Якщо я стану президентом Реала, Фігу гратиме у нас. І зверніть увагу, я настільки впевнений у своїх словах, що зобов'язуюсь оплатити абонементи у випадку невдачі". Санс іронічно відповів: "Це все дим".
Жозе Вейга був ключовою фігурою у "справі Фігу". Поціновувач дорогих костюмів у молодості емігрував до Люксембургу, аби заробити на життя. Продавав автомобілі, поки друзі не познайомили його з президентом Порту Пінту да Коштою. Так розпочалась стрімка кар’єра футбольного агента: після Фігу (1993) до нього приєднались інші топові клієнти – Жоау Пінту, Дімаш, Са Пінту або Сімау.
"Вейга поїхав на Євро-2000, вже маючи пропозицію Флорентіно, обговорив її з Фігу, а той погодився. Саме агент підписував попередній контракт з Пересом", – зізнався Футре у іспанській програмі Punto Pelota. До слова, там він спростував один з найбільших міфів про трансфер Фігу. Мовляв, у нього були зв’язані руки односторонньою угодою Вейги, про яку футболіст не знав. "Насправді Фігу прекрасно розумів, що робить Вейга. Та коли про це стало відомо у ЗМІ, тиск на футболіста різко посилився. Він почав отримувати погрози смерті, Луїш молився, щоб Флорентіно не виграв вибори. Потенційний штраф у 5 мільярдів песет не давав йому спокою", – додав Футре.
Тим часом Нуньєс головував на останній асамблеї Барси і заявив перед сосіос, що навіть пальцем не поворухне задля підвищення зарплати Фігу. "Торік він підписав контракт на 3,5 мільярда песет (700 мільйонів на рік брутто) і отримує на 38 відсотків більше, аніж другий за окладом гравець", – обурювався президент. – Якщо Мадрид його хоче, нехай платить". Але через шість днів риторика Нуньєса почала змінюватися. Він публічно атакував кандидатів у президенти за бездіяльність у справі Фігу: "Флорентіно провів з ним і Вейгою переговори. Не розумію, чому ви досі цього не зробили, розповідаючи водночас про запрошення 6-8 нових гравців. Можливо, потрібно скоротити список трансферних цілей і внести туди Фігу, виклавши йому свою філософію!".
10 липня португальська зірка порушив мовчанку в Diario Sport: "Хочу запевнити уболівальників Барселони, що Луїш Фігу, безсумнівно, буде на стадіоні Камп Ноу 24 липня, щоб розпочати сезон". Журналіст Тоні Фрієрос, автор сенсаційного інтерв'ю, запропонував негайно розставити усі крапки над "і": "Моє наступне питання вимагає конкретної відповіді: чи підписали ви попередній контракт з Флорентіно Пересом?". Насупивши брови, Фігу рішуче заявив: "Звісно, що ні. Я не настільки божевільний, щоб зробити це". Він збрехав.
Це був унікальний контракт, який допоміг розробити Вісенте Монтес, фахівець із спортивного права, колега Вейги. AS знайшов його в Південній Америці, щоб обговорити історичний трансфер: "Я брав участь у розробці безпрецедентного документу. Вперше створювалося щось настільки складне. Зобов'язання сторін, компенсації у разі порушення... Ми склали його пізно вночі разом з Хосе Луїсом дель Вальє, адвокатом, що представляв інтереси Мадрида". У ЗМІ навіть розпочалися дискусії щодо законності угоди, адже Перес ще не був президентом.
Загальна сума контракту становила 10 мільярдів, але через податки вона зросла до 11,9 мільярда. "В угоді з'явились оновлення, а потім ще й проблема з ПДВ. Існував податковий конфлікт щодо зобов'язань Фігу. Нас потужно атакували, але через кілька років Верховний суд став на наш бік. Через конфіденційність операції не могло бути багато документів – лише одна копія. Її зберігав мій батько, який був великим фанатом Реала і помер у травні минулого року", – поділився Монтес.
