"Поспішав довести нам, що тепер він тренер": 24 години, які змінили життя Луїса Арагонеса
Трансформація футболіста у тренера від одного з найуспішніших наставників у історії іспанського футболу відбулася миттєво. "Футбол 24" пригадує тектонічні зміни у Мадриді, що сталися наприкінці листопада 1974-го.
Луїс Арагонес – культова постать для Іспанії. Жорсткість, харизма та успішність – мабуть, такими трьома словами можна охарактеризувати цю глибинну персону, яка відійшла у засвіти першого лютого 2014-го. Після себе Арагонес залишив грандіозну спадщину, котра вимірюється не лише титулами.
Неймовірно, та початок тренерського шляху дона Луїса був спонтанним і максимально неочікуваним. Як виявилося, неочікуваним для усіх, але тільки не для самого Арагонеса.
Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри
ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).
Атлетіко погано стартував у сезоні 1974/75: виграв лише два матчі у восьми турах і встиг вилетіти на ранньому етапі з Кубка УЄФА. І це після того, як мадридці у травні грали у фіналі Кубка європейських чемпіонів. Крісло під головним тренером Хуаном Карлосом Лоренцо добряче хиталося.
24 листопада у рамках дев’ятого туру в Мадрид приїхав хіхонський Спортінг. Господарі впевнено вели в рахунку 2:0, але наприкінці зустрічі перевагу розгубили і розписали нічию 2:2. Для керівництва клубу то був знак – тренер більше не контролює ситуацію.
Нічого не підозрюючи, того вечора усі 90 хвилин за Атлетіко відбігав (та віддав гольову передачу) його 36-річний лідер Луїс Арагонес. Для ветерана то був 370-й поєдинок за "червоно-білих" – ніколи раніше жоден інший футболіст не досягав цієї позначки (тільки через 43 роки її поб’є Фернандо Торрес).
Невдалий підсумок матчу зі Спортінгом настільки стривожив керівництво клубу, що тієї ж ночі на вулиці Коваррубіас у будинку президента Вісенте Кальдерона відбулася екстрена зустріч. Після короткого обміну думками хтось із присутніх випалив: "Луїс Арагонес – це саме та людина".
Що було далі – достеменно не відомо. Перша версія подальшого розвитку подій полягає в тому, що тієї ж недільної ночі хтось із клубу зателефонував Арагонесу і сухо повідомив: "Президент хоче, щоб ви стали наступним тренером". Друга версія, яка вважається більш правдоподібною, полягає в тому, що згаданий дзвінок відбувся у понеділок вдень, а не по гарячих слідах у неділю.
Зрештою, кінцевого результату це не змінило. Фактично за добу після матчу Луїс Арагонес перетворився з футболіста у тренера. Він попросив кілька годин на роздуми, але ніхто не сумнівався, що у неділю на поєдинок проти Валенсії у заявці Атлетіко не буде Луїса Арагонеса. Оскільки він сидітиме на тренерській лаві.
Я знаю, що став тренером товаришів по команді, з якими грав минулої неділі, – таким був перший коментар Арагонеса у новому статусі. – Це важко прийняти, але я сподіваюся, що ми зможемо все вирішити, підтримуючи один одного. У мене немає контракту; мені сказали взяти на себе відповідальність за команду, я думаю, до 30 червня.
Перші тренування нового тренера здивували навіть тих, хто його добре знав. Арагонес запропонував команді двогодинне тренування з великим акцентом на фізичну підготовку. "Той перший день був дуже одноманітним, дуже нудним, – казав ветеран Аделардо. – Здавалося, що він поспішав довести нам, що тепер він тренер. Луїс завжди був жорсткою людиною, і, можливо, тому він був таким хорошим гравцем, та, перш за все, таким хорошим тренером".
Дебютний поєдинок видався непростим – Атлетіко розписав мирову на Местальї (1:1). Арагонес вирішив не змінювати звичну формацію 4-4-2. "Я точно більше страждав за один день як тренер, ніж за 18 сезонів як гравець. Ні, я не сумував за м'ячем. Я збирався завершити кар'єру в кінці сезону і вже готувався до цього морально. Просто трапилися події, що зрушили все з мертвої точки", – ділився враженнями молодий наставник.
Так почався тренерський шлях Арагонеса, який складався з 611 матчів у ролі наставника Атлетіко. Цей показник лише позаторік перевершила інша клубна легенда – Дієго Сімеоне.
Що ж до того сезону, то Арагонесу вдалося стабілізувати ситуацію і навіть фінішувати на шостій сходинці. Протягом насиченої тренерської кар’єри він ще тричі повертався на Вісенте Кальдерон, виграв з "червоно-білими" один титул Ла Ліги, чотири трофеї Кубка Іспанії, один Суперкубок Іспанії та один Міжконтинентальний кубок. А 2008-го, як тренер збірної Іспанії, виграв чемпіонат Європи.
Вражаюче, якщо враховувати, що тренерську кар’єру Луїса Арагонеса розпочав один спонтанний дзвінок після невдалого матчу, де він брав участь як футболіст.