Карабах з екс-гравцем збірної України не цурається російського, тренер підірвався на міні – розкрито стратегію Динамо

У самому серці Карабаху, де рівнинні землі поступово переходять у гірські пасма, Агдам формувався як один із ключових осередків регіону з кінця XVIII століття. Заснований як фортеця та торговельне містечко, він швидко набув значення завдяки своєму стратегічному розташуванню та статусу важливого транспортного й промислового вузла.

Розташований за 26 кілометрів від Ханкенді та 365 кілометрів від Баку, Агдам пройшов крізь трагічні сторінки історії кінця XX століття, зазнавши майже повного руйнування. Проте після 2020 року, коли за підсумками Другої карабаської війни місто та район повернулися під контроль Азербайджану, Агдам отримав новий подих. Сьогодні він виступає символом масштабної відбудови та трансформації, де поруч із пам'яттю про минуле створюється сучасна інфраструктура, а дедалі більшої популярності та міжнародного визнання набуває місцевий футбольний клуб Карабах.

Карабах – це унікальна історія для всього світового футболу. Команда з Агдама, заснована ще в 1951 році під першою назвою Мехсул (що перекладається як "Урожай"), пройшла колосальний шлях від звичайного міського колективу. За свою довгу історію клуб встиг змінити шість назв: після Мехсула були Шафаг та Кооператор, потім наприкінці 80-х з'явилася звична назва Карабах, на початку двотисячних через прихід спонсорів команду тимчасово перейменували на Карабах-Азерсун, поки у 2004 році не повернули остаточне й рідне ймення.

Але найдраматичніший поворот стався у 1993-му, коли через війну Агдам опинився під контролем Нагірно-Карабаської Республіки, а колишній тренер клубу Аллахверди Багіров підірвався на міні. Клуб втратив рідний дім і перетворився на команду-біженця.

Втім, попри роки фінансової скрути та поневірянь по різних майданчиках, Карабах не просто вижив, а створив справжню футбольну казку. Сучасна золота ера почалася з приходом на місток Гурбана Гурбанова. Команда перетворилася на справжнього гегемона Азербайджану, завоювавши за його каденції 11 чемпіонських титулів та 6 Кубків країни.

Фото прес-служби клубу

Агдамці стали першим азербайджанським клубом, який пробився до групової стадії Ліги чемпіонів. Навіть вимушено граючи домашні матчі в Баку на Азерсун Арені чи Олімпійському стадіоні, клуб навчився відбирати очки в Атлетіко Мадрид, перемагати Бенфіку з Копенгагеном та давати бій Ньюкаслу у плей-офф єврокубків. Ну а тепер "жеребці" перевірять на міцність київське Динамо.

На цій ноті варто згадати й про зустрічі азербайджанців із українськими клубами, адже Карабах неодноразово мірявся силами з представниками УПЛ. У Лізі Європи 2014/15 команда сенсаційно обіграла у Києві Дніпро (1:0) завдяки голу Муарема Раміза, але у матчі-відповіді поступилася 1:2 через дубль Ніколи Калініча, хоча в підсумку саме скандальний скасований гол агдамців у ворота Інтера подарував дніпрянам омріяний вихід у євровесну. Згодом, у 2018 році, Карабах обмінявся мінімальними перемогами 1:0 у груповому етапі з Ворсклою (за полтавців у Баку відзначився Владислав Кулач, а в Полтаві забив Араз Абдуллаєв з пенальті), тоді як із київським Динамо шляхи перетиналися лише на зборах в Австрії, де долю спарингу вирішив єдиний влучний удар Віктора Циганкова.

Дослідження сучасного Карабаха, як завжди, починаємо з цифр. Вартість клубу за версією Transfermarkt налічує всього 24,73 млн євро, що на тлі 91,78 млн у Динамо виглядає дуже контрастно. 18 легіонерів із 25 гравців дають свою особливість у порівнянні з 10 із 39 у киян, але найістотнішою є досвідченість агдамців, де середній вік становить майже 28 років (а точніше – 27,6).

Дослідивши числа, саме час перейти до персоналій та згадати про український слід в історії азербайджанців. Раніше за клуб виступали Володимир Богач, Артем Шубін, Андрій Каліненко, Денис Соколовський, Денис Кравченко та Антон Каніболоцький.

Олексій Кащук / Фото прес-служби клубу

Але й зараз у складі є 26-річний Олексій Кащук, з якого й розпочнемо знайомство із гравцями. Екс-гравець молодіжної збірної України виховувався у Шахтарі й вірою та правдою майже всю кар'єру належав донеччанам. У його біографії траплялися оренди в Маріуполь та азербайджанський Сабах, куди він вирушав двічі та який, схоже, і зародив у ньому любов до місцевого футболу. У 2024 році Кащук перейшов у статусі вільного агента до Карабаха, де за два роки вже встиг награти 76 поєдинків, записавши на свій рахунок 12 голів та 13 асистів.

