– Нещодавно прогриміла історія з українським воротарем Денисом Шеліховим, який переплив річку та втік до Білорусі, щоб грати за Славію-Мозир. Як ви поставилися до цього вчинку?
– Мене якраз відпустили коментувати матчі збірної, то я приїхав і дізнався про цю історію. Я тільки посміявся. Для мене Шеліхов – комедійний персонаж, тільки й усього. Виходить, він не знайшов собі варіантів навіть на рівні Першої ліги України, навіть у клубах, де грають за їжу, і зробив усе, щоб перебратися до Білорусі. Він злякався мобілізації та втік. Думаю, він балансував між Другою лігою та аматорським чемпіонатом.
– Тобто він міг опинитися поза професіональним футболом, і його могли мобілізувати?
– Зважаючи на все, так. Він не мав би професіонального контракту, тому призвали б. У результаті Шеліхов заздалегідь готувався до того, щоб перепливти водний кордон, тренувався з ластами. Поставився до цього питання максимально серйозно, але для мене це однаково кумедний персонаж. Головне, щоб після війни він не "виплив" в Україні.
– А як ви ставитеся до українців, які зараз грають у Білорусі?
– Звичайно, негативно. По-перше, ці люди не мають жодних принципів. По-друге, це неуспішні люди та не набільш висококласні спортсмени. Якби вони собою щось являли, то напевно б знайшли варіанти в Європі. Проте вони готові грати у чемпіонаті країни-агресора без єврокубкових перспектив. Я не засуджую їх, а просто ставлюся зі зневагою. Для мене головне, щоб вони потім не "спливли" в Україні.
– Для українських футболістів, які виступають зараз у чемпіонаті Білорусі, дорога до вашого чемпіонату закрита?
– Думаю, так. Українські клуби просто не ризикуватимуть своєю репутацією, підписуючи гравців, які грали в Білорусі, яка веде війну разом із Росією, – резюмував Моралес в інтерв'ю Tribuna.by.
"Вийшли на поле і обкакались": правила футболу Олександра Лукашенка – останнього диктатора Європи