Флорентіно, попри усі прогнози, переміг на виборах 16 липня. Фігу опинився у пастці попереднього контракту. Він відпочивав на Сардинії, сховавшись від нав'язливої уваги іспанських газетярів. Португалець зірвався, вдаривши кулаком папараці за те, що той сфотографував його сина. Усе завершилось заявою в поліцію. "За три дні до виборів він зрозумів, у що вплутався, почав відступати, – згадує Футре. – Луїш сказав Веїзі, що не піде в Реал, і майже розплакався, коли Флорентіно виграв вибори. Ми не вірили у перемогу Переса. Коли він виграв, Вейга ридав, а я хвилювався... Або Фігу переходить у Реал, або ми платимо 30 мільйонів євро. Він перебував на Сардинії, відмовлявся їхати у Мадрид. Тож ми з Вейгою полетіли туди з Лісабона приватним літаком. Вираз обличчя Фігу та його дружини був поемою".
Мадридські фанати чекали з нетерпінням. Флорентіно поспішав офіційно оформити трансфер вже у статусі президента. У розпал післявиборчої метушні він поїхав до Лісабона (Фігу, Вейга і Футре разом вилетіли до столиці), щоб домовитися про усі деталі. "Луїш був наляканий. То погоджувався, то відмовлявся... І зрештою попросив підписати також свого близького друга Са Пінто, щоб не почуватись самотнім у роздягальні Мадрида. Флорентіно навіть не знав, що це за футболіст. Зрештою його додали в угоду, але з клубом Са Пінто домовитись не вдалося. Фігу підписав офіційний контракт з Реалом о сьомій ранку".
Презентацію запланували на 24 липня, аби не заважати виборам у Барселоні. Фігу здавався розгубленим, невпевнено позуючи поруч з Ді Стефано та Флорентіно. За похмурим обличчям зірки ховалася одна маловідома причина, про яку написав у власній книзі легендарний іспанський журналіст Альфредо Реланьйо. "Холодність Фігу пояснюється тим, що хтось зателефонував йому перед заходом і намагався відмовити від переходу. Водночас шантажуючи світлинами начебто оголеної дружини, які погрожували опублікувати у журналі Interviú. Це виявилося брехнею, таких фото не існувало", – зазначає автор.
"Йшлося про ставлення, а не гроші", – переконував пізніше Фігу. – Я повідомив Гаспарту, що маю пропозиції від клубів, готових заплатити суму відступних, і запитав, чи не зацікавлений він у продовженні контракту. Я відреагував імпульсивно. Коли вони зрозуміли, що я переходжу в Мадрид, було вже запізно. Я припустився помилок під час цього процесу, але вчинив правильно. Здобув престиж, досвід і титули. Моя совість чиста".
Гаспарт виклав власну версію подій у газеті El Español. "У ніч, коли мене обрали президентом, найкращий гравець іспанського футболу перейшов до Мадрида. Це був брудний і підступний вчинок мого доброго друга Флорентіно Переса. Не найкращий початок. Фігу – зрадник. Він обдурив мене. Тієї ж ночі Луїш зателефонував мені: "Жоане, у мене є два квитки. Один до Мадрида, а інший до Барселони". Я обіцяв забрати його з аеропорту. Він додав: "Мій агент уклав документ з Мадридом. Якщо я не підпишу контракт, він повинен заплатити 500 мільйонів песет. Я не залишу його в біді. Та якщо ти гарантуєш, що Барса заплатить цю суму, я залишаюся". Флорентіно класно перестрахувався. Я відповів Фігу, що ми візьмемо на себе цю суму. Але він попросив мене забрати його з фінансовою гарантією від банку La Caixa на 500 мільйонів. Була північ! Я не міг цього зробити. Я гарантував йому від імені клубу, що ми виконаємо наше зобов'язання. Але він перейшов у Мадрид".
Переможцем став Флорентіно. Реал заробляв величезні гроші від рекламних контрактів з Coca-Cola або Galp саме завдяки Фігу, скориставшись тим, що він володів лише 50% іміджевих прав. Цих доходів вистачало, аби покривати більшу частину астрономічної зарплати португальця. "Блаугранас" у наступні п'ять років не виграли жодного важливого титулу, а інцидент зі свинячою головою на Камп Ноу відкрив нову главу в історії Ель Класіко.