Дванадцятого червня матчем із Данією молодіжна збірна України розпочне шлях на чемпіонаті Європи. На цьому турнірі наша команда показує одні з найкращих результатів. Коли пробивається до фінальної частини, то задніх не пасе: 2006-го українці здобули срібні нагороди, а два роки тому, 2023-го, – бронзу.
У тій команді, до речі, грали й футболісти нинішнього скликання – Максим Брагару, Володимир Салюк, Богдан В’юнник, Руслан Нещерет, Арсеній Батагов, Костянтин Вівчаренко, Володимир Бражко. Міг бути ще й Георгій Судаков, проте він із національною командою вирушив до Канади.
Тоді, до слова, у фінальну частину не пробилися Данія і Фінляндія, з якими зіграємо зараз. А шлях до фіналу нам перекрила Іспанія, з якою команда Унаї Мельгоси зустрічалася кілька днів тому в товариському матчі й перемогла (1:0). Саме цим спарингом Футбол 24 й розпочав розмову із колишнім наставником молодіжної збірної Сергієм Ковальцем.
– Сергію Івановичу, готуючись до чемпіонату Європи, молодіжна збірна України розбила Мурсію (4:0) і мінімально взяла гору над одним із фаворитів Євро-2025 – Іспанією. Невже ми такі сильні?
– У нас зараз хороша молодіжна команда. Є лідери в кожній ланці, що дуже важливо. Хоч і молоді, але підібралися гравці з певним досвідом. Усі грають в Прем’єр-лізі й у стартових складах. А це – дорослий рівень. У мій час такої розкоші не було (Сергій Ковалець тренував збірну U-21 в 2012-15 роках, – прим. Футбол 24). Тоді більшість гравців молодіжки грали в дублюючих складах клубних команд. З вихованням молоді були великі проблеми. В одному клубі, наприклад, який стояв на виліт з Вищої ліги, було 14 легіонерів. Тому перспективним юнакам не те що грати в стартовому складі було неможливо, вони навіть з основою тренуватися не могли. Руслан Маліновський тому приклад – ми його брали з дубля Севастополя.
– Наразі легіонерів у чемпіонат України залучити складно й порозкривалися свої обдаровані футболісти.
– І це неабиякий стимул для молодих гравців. Зараз у нас класна команда. І те, що обіграли однолітків з Іспанії, має хороший психологічний поштовх перед чемпіонатом Європи.
– Молодіжну збірну тренує іспанський спеціаліст, і, напевно, його бачення дещо змістило акценти ведення гри нашою командою.
– Це бачення не тільки Мельгоси. Головний тренер національної команди Сергій Ребров давно працює з іспанськими помічниками, тож можна сказати, що так бачить гру саме український тренер, і вже за його лекалами будують тренувальний процес, розробляють схеми гри наставники молодіжної, юніорської, юнацької збірних.
– Перекосу не буде? Адже ми звикли до більш силової гри наших збірних.
– Не можу сказати, правильно це, чи ні. Час покаже. Але основне те, що збірна вийшла на Євро, результат є.
– Ви тренували молодіжну збірну десять років тому. Скажіть, від футболістів, яким недавно виповнилося 20 років, можна вимагати стабільності?
– Я вже казав, що гравці нинішнього скликання молодіжної збірної мають постійну ігрову практику на дорослому рівні в Прем’єр-лізі. Там рівень треба підтверджувати постійно. Звичайно, від певних спадів ніхто не застрахований, вони трапляються. Це тільки Ямаль з Барселони може грати постійно на найвищому рівні. Але він один такий діамант. Для виходу на такий рівень треба пройти дуже складний процес.
– Чим ми відрізняємося від тих же іспанців?
