"Ближче до завершення першої частини сезону 2018/19 я почав пробувати тренуватися, однак відчував дискомфорт. Знову зробив дослідження. Консультувався із німецьким та деякими нашими лікарями, і виявилося, що потрібно робити другу операцію. На початку 2020 року я повинен був їхати на операцію до Німеччини, однак розпочалася пандемія коронавірусу. Все затягнулося на декілька місяців.
Тоді можна було літаком дістатися, однак лише через запрошення від консульства. Я подзвонив до Німеччини, там був україномовний чоловік, який домовився про операцію. Мені готові були вислати запрошення, залишилося лише вирішити тут, аби мене випустили, дали дозвіл та документи.
Я звернувся до тодішнього начальника команди Ігоря Вікторовича Гузя із цим питанням. Він відповів: "Добре, я поговорю із керівництвом". Минув тиждень, Гузь повідомив, що в них щось не виходить. Коротше, почали морозитися.
Мої дії? Зрозумів, що треба самому займатися цим питанням. Сам поїхав на тренування, а дружину попросив зателефонувати до українського консульства. В підсумку поки я був на тренуванні, дружина вже про все сама домовилася, аби нас вдвох випустили. Я потім підійшов до Гузя та кажу: "Як же ви так домовлялися, якщо моя дружина за день це вирішила?" – поділився Казаков у інтерв'ю Українському футболу.