"Наводити страх на всіх, щоб потім розвалитися ось так": ЗМІ назвали винуватців вильоту Франції з ЧС-2026

Le Figaro: День взяття Бастилії повністю зіпсований

Величезне розчарування. Повна катастрофа. І День взяття Бастилії повністю зіпсований. Так у Техасі, під ревіння захоплених іспанських уболівальників і крики "Оле!", які красномовно свідчили про приниження, що спіткало французьку збірну у вівторок, добіг кінця її виступ на чемпіонаті світу.

Матч за третє місце в Маямі не має сенсу і лише сприяє подальшому поповненню скарбниці ФІФА. "Ле Бльо" приїхали до Америки за третьою зіркою; вони поїдуть з гірким присмаком, попри те, що вийшли до третього півфіналу поспіль. Іспанія, сильніша за всіма параметрами проти французької команди, яка не змогла показати себе з найкращого боку, дала справжній футбольний урок і цілком заслужила своє місце у фіналі. Команда Мбаппе, яка була абсолютно не в формі, побачила, як її мрії розбилися в односторонньому матчі. Це сумно, але перемогла найкраща команда. А французька команда була жахлива, треба визнати.

Збірна Франції в прірві, позбавлена будь-якої реакції, потягнута на дно розгубленими лідерами та колективною грою, не гідною нації, яка мріє про корону вже п’ять тижнів. Наводити страх на всіх, щоб потім розвалитися таким чином...

Франція / Icon Sport

Лише Усман Дембеле з гравців, на яких покладали надії в такі великі моменти, мав характер, щоб започаткувати щось на кшталт бунту, але марно.

Дешам не завершить свою пригоду в збірній третім фіналом чемпіонату світу поспіль. І це логічно. "Сині", розчавлені іберійським колективом, цього не заслуговували. Сумний кінець пригоди.

L'Equipe: урок футболу від Іспанії

14 липня – тріумфальний день так і не настав. Французька команда не вийшла до свого третього поспіль фіналу чемпіонату світу. Наприкінці турніру, де їй довелося зіткнутися зі справжнім випробуванням, Франція отримала урок футболу від іспанців. Виникало дивне, часом навіть тривожне відчуття, що перед обличчям іспанської переваги ніякої справжньої боротьби так і не вийшло.

Ця поразка розгорталася за найочевиднішим сценарієм. Початок був катастрофічним. У перші двадцять хвилин іспанці демонстрували свою звичну командну технічну майстерність, але не змогли створити жодного явного гольового моменту. Майкл Олісе ледь уникнув вилучення за жорсткий підкат проти Родрі. Переломний момент настав лише на 20-й хвилині. Під час, здавалося б, нешкідливого м’яча Люка Дінь не помітив Ламіна Ямаля позаду себе і "привіз" пенальті після невдалого виносу.

Загроза з боку Франції? Ні, майже ніколи. Французька атака, така блискуча з самого початку турніру, була затьмарена досить гнітючими індивідуальними виступами – Олісе, Дембеле. Мбаппе зробив дві спроби удару, Дуе – невдалу спробу перекинути м’яч через воротаря. Усе марно. Висновок очевидний: прориву так і не сталося. Матч закінчився скандуванням іспанської публіки "Оле, оле!"...

Le Parisien: розрив між Францією та Іспанією залишається величезним

У вівторок ввечері в Далласі французьку команду змела іспанська червона хвиля. У суботу їм доведеться зіграти у фіналі за третє місце. Жорстоке розчарування.

Сльози 2026 року йдуть слідом за риданнями 2022 року та тим фіналом чемпіонату світу, програним Аргентині в серії пенальті. Цього разу жорстокість виходить від іспанської команди – непохитної сили, яка буде явним фаворитом у матчі проти Англії чи Аргентини у фіналі турніру цієї неділі, 19 липня. Протистояти невпинному, атакувальному стилю гри, який "Ла Роха" нав’язала "Ле Бльо", було неможливо. Наші хлопці були приголомшені, пригнічені, засмучені й навіть отримали травми.

Франція / Maxppp

Французька команда отримала урок іспанської мови, який ледь не призвів до розгрому. І вирушила додому. Чемпіонат світу майже закінчився, можна повернутися до розгадування кросвордів та всіх інших звичних справ. Мрія закінчилася.

Як і у фіналі проти Аргентини чотири роки тому, щонайменше перша година гри нагадувала справжні муки, але цього разу Кіліан Мбаппе не оформив хет-трик наприкінці матчу й не додав жодного гола до своїх восьми забитих м’ячів на турнірі.

Вважалося, що розрив між двома командами зменшився. Це була ілюзія, створена грою Франції та тим фактом, що Іспанія була дещо менш яскравою в атаці. Розрив залишається величезним, і Зінедіну Зідану, майбутньому тренеру, незабаром доведеться його скоротити.

