Футