Єврокубковий тиждень для українських клубів завершився на мажорній ноті. Шахтар відкатав комфортну нічию на полі грецького Панатінаїкоса (0:0), а Полісся розгромило угорський Пакш (3:0). Обидва клуби мають перевагу перед повторними іграми і, напевно, її реалізують.
Складніше буде Динамо, яке примудрилося поступитися кіпрському Пафосу. Втім, на думку тренера Олега Федорчука, кияни також мають виходити до фіналу кваліфікації.
– Олеже Вікторовичу, чому, на ваш погляд, Шахтарю не вдалося перемогти?
– Є кілька факторів, які вплинули на результат. По-перше, Шахтар зіграв уже достатньо ігор, і суперник мав можливість вивчити команду Турана. Друге: український клуб провів непросту гру з Епіцентром, і тут треба врахувати й логістику – футболісти постійно курсують між Україною й закордоном. І третє – це відсутність Кевіна, дуже важливого гравця при побудові атаки. Його, на мою думку, якраз і не вистачило, бракувало гостроти. Фланги слабенько виглядали, і Шахтарю довелося шукати інші шляхи до воріт Панатінаїкоса.
– Кевін – зірка, але ж на полі одинадцять гравців.
– Звісно, але він провідний футболіст. Є система дрібних порізів. Якщо в одному місці трохи протікає, в іншому, третьому, то корабель може піти на дно. Взагалі, гра мені сподобалася своєю інтенсивністю, хоча деякі гравці в Шахтарі випадали. Наприклад, Судаков. На мій погляд, його нова місія грати переважно на атаку йому заважає. Він дуже багато часу проводить без м’яча й поступово згасає. А цей гравець потребує постійного контакту з м’ячем.
Не треба також забувати, що Шахтар – дуже молода команда, при цьому футболісти показують впевнену гру. У Європі я не бачу аналогів, і це говорить про перспективу. Є цікавий момент. Бразильці швидко хочуть достигнути і, якщо образно, вже в "зеленому" віці потрапити на стіл до заможних клубів.
– Якщо порівняти Панатінаїкос із Бешикташем, якого Шахтар пройшов на попередньому етапі Ліги Європи, то хто з них виглядав солідніше?
– Панатінаїкос. Це більш дисциплінована й збалансована команда, яка знає, що робити на полі. Греки мені сподобалися. У порівнянні з турками – це небо і земля. У діях Панатінаїкоса я практично не побачив слабких місць. Не було прогалин, щоб вільно атакувати. Особливо мені сподобався американець Палмер-Браун. Загалом суперник досвідчений і непоступливий.
– Тете де краще виглядав – у Шахтарі чи Панатінаїкосі?
– У Шахтарі, звичайно. У нас він був лідером і мав великі перспективи. Але це його доля. Ми ж маємо розуміти, що ставка на легіонерів – це ризик (Тете відмовився повертатися в Україну, а Шахтар веде судові процеси з Галатасараєм, який підписав бразильця, аби повернути 15 млн євро за трансфер із Греміо – Футбол 24).
– В обороні Шахтаря виникали прогалини. З чим це пов’язано?
– Центральні захисники Бондар і Матвієнко в дуже непоганій формі. Різник у воротах – сама надійність, він зараз найкращий в Україні. А ось фланги – це проблема. Причому і в Шахатарі, і в Динамо. В атаку ще грають, а зони часто не втримують, діють неуважно.
– У матчі-відповіді, ймовірно, новий шанс отримає Конопля.
– Юхим – непоганий гравець. Ідеальна розстановка для нього – це з трьома захисниками. Але він нестабільний, на позиції грає неуважно, нерідко програє єдиноборства. Якби не поступався в мікродуелях, то грав би. У нас флангові захисники більше заточені на атаку, ніж на захист. Звідси й виникають проблеми в обороні.
– Раніше завжди когось можна було відзначити в атакувальній ланці "гірників". По матчу з Панатінаїкосом і виділити когось важко.