Збірна Іспанії блискуче захищалася, перекриваючи всі вільні зони та ефективно нейтралізуючи французькі атаки. Майкл Олісе та Усман Дембеле були повністю нейтралізовані, їхній вплив зведено до нуля. Без лука немає стріли, і Кіліан Мбаппе не зміг чинити жодного впливу в цьому лабіринті, хоча наприкінці другого тайму й спробував посіяти трохи сумнівів у серцях французів.

Усе пішло не так для збірної Франції: вона пропустила гол, попри те, що в Іспанії не було реальних шансів, і допустила дурний пенальті, "створений" Люкою Дінем, найдосвідченішим гравцем основного складу та найстаршим футболістом у команді після Н'Голо Канте. Це був другий пенальті на турнірі, після фолу Тео Ернандеса в матчі проти Норвегії, що виявило слабкість на лівому фланзі – найвразливішому місці французької команди в США.

Проблеми насувалися одна за одною, і Вільям Саліба, опора французької оборони, був змушений покинути поле через півгодини, через вісім хвилин після пенальті. Гравець Арсенала був ситий по горло після місяця напруженої боротьби.

Занадто боязкі французи так і не змогли чинити по-справжньому сильний тиск на іспанців, дозволивши їм спокійно й терпляче розвивати свою гру, не застосовуючи інтенсивного пресингу.

Це був півфінал чемпіонату світу, "Ле Бльо" не виправдали очікувань, так і не зумівши показати себе з найкращого боку. На відміну від них, підопічні Луїса де ла Фуенте показали свою найкращу гру на турнірі в день, коли історія мала подвійне значення.

Marca: півзахист із Чуамені та Рабйо – лише формальність

Завдяки голам Оярсабаля та Педро Порро, а також чудовій грі Родрі, збірна Іспанії розгромила Францію та вийшла до другого в своїй історії фіналу чемпіонату світу.

Іспанія показала незабутній виступ. Цього вечора вона відкрила для відвідування Прадо та Лувр. Іспанське шоу продемонструвало всі грані свого складу. Франція подарувала зірок, виставивши на сцену перспективних гравців; Іспанія ж забезпечила основу, виставивши "танк" у захисті, півзахист, що вирізняється майстерністю та бездоганним стилем, а також атаку, сповнену ефектних виступів і феєрверків.

Ламін Ямаль проти Олісе / Maxppp

На афішах матчу красувалася французька четвірка, яка грала в стилі Єлисейських полів: Мбаппе, Олісе, Дембеле та Барколя. Однак набагато менш помітним був головний стратег іспанської півзахисту. У тіні Родрі виступ Фабіана та Ольмо назавжди закарбувався в пам’яті вболівальників.

Це була Франція 80-х, команда півзахисників з дорогими парфумами та високою модою. Модель, втілена Платіні, володарем поля, полягала в тому, щоб утримувати м’яч до фінального свистка. Вони зачаровували суперників, а нападники були поза конкуренцією. Тепер же півзахист із Чуамені та Рабйо – лише формальність, продиктована тактичним планом, лише наплічники для того, щоб нести бригаду масового знищення.

AS: фол Діня бачив навіть працівник заправки в Х’юстоні

Замініть Дурбан на Даллас, Пуйоля на Оярсабаля та Порро, і історія закінчиться щасливим фіналом: ми вдруге в історії вийшли до фіналу чемпіонату світу. Іспанія обіграла Францію, найкращу команду турніру на даний момент, але, перш за все, вона заслужила захоплення та повагу футбольних уболівальників у всьому світі. Важко грати краще, приборкати звіра з таким талантом, як у суперника, затьмарити таких гігантів, як Мбаппе, Олісе чи Дембеле. "Ла Роха" зробила все це. Друга зірка, це диво, вже трохи ближче.

Іспанія / Pro Shots

За кілька годин до матчу наш колега Хуан Хіменес написав статтю під назвою "Педрі – питання державної важливості". Чи так це насправді? Не досягаючи масштабів минулих криз у національних збірних, таких як суперечка "Рауль – так чи Рауль – ні", стартовий склад гравця з Канарських островів, безперечно, викликав бурхливі дискусії. Де ла Фуенте вирішив, що найкраще буде, якщо Педрі почне матч на лаві запасних, а його місце займе Фабіан, як це було у чвертьфіналі проти Бельгії. Це було одне з тих питань, які залишалися невирішеними до остаточного результату матчу: якщо Іспанія виграє, воно назавжди залишиться в шафі, але якщо Іспанія програє...

Однак Франція не пресингувала високо на полі, як це було в матчі проти Марокко, а замість цього чекала, поки Іспанія переведе м’яч на свою половину поля. Повага була відчутною в кожному кроці.

Помилка Діня стала точною копією помилки Модріча в матчі проти Португалії. Захисник Астон Вілли став жертвою хитрості Ламіна, який, отримавши складний пас, випередив його на десяту частку секунди. Дінь не помітив його й завдав удару, який не потребував перегляду VAR. Це сталося в Далласі, і кажуть, що цей фол бачив навіть працівник заправки в Х’юстоні...