- У вас було декілька невдалих стартів як професіонал. Коли нарешті Вас прийняли у "Сан-Паулу", Ви вірили, що так швидко вдасться піднятися на вершину футбольної слави, зокрема зіграти у фіналі мундіалю-1994?
- Ніколи не думав, що я так швидко та упішно прогресуватиму як професіонал. Я просто грав за "Сан-Паулу", а потім все дуже швидко пішло. Початок кар'єри важкий для багатьох гравців здебільшого через звичайні буденні проблеми у футбольному та приватному житті. Мною нехтували багато разів спочатку, думаю разів з дев'ять, і у мене закрадалися думки, що я не зможу стати професіоналом - не кажу вже про гру у збірній Бразилії. Одного дня я взяв участь у товариській грі проти "Сан-Паулу", який до того моменту мене вже неодноразово відкидав, і я нарешті сподобався. На початок випробувального терміну мені довелоь чекати два тижні, які здавались для мене вічністю. Я хотів лише отримати шанс. Коли нарешті мені його дали, то я скористався ним сповна. Уклавши угоду у 1991 році, я потрапив у заявку на чемпіонат штату (Паулісту). Потім була молодіжка Бразилії, потім основа і перемога на чемпіонаті світу.
- Коли Ви відчули, що нарешті прижилися у професіональному футболі?
- Коли я підписав професіональний контракт зі "Сан-Паулу", то я не був певний, що мені вдасться зробити успішну кар'єру. Коли стаєш професіоналом, то доводиться брати участь у дуже інтенсивних іграх, а оскільки я був трохи старший за деяких гравців, то мені видавалось, що мені буде важко. Однак щойно я гарантував собі місце в основі та здобув перший трофей, я усвідомив той факт, що варто бути трохи більш честолюбним. У мене з'явились думки про можливе запрошення у національну збірну. Коли мене запросили, то я вже захопився ідеєю участі у світовій першості. Потім у голові роїлись думки про трофей чемпіона світу над головою. Врешті-решт я зіграв у багатьох матчах за збірну, став її капітаном та виграв два кубки світу.
- Фінал чемпіонату світу 1994 року Ви розпочали на лаві запасних...
- Тоді в основі грав Жоржінью, причому прекрасно. Мені довіряли по 10-20 хвилин на полі у певних іграх. Щойно минуло 15 хвилин фіналу Жоржінью схопився за стегно. Паррейра каже мені: "Кафу, розминайся". "Перепрошую, я?", - перепитав я. Паррейра сказав, що Жоржінью відчуває сильний біль і я повинен його замінити. Він запитав мене, чи я готовий. Я відповів, що я готовий вже давно і мені навіть розминка непотрібна. Так я з'явився у фіналі, у якому нам вдалось здолати італійців і стати чемпіонами світу.
- Кажуть, що у стані переможців світових першостей 1994 та 2002 рр. панувала прекрасна атмосфера у роздягальні...
- Якщо у команді, зокрема на такому короткому турнірі як чемпіонат світу, відсутня згуртованість, то про перемогу не може бути й мови. Ніхто не виграє мундіаль самотужки, хоч би це був Пеле, Дієґо Марадона чи Лотар Маттеус. Завжди у зірок присутня підтримка решти гравців. Крім того, всі повинні бути зосереджені на грі, інакше не буде результату. У 1994 та 2002 рр. ми були максимально зосереджені лише на одному - перемозі на чемпіонаті світу. Якби талановиті гравці грали лише за себе, то Бразилія не стала б чемпіоном світу.
- Як вся ця хімія працює у команді? Ключову роль відіграє тренер чи інші фактори?
- Є багато аспектів. Тренер, безсумнівно, один з них. Проте для перемоги на світовій першості повинні стикуватися декілька факторів. Не йдеться про якийсь окремий епізод чи нюанс. Звісно, якийсь нюанс чи втрата концентрації можуть стати вирішальними у фінальній грі, проте шлях до фіналу є наслідком повної готовності команди.
- Ви були на тренуванні збірної Бразилії перед фіналом Кубку конфедерацій у 2013 році. Як Ви почувалися разом з гравцями?
- Я мав нагоду спілкуватися з гравцями на полі. Мені навіть закидали, що я виступив з промовою, проте це не так. Я сказав лише декілька слів підтримки для гравців та тренерського штабу. У мене великий досвід і я вважав, що варто трохи поділитися ним з хлопцями. Думаю, що мені це вдалося і гравці щось таки взяли з цього. Бразилія у відмінному стилі виграла той турнір.
- Перед тим турніром результати у збірній шкутильгали, що довелось змінювати навіть тренера. У першій грі турніру проти Японії Неймар забив гол і все стало на свої місця. Вас здивував такий перебіг подій?
- Аніяк. Я знаю, на що здатні гравці і сама збірна, особливо на домашньому турнірі за підтримки уболівальників. У грі проти японців все склалось дуже добре. Неймар забив гол лівою ногою і команда запрацювала. У фіналі Фред забив навіть після падіння. Проте таке трапляється лише тоді, коли є велика віра у свої сили. Тож для мене це не було дивиною. Бразильців слід поважати, особливо вдома.
- Від Кубку конфедерацій до чемпіонату світу мине рік. Збірна Бразилії за цей час зміниться?
- Думаю, що атмосфера під час мундіалю буде такою, як у фіналі КК, у якому Бразилія стала переможцем, здолавши збірну Іспанії з рахунком 3:0. Звісно, чемпіонат світу - складніший турнір, проте збірна Бразилії готова дати бій.
Інтерв'ю ФІФА адаптував та переклав Андрій Холявка