Іспанія за Лобановським: Саленко – про феномен "Фурії", хитрого Мессі та фаворита фіналу ЧС-2026

На ЧC-2026 залишилося провести два матчі. Завершальний, 19 липня, визначить найсильнішу команду останнього чотириріччя.

У фіналі зустрінуться Іспанія й Аргентина. Перші доволі легко в півфіналі взяли у міцні кліщі французів і не дозволили суперникам бодай ситуативно набрати повітря повні груди (2:0), а другі скористалися надмірною прагматичністю англійців, які більшість часу другого тайму були зосередженні на збереженні результату (1:2).

Зважаючи на перебіг подій у матчах 1/2 фіналу, перемоги Іспанії та Аргентини виглядають закономірно. Чи справді до фіналу вийшли дві найкращі збірні, Футбол 24 запитав у рекордсмена чемпіонатів світу за кількістю голів в одному матчі, колишнього гравця київського Динамо Олега Саленка.

– Пане Олеже, минулого разу ви, жартуючи, дивувалися, як Мессі не те що в 39 років відповідає найвищому футбольному рівню, а що грає взагалі. Він не тільки витримав довгу турнірну дистанцію, а й за крок від "золота" чемпіонату світу.

– Тоді я ще сказав, що Мессі за можливостями тягнутимуть на турнірі до кінця. Так і вийшло: фінальний турнір відбувається в Америці, Лео грає у США – там він головна зірка. У деяких іграх було помітно, що до Аргентини на Мундіалі ставляться лояльніше, ніж до інших збірних. Мессі в матчі з Алжиром мав і червону картку отримати. Був би повний набір можливих заохочень і покарань. Але це футбол, де діють свої закони.

– До фіналу, на вашу думку, потрапили справді найсильніші збірні?

– Я тут можу бути упередженим, бо Кубок світу розіграють дві іспаномовні команди, які мені небайдужі. За Іспанію я вболіваю багато років і вони, дещо змінившись, грають раціонально й ефективно, а перед півфіналом Англія – Аргентина одразу сказав, що латиноамериканці пройдуть цю стадію.

– Аргентина вшосте грала у півфіналі чемпіонату світу й жодного разу не схибила.

– Ця закономірність виникла не випадково. Раніше гра будувалася навколо Марадони, тепер – навколо Мессі. І партнери в них, як кажуть, не в тім’я биті.

– Аргентину, з одного боку, тягнуть, з іншого й Мессі неабияк пре.

– Звичайно.Подивіться на його дії на полі – вільний художник, не відбирає, не бігає, як інші, на високих швидкостях. Грає на чистих м’ячах, бо йому дозволено все. Він і робить свою справу. Забиває, роздає передачі. Біля нього зазвичай ще й чергують кілька суперників. Кидаються на нього, а він спокійно вирішує питання на полі.

– Як так виходить: біля нього постійно має хтось чергувати, а він все одно вільно приймає м’яч і, як у матчі з англійцями, без супротиву з боку суперників віддає гольову передачу на Мартінеса.

– Про його феномен багато сказано, а зараз він ще й діє у своєму ритмі. Коли всі рухаються на швидкостях, він розумно це використовує, знаходячи вигідні місця на полі. У цьому конкретному випадку винен захисник англійців. Відібрав м’яч і зупинився. А треба бігти, навіть якщо ти стрибаєш на одній нозі. Він дав Мессі метрів зо п’ять вільного простору. А йому й пів метра забагато.

– Англійці, здається, трохи зарано почали грати на утримання результату.

– У цьому нічого поганого немає, але ж має бути контргра. Аргентинці намацали слабинку на лівому фланзі англійців, звідки Мессі й віддав дві гольові передачі. Біля штрафного майданчика треба грати набагато щільніше. В Аргентини дуже сильні гравці й думати, що хай вони володіють м’ячем біля бокової лінії, нічого страшного – це самогубство.

– Тим більше, коли на полі з’явився Лаутаро Мартінес.

– Концентрація має бути на найвищому рівні. Так, залишалося кілька хвилин до овертаймів, але ж вони й є найнебезпечнішими. Аргентина в кінці впіймала кураж, пішли моменти, а гідної реакції з боку англійців на це не було. І отримали результат.

– Що це за команда, яка дозволяє собі суперзірку – Лаутаро Мартінеса – тримати на лаві запасних? У вашій кар’єрі подібне траплялося?

– У київському Динамо такого взагалі бути не могло. На поле завжди виходили найкращі. І треба зважати на те, хто там іще сидить на лавці поруч із Лаутаро Мартінесом – там така потужна лава запасних, що будь-кого заміни, крім, звичайно, Мессі, ніхто й не помітить. В Аргентини, мабуть, взагалі найбільша кількість футболістів топового рівня.

У Логроньєсі й Валенсії за мене також завжди виходили найкращі, а в Рейнджерс таке часто траплялося. Граємо з кимось слабеньким – я, Лаудруп, Гаскойн на заміні. Якщо щось іде не так, виходимо, забили кілька м’ячів і пішли відпочивати.

– Другий фіналіст – Іспанія. Завдяки чому їй вдалося доволі легко обіграти Францію?

– Легко, бо команда працювала важко. У цієї збірної Іспанії немає яскраво вираженого лідера, суперзірки, навколо якої формується гра. Їх там не одна і не три, а коли на кожній позиції зірка, то й приходить колективність. Усе як свого часу в Динамо Валерія Лобановського. Він будував не команду зірок, а команду-зірку. Це – сьогоднішня Іспанія. І у фіналі з Аргентиною вони гратимуть так само.

– У фіналі, напевно, вболіватимете за Іспанію. А якщо відкинути емоції й поглянути на силу команд з боку, об’єктивно, хто з суперників більш гідний стати чемпіоном світу – команда-зірка чи команда із зіркою?

– Обидва. В Аргентини є Мессі, а в Іспанії є час, щоб придумати, як його нейтралізувати. Гадаю, вони знайдуть спосіб. У французів був більш мобільний Мбаппе, і його запал майже повністю загасили. Іспанці знають, чому Лео чи не в кожній грі має шанс або забити або віддати гольову передачу. Його неправильно перекривали. Пробували й розмінювати один в один, але він все одно втікав. Це не оптимальний варіант. З ним, напевно, будуть діяти по ситуації: у зонах тих, хто за них відповідає. Аргентина шукатиме посилення після замін, а Іспанія рівно проведе всю гру. Кому пощастить? Вболіватимемо за Європу.

– В Іспанії, що цікаво, не дуже святкували вихід до фіналу. Вас це не здивувало?

– Все буде – після фіналу.

– А Мессі отримає "Золотий м’яч"?

– Тільки у випадку перемоги Аргентини в неділю.