Укр Рус

"Калініченко подав кутовий, я заплющую очі…": батько передбачив, що син заб’є перший гол України на Кубку світу

"Футбол 24" розповідає історію, за якою плаче Голлівуд, але вона наша. Отож, влітку 2006-го збірна України вирушила на свій прем’єрний (і досі єдиний) чемпіонат світу…

Русол отримує вітання від Несмачного / Getty Images

"Я все ж схильний думати, що випадковості – невипадкові, і я, сподіваюся, чимось заслужив цей гол".

Андрій Русол

Є моменти, які навіки вкарбовуються у скрижалі. Бо вічних рекордів не існує. Мине рік, десять, двадцять, але знайдеться умілець, що їх перепише. Натомість дебютний гол в історії збірної на Кубку світу – це з категорії "назавжди".

Рекламна інформація
Чипси Lay’s та футбол завжди ідеально доповнюють одне одного. А якщо до Чемпіонату світу з футболу FIFA 26 хочеться чогось особливого, рекомендуємо спробувати 2 лімітовані смаки Lay’s – "Сир з іспанським характером" та "Аргентинський стейк". Із ними смакувати футбол ще краще!

Є Lay’s? Буде футбол!

Юрій Шелепницький був першим капітаном, а Віктор Прокопенко – першим тренером "синьо-жовтих". Іван Гецко відкрив лік забитим м’ячам. З Олегом Блохіним ми дебютували на Кубку світу, а також вперше відчули атмосферу Євро, де історичні голи оформив Андрій Шевченко. А шістьма роками раніше своє прізвище до літопису вніс Андрій Русол. Ось такі реперні точки, навколо яких нанизується все інше – і хороше, і погане в 34-річному досьє нашої збірної.

Не кожен застав той час, коли теперішній генеральний директор Карпат був одним із найкращих центральних захисників українського футболу. Русол починав у рідній Зірці з Кропивницького, швидко змужнів у Кривбасі, а 2003-го переїхав до Дніпра, де потрапив у руки легендарного Євгена Кучеревського. Дніпряни позиціонувалися третьою силою чемпіонату, регулярно виступали у єврокубках. Оборона команди відзначалася високою надійністю, адже її цементували чіпкі та непоступливі Русол і Єзерський.

Андрій Русол / Фото ФК Карпати

Зрозуміло, що Блохін, новий наставник національної команди, звернув увагу на таких крутих церберів. Більше того, довірився їм, створюючи колектив, з яким обіцяв вийти на ЧС-2006 з першого місця! Олег Володимирович виявився чоловіком слова, тож у вересні 2005-го всією країною святкували дострокову путівку до Німеччини.

Ще й жеребкування фінального турніру додало зайвого оптимізму. Іспанія – суперник високого класу, але ж навіть при Буряку ми билися з ними на рівних. Ну а Туніс і Саудівську Аравію повинні проходити однією лівою. Так говорили вболівальники.

"Тиск був надто сильним. Багато в чому через те, що всі вважали: є Іспанія – явний фаворит групи, а Туніс і Саудівська Аравія мають бути обіграні нами", – підтверджує Андрій Русол.

Перегоріли… До вісімнадцятої хвилини пропустили від Хабі Алонсо та Давіда Вільї, потрапивши у серйозний нокдаун, а на старті другого тайму можна було спокійно викидати білий рушник. Вилучення Ващука за фол останньої надії, Вілья робить дубль з пенальті, Торрес добиває наприкінці – 0:4.

Іспанія – Україна – 4:0

Русол відчував особисту провину. Саме він двома поспіль невдалими діями посприяв другому голу у ворота Шовковського: "З приводу жовтої картки… Заробив штрафний, потім пішов встав у стінку, хоча не повинен був там стояти. Рикошет від мене, забили гол. Загалом, це все характеризує той стан, який був у нас".

"Головна наша слабкість – мало досвіду участі у таких форумах, – продовжує він. – Якщо так згадати, у нас пару чоловік виходили після зіграного матчу на наступний з нормальним пульсом. Шевченко, Воронін, Ребров…"

Через п’ять днів, 19 червня, спопеляюча нервова напруга сягнула свого апогею. Збірна України виходила на газон 57-тисячного Фолькспаркштадіон у Гамбурзі з єдиною метою – перемогти. Нічия зі Саудівською Аравією залишала, звісно, шанси на вихід у плей-офф, але лише поглибила б психологічну яму нашої команди. Про поразку навіть не хотілося думати…

У таких матчах вкрай важливо впевнено розпочати, щоб скинути з плечей тяжкий баласт. І вже на четвертій хвилині сталося маленьке, а насправді величезне, грандіозне, історичне диво. Максим Калініченко подав кутовий з правого флангу, а Русол, який забіг на лінію воротарського майданчика, переправив м’яч у сітку. Візуально – все надто легко. А як було насправді?

"Дуже жарко, ми хвилюємося і переживаємо, тому що попередній матч був не зовсім вдалим. Калініченко подав кутовий, мій опонент втрачає мене, я заплющую очі, м’яч потрапляє мені в коліно, воротар – сковзається. М’яч пролітає йому між ніг. Випадковість-випадковість-випадковість, і, як говорив Володимир Безсонов: "Побігли цілуватися", – розповідав Андрій в інтерв’ю Віктору Вацку.

Радісний почин незадовго до перерви закріпив дивовижним ударом здалеку Ребров. А в другому таймі ще два голи організував тандем Шева-Калініченко. Єдиний матч нашої збірної на Кубку світу, де забивали не з пенальті, а з гри. Причому робили це красиво і зі смаком.

Саудівська Аравія – Україна – 0:4

Цікаво, що Анатолій Русол, батько футболіста, перед стартом ЧС зарядив ставочку в конторі. Розгорнув роздруківку, втупився у список з коефіцієнтами і замислився. Він намагався передбачити, хто з гравців збірної України заб’є перший гол на Мундіалі. Логіка підказувала – Шевченко або Ребров. Але серце зробило інший вибір. Батько поставив на сина.

"Поставив, по-моєму, п’ять гривень, а виграв 4500. Можете уявити, який коефіцієнт був, – усміхається Русол-молодший. – Якщо чесно, я не знав, що він робить ставки. Коли мені цю історію розповіли, запитав у нього: "Тату, ти що, граєш?" "Ну так, іноді", – відповів. Тож і для мене це теж був сюрприз".

Хронічний біль у спині змусив Андрія Анатолійовича завершити з футболом надто рано – йому не було ще й тридцяти. У футболці національної команди він встиг зіграти 49 матчів, забив три голи. Окрім Саудівської Аравії, від Русола отримали "пакуночки" Албанія та Грузія. Ці м'ячі теж мали неабияке значення, адже приносили збірній України лише перемоги.