"Всі знають, що коли ти підписуєш контракт, то один примірник залишається у футболіста. Мені мій екземпляр не видали, документи були в клубі. Оскільки я не був повнолітнім, то мама поїхала спочатку в Винники в академію, а потім до клубного офісу у Львові. Там прочекала 5 годин, намагаючись поговорити з керівництвом, проте охорона Козловського виставила її за двері. Я також звертався до Ігоря Дедишина (генерального директора, – прим.) та Володимира Лапіцького (спортивного директора, – прим.) віддати мій контракт, але мене не почули.
Рух програв у суді своєму втікачу – львів'яни зобов'язані виплатити заборгованість
Після початку великої війни команда роз’їхалася хто-куди. Від сили тренувалися самостійно п'ять осіб. Ніхто не розумів, що буде далі, тому з батьками ми поїхали до Праги. Я одразу повідомив про це Віталія Пономарьова. Проживав в готелі Славії, яка надавала житло українським біженцям, оплачувала харчування, за що я дуже вдячний.
Проти мене свідчили Пономарьов і Дедишин. Вони звинувачували мене у втечі. Ніби я поїхав, нікому нічого не сказав, хоча всі в клубі знали про мої плани. Віталій Юрійович сам пропонував їхати в Польщу. Щодня ми з ним спілкувалися, а на слуханнях він сказав, що я не відповідав на дзвінки.
Чому в українській Палаті вирішення спорів УАФ не вдалося домогтись справедливого рішення? Складно відповісти. Головне, що зараз правда на моєму боці. Наскільки мені відомо, Слован заплатив Руху 47 тисяч євро компенсації. Чи витратив на мене Рух за півтора року такі гроші? Я не знаю", – сказав Варфоломєєв у коментарі Українському футболу.
Нагадаємо, минулого тижня CAS поставив крапку у суперечці Руха зі своїм вихованцем. "Жовто-чорні" намагалися довести, що Варфоломєєв в односторонньому порядку розірвав контракт з клубом і вимагали від футболіста 100 тисяч доларів компенсації. Суд в Лозанні підтвердив, що офіційні особи Руха маніпулювали ситуацією щодо гравця та неправдиво свідчили проти нього. Як наслідок, львів'яни зобов'язані виплатити футболісту 40 тисяч гривень заборгованості по зарплаті.