– Тому й нуль на табло. Така зміна відбулася в Шахтарі. Раніше Шахтар багато забивав і чимало пропускав. Зараз у захисті – порядок, а в нападі немає центрфорварда. Без нього – це не атака. Ось Манчестер Сіті провалився, бо центрфорвард трохи здав.
– У Динамо схожа проблема, Ванат далеко не Лєвандовскі.
– І в Динамо немає центрфорварда. Ванату простір потрібен, тому йому ліпше атакувати з флангу. У Шахтарі були Брандао, Луїс Андріано, які висіли на захисниках суперників, протискали і буквально "забивали цвяхи". Де центрфорварди грають стабільно, там успіх. Вони вміють зробити результат навіть тоді, коли моментів обмаль. Шахтар зараз забиває трудові м’ячі, де для завершення моменту треба три-чотири гравці. Греки це розуміли, перекрили зони й узагалі діяли дуже обережно, постійно тримали в захисті по п’ять-шість людей. Вони грали на нічию і це було правильно з їхнього боку.
– У Шахтарі є Траоре. Він не грав через травму, але коли з’являється на полі, то гостроти від нього в штрафному суперників заморишся чекати.
– Він не тільки не додає, а ще й збавляє. Тому розрахунок на швидкісних футболістів, їхній дриблінг. Шахтар атакує, так би мовити, легкою кавалерією, а потрібні "Абрамси".
– Хоч без Кевіна, можливо, без Егіналду, в матчі-відповіді, але ж Панатінаїкос по зубах Шахтарю?
– Так. Втім, зважте на початок сезону, зараз футбол не завжди прогнозований. Як тренер знаю, що іноді свою команду впізнати не можеш. Шовковський тому свідок у грі Динамо – Пафос.
На початку сезону багато емоційності, бувають перевантаження, трапляється недовантаження. Стабільність прийде десь на шостий-сьомий матч. Тоді можна вже прогнозувати. Пригадайте навіть фінальні турніри чемпіонатів Європи чи світу. На початку завжди трапляються сенсації, але потім все стає на свої місця.
– Якщо заговорили про Динамо, то в них із Пафосом на Кіпрі також усе попереду?
– У другому матчі вони всі помилки можуть виправити. Подивіться на Полісся. Провал у зустрічі з Санта-Коломою, а через два тижні гравці літають, знесли під корінь угорський Пакш, який значно сильніший за андоррську команду. Це буває, коли є кумулятивний ефект від тренувань. Він може зіграти і в плюс, і в мінус. І, якщо чесно, то жоден спеціаліст не знає, як навантаження відіб’ються на короткій дистанції. Варто провести зайве тренування, і команда зупиниться.
Буває, навпаки, після важкого тренування команда біжить. В одного легкоатлета три тренери, та й ті помиляються. А у футболі три тренери на двадцять гравців. Валерій Лобановський також прораховувався. На Олімпіаді 1976 року збірна просто стояла, в матчі за Суперкубок УЄФА проти Стяуа – схожа історія.
– Полісся після розгрому Пакша, схоже, може готуватися вже до Фіорентини в кваліфікації Ліги конференцій?
– Ця гра дала впевненість і футболістам, і тренерам, і президенту. Думаю, в Поліссі будуть ще трансфери. У матчі з Пакшем Крушинський мене переконав, що вміє грати. Його підняли трохи вище й побачили зовсім іншу картину. Тренеру збірної Реброву додали проблем. Тепер йому треба переглядати й Очеретька, і Крушинського.
– У збірній фланги також просідають – Ярмоленко скоро закінчить, Мудрик дискваліфікований.
– Добре, що є розвиток, молоді заявляють про себе. Розчаруються ті, хто не вірив в український футбол. У нас все нормально, бо ми – єдина команда, єдина країна. Якщо раніше в чемпіонаті України можна було десь перепочити, то зараз взагалі немає перемог із великими рахунками. Невдало провів два-три матчі, як Шахтар, і ти вже третій у турнірній таблиці. Прохідних ігор немає, різниця в рахунках – один-два голи.
– У таких умовах футболісти швидше зростають.
– Конкуренція – єдиний шлях до розвитку футболу. Є і серед тренерів конкуренція, і серед гравців, і серед журналістів.