Абдулла Зубір / Фото прес-служби клубу

Далі у нас, звісно, капітан і лівий вінгер – 34-річний Абдулла Зубір, який у минулій кампанії видав солідні 9+13 за системою гол+пас. У команді він виступає аж із 2018 року й за ці вісім років став справді важливою та незамінною частиною Карабаха. Народився та виховувався у Франції, звідки свого часу їздив в оренду до шотландського Хіберніана. Пізніше як вільний агент перебрався до румунського Петролула, після чого знову повернувся до Франції – у Ланс. Саме з Ланса влітку 2018-го агдамці й викупили француза за 1 млн євро. Зубір за потреби може спокійно закрити позицію атакувального півзахисника, хоча його рідний дім і основне місце роботи – це фланги атаки.

Матеуш Кохальскі / Фото прес-служби клубу

Останнім рубежем є 26-річний поляк Матеуш Кохальскі. Зі своїми 190 сантиметрами зросту він є справжньою антеною у воротарському майданчику та надійним щитом агдамців. Вихованець варшавської Легії свого часу гучно заявив про себе у польській Екстраклясі в складі Сталі з Мельця. У серпні 2024 року Карабах викупив поляка, і відтоді Кохальскі швидко став беззаперечним першим номером.

В обороні головним стовпом і справжньою легендою виступає 35-річний Бадаві Гусейнов – це один із капітанів, який у клубі аж з 2012 року і вже відганяв вражаючі 383 матчі! Народився він ще за СРСР у Росії, де й робив перші кроки у футболі, поки не перебрався спочатку в Сумгаїт, а далі вже осів у Карабаху.

Фото прес-служби клубу

В опорці випалює землю Педро Бікалью – вихованець бразильського Палмейраса, який встиг покататися по орендах, побувати у Португалії, а у 2025-му остаточно перебрався до агдамців. Трохи вище заправляє грою центхав Марко Янковіч: цей хлопець поїздив по купам різних ліг та клубів, але саме з 2022-го Карабах став для нього найтривалішим і найстабільнішим прихистком у кар'єрі.

Ну а тон в атаці задає 30-річний бразильський плеймейкер Каді Боржес. Він уже запалював тут у 2021-му після переїзду з Португалії, але у 2023 році за пару мільйонів погнався за грошима в Краснодар. Поблукавши півтора року болотами, вирушив до Ференцвароша, звідки вільним агентом повернувся назад до Карабаха – спокутувати гріхи та знову вести команду вперед.

Про лівий фланг ми вже згадували, а от праворуч минулого року частенько запалював Леандро Андраде. Втім, зараз він вже розкачує Полісся, і для "скакунів" це беззаперечна втрата.

Фото прес-служби клубу

На самому ж вістрі теж не все спокійно, адже команду залишив головний бомбардир Жунінью Дуран (його солідні 15+10 у минулому сезоні ще треба чимось перекривати). Втім, тут уже потроху приживається та нарощує оберти новачок Саво, який стартував дуже бадьоро й встиг видати 2+3 у перших чотирьох зустрічах. Ну і не варто забувати про підстраховку в особі Муси Гурбанли – сина головного тренера Гурбанова. У сезоні 2025/26 він хоч і виходив здебільшого з лави, але свої 9+3 награв, та й гарматний удар у хлопця нікуди не дівся.

Щодо підсилення, то Карабах у це трансферне вікно затарився добряче, виклавши сумарно майже п'ять мільйонів. Для закриття дірок у захисті з Альмерії за мільйон привезли лівого бека Бруно Лангу, з Ференцвароша за той же мільйон вихопили правого фулбека Цебраїлса Макрецкіса, а центр оборони зацементували угорцем Бенце Варконі із Залаегерсега (теж за "лям"). На флангах атаки з'явилися Реналдо Сефас із Нижнього Новгорода (за 880 тисяч – російським ринком агдамці, на жаль, взагалі не гидують, хоч команда і без громадян болотних країв) та Джаллі Муаддіб із кіпрської Омонії Арадіппу за скромні 50 тисяч. У центр поля підтягнули Самуеля Лобато з Портімоненсе (150 тисяч), пост №1 підстрахували Мартіном Зломислічем із Рієки (500 тисяч), ну і на вістрі опинився той самий Закарія Саво з Юргордена за пів мільйона. Він уже почав виправдовувати вкладені кошти.

