– Ваша родина, зокрема брат Богдан Будко, теж має спортивне коріння. Як би ви описали ваші стосунки? Чи часто обговорюєте одне з одним кар'єрні рішення?
– У нас із братом дуже теплі та щирі стосунки. Ми завжди підтримували одне одного, навіть якщо рідко бачимося через його щільний графік – тренування, матчі, збори. Але це не заважає залишатися на зв’язку й бути поруч у важливі моменти. Ми нечасто говоримо про футбол удома – нам важливо, щоб спорт і результати не стали єдиною темою нашого повсякденного життя. Треба мати простір, щоб відпочити й від цього.
"Це мене переконало": Степанов зізнався, що підштовхнуло його змінити клуб в Німеччині
– Богдан сьогодні є одним із лідерів молодіжної команди нідерландського АЗ. Яким був його шлях із Шахтаря в Європу, і яку роль ви відіграли в цьому процесі?
– Шлях Богдана точно не був простим. Коли почалася війна, усе перевернулося в один момент. Спершу ми поїхали до Італії, а згодом – до Нідерландів. Для нього це був дуже складний період: нова країна, інша мова, зовсім інший футбол. Йому довелося адаптуватися буквально до всього – до тренувань, нових вимог, іншої ментальності та стилю гри. Я бачила, як багато він працював і через які труднощі проходив. Саме тому я ним дуже пишаюся. Він не зламався, не зупинився, а навпаки – ще сильніше почав рухатися вперед.
– Що, на вашу думку, є головною рушійною силою Богдана? Які його якості, як спортсмена та людини, захоплюють найбільше?
– Я вважаю, що його сила – у впертості, але в хорошому сенсі цього слова. Якщо Богдан чогось хоче, він не зупиниться, навіть коли буде дуже складно. Він – не про гучні слова чи показову емоційність. У ньому – спокійна впевненість і чітке розуміння, навіщо він виходить на поле. Богдан завжди говорить через гру – він не обіцяє, а просто робить, – розповіла Марія Будко в інтерв'ю yesport.
Нагадаємо, Богдан Бутко – вихованець Шахтаря. Наразі він виступає на нідерландський АЗ. У складі команди U-17 хавбек здобував чемпіонський титул.