– Нам важче готувати футболістів високого рівня. Порівняйте іспанський клімат з українським. У нас пів року – зима. А фундамент футболу – це техніка: робота з м’ячем, прийом, передача, ведення м’яча. Над цим треба працювати постійно, і все це закладається в 7-14 років. У тих же іспанців технічні навички закладені на генетичному рівні. І там цілий рік літо. А нам потрібна ще й належна інфраструктура, яка є далеко не в усіх дитячих школах. Це болюча тема, але і з неї треба шукати вихід. Як бачимо, гра цієї молодіжної команди виглядає привабливо.
– Ви згадали про нестачу сучасної інфраструктури. Це завдання для місцевих рад, а Асоціація футболу має координувати і контролювати цей процес.
– Пригадайте, з чого розпочинали роботу нові керівники УАФ. Кожен президент асоціації футболу обіцяв базу для збірних команд. Її досі немає, хоча навіть у Молдові є навчально-тренувальний центр, де в певний час проходять підготовку юнацькі, молодіжні, національні, жіночі збірні. Там присутня спадкоємність поколінь. Андрію Шевченку є над чим працювати, тим більше, що він також говорив про необхідність створення такої бази.
– Пам’ятаю, ще років десять-п’ятнадцять тому говорили, що під Києвом у Стоянці навіть землю під футбольний центр для збірних команд нарізали.
– Гадаю, за бажання знайти землю для будівництва не стане проблемою. Тим більше, що президент Зеленський любить футбол, сам грає, і ставлення до Кривбаса – тому підтвердження. Треба не шукати причини, чого щось не зробив, а знайти можливість побудувати базу, навіть в умовах війни.
– Ймовірно, є багато ризиків.
– Але ж ми бачимо приклади: Карпати у Львові, Полісся в Житомирі, ЛНЗ в Черкасах розвиваються попри обставини. Динамо, Шахтар, Олександрія багато роблять для виховання дітей. Війна закінчиться, а інфраструктура залишиться для наступних поколінь.
– Сергію Івановичу, перед Олімпіадою в Парижі Руслан Ротань залишився з обмеженим колом футболістів, бо національна команда не підставила плече й не допомогла гравцями. Зараз ситуація схожа, хоча не критична. Тим не менше, можна було підсилити молодіжку Георгієм Судаковим та Іллею Забарним.
– Основна збірна – це національна. На неї працюють усі команди. Їй вирішувати завдання виходу у фінальну частину чемпіонату світу. А юнацькі й молодіжні збірні мають готувати футболістів для національної.
Наведу приклад. Мені також свого часу закидали, що треба все вигравати. Керівництво федерації збирало тренерів. Ми коли готувалися до зустрічі, зібрали інтерв’ю з тренерами молодіжних збірних Швейцарії, Іспанії, Франції, Німеччини. І всі вони кажуть, що їхнє завдання – підготувати футболістів для національної команди. Тому молодіжні збірні цих країн не дуже переживають за результат в конкретних матчах, футболісти діють розкуто, на них нічого не тисне. Звичайно, має бути дисципліна, організація гри, якісний підбір гравців. Але на першому плані – це підготовка кандидатів до національної команди.
– У нашій групі на Євро – Данія, Фінляндія, Нідерланди. Ваш прогноз на перший етап фінального турніру.
– Я навіть упевнений, що ми вийдемо з групи. У збірній України зібрані футболісти, які грають в єврокубках, українській Прем’єр-лізі, є легіонери з чемпіонатів Англії, Польщі, Туреччини, США. Це дорослий футбол. Є певна зіграність. Присутній і момент, про який ми говорили вище. На Мельгосу й гравців не тисне відповідальність за результат – команда грає спокійно, розкуто. Тому з групи ми вийдемо.
Календар ігор молодіжної збірної України на Євро-2025
12 червня: Данія – Україна
15 червня: Фінляндія – Україна
18 червня: Нідерланди – Україна
Усі матчі України на груповому етапі розпочнуться о 19:00.
До 1/4 фіналу виходять команди, які посядуть перші два місця в турнірній таблиці своєї групи.