Гурбан Гурбанов / Фото прес-служби клубу

Але всім цим ансамблем треба якось керувати, і робить це вже 18 сезонів поспіль Гурбан Гурбанов – легенда не лише азербайджанського, а й усього кавказького футболу. За гравця він був топовим форвардом (115 голів у лізі), а тренерський шлях починав у Нефтчі, де після срібла та вильоту з єврокубків у 2007-му пішов у відставку. Та вже влітку 2008 року Гурбанов очолив Карабах і з того часу перетворив команду на справжнього внутрішнього гегемона: 17 трофеїв, суцільне домінування й лише поодинокі осічки на кшталт чемпіонства Сабаха у травні 2026-го чи Нефтчі кількома роками раніше. Щоразу після подібних збоїв скептики співають пісень про "вичерпаний потенціал", проте Гурбанов має колосальний кредит довіри, а його команда завжди повертається ще сильнішою.

Головна ж сила Гурбанова – це системність та колосальний єврокубковий досвід, де він вивчив кожен турнір: від Ліги конференцій до Ліги чемпіонів, чотири рази виводячи агдамців у плей-офф. Був у його біографії й досвід у збірній Азербайджану (2017-18), де після поразки 0:4 від Косова в Лізі націй довелося піти, але для Карабаха він залишився архітектором усього успіху. Поки інші клуби постійно метаються між векторами та прикриваються "перебудовою", Гурбанов повністю контролює роздягальню й чітко знає, куди веде своїх "скакунів".

Гравці Динамо / фото прес-служби клубу

Щодо Динамо... Кияни зараз котяться репутаційною похилою, і найстрашніше – вони остаточно придушили в уболівальниках будь-які пристрасті. Якщо раніше поразки викликали хоч якийсь вибух гніву, то сьогодні це просто байдуже знизування плечима та сухе "ну, очікувано". Поодинокі спалахи на зразок швидкого гола Бражка ПАОКу сприймаються не як прорив, а як випадкова похибка системи, адже глобальні болячки клубу нікуди не поділися. Попереду затяжні перельоти через Польщу до Азербайджану – а як там уміють "гостинно" зустрічати українські команди, ми чудово пам'ятаємо ще з матчів збірної.

Думка експерта

"Я не думаю, що психологічно Динамо буде пригнічене після поразки від ПАОКа та вильоту з Ліги Європи. Єдине, що є проблеми в ігровому плані, – каже в розмові з Футбол 24 Олександр Севідов, екс-наставник донецького Металурга, Карпат, Говерли та багатьох інших клубів. – Це буде більше стосуватися гри, ніж психологічного стану. Принаймні я так думаю.

Карабах? Це буде складне протистояння, тому що дійсно досвідчена команда, а Динамо, навпаки, зараз не така досвідчена команда, тому що багато грає молодих хлопців. На мій погляд, команда ще не зіграна, тому дуже великі проблеми виникають в обороні. Хоч тренер Динамо і намагається переставляти гравців, але поки потрібної якості він не добився. Тому я думаю, що це буде складне протистояння, бо Карабах уміє грати і вдома, і на виїзді. Особливо зараз, у цей час, досвід виступів у єврокубках може позначитися на такій стадії.

Олександр Севідов / Фото ФК Шахтар

Сценарій першого матчу? Київському Динамо потрібно вигравати, щоб проходити далі. Тому що, як би ми зараз не говорили, як би зараз багато хто не сварив київське Динамо, незважаючи на те, що там в основному грають молоді хлопці, молоді вихованці клубу, Динамо треба вигравати. Динамо вимушене буде атакувати. Чи вигідно це Карабаху? Напевно, вигідно, оскільки Карабах достатньо непогано, особливо в минулих єврокубках, грав на контратаках, надто на виїзді. Іншого сценарію важко собі уявити. Не думаю, що Динамо буде грати від оборони і чекати матчу-відповіді.

Киянам необхідно буде забити гол. Без цього ніяк. Команда не заспокоїться. Команда дуже нервує, якщо ви помітили, поки не забиває гол. Дуже багато помилок, які не пробачаються на такому рівні. Тому я думаю, що кияни будуть атакувати, а Карабах, знаєте, теж уміє тримати м'яч і перебуває на дуже хорошому рівні. Багато іноземців, технічних легіонерів у Карабаха. Тому, принаймні, я сподіваюся, що Динамо змусить Карабах оборонятися, як мінімум у першому матчі.

Прогноз? Не знаю щодо рахунку, але я сподіваюся, що обидві команди заб'ють. І сподіваюся, що київське Динамо заб'є хоча б на один м'яч більше".