Лаціо став другим фіналістом Кубка Італії – ніхто не хотів забивати у серії пенальті

Кубок Італії, півфінал (перший матч – 2:2)

Аталанта – Лаціо – 1:1 (1:2 – по пенальті)

Голи: Пашаліч, 86 – Романьйолі, 84

Аталанта прагнула якомога швидше потрапити до Ліги Європи, а Лаціо – до свого 11-го кубкового фіналу. Для "богині", яка в своїй історії виграла лише один Кубок Італії (у 1963 році), за словами її тренера Палладіно, ця гра була "матчем року". Однак перший тайм розчарував: він вийшов повільним і нічим не примітним. Жодна з команд не завдала жодного удару в створ воріт.

А ось після перерви Аталанта вийшла на поле більш зарядженою. Резервний воротар Лаціо Мотта спочатку впорався з ударом Крстовіча, а потім гол Едерсона після п'ятихвилинного перегляду відеоповторів був скасований. Головний арбітр констатував, що голкіпер "орлів" зафіксував м'яч, який був вибитий Крстовічем з-під його рук. Водночас рефері проігнорував потрапляння м'яча в руку захиснику гостей Хіли в цій же атаці.

Забивати легітимні голи команди почали ближче до кінця основного часу зустрічі. Алессіо Романьйолі забив після навісу Дзакканьї з кутового – Джимсіті не втримав свого візаві. Але у атаці у відповідь Пашаліч зрівняв рахунок – він завдав удару з середньої дистанції, і м'яч після рикошету від Тейлора влетів у сітку.

На 90+5-й хвилині Скамакка міг принести Аталанті перемогу, проте чудово проявив себе Мотта – воротар Лаціо перевів м'яч у штангу.

Серію пенальті гравці обох команд провалили. Скамакка, Дзаппакоста, Пашаліч, Де Кетеларе, Тавареш та Катальді реалізувати свої 11-метрові не змогли. У Аталанти забив лише Распадорі, у Лаціо – Ісаксен та Тейлор.

У фіналі Кубка Італії Лаціо зіграє з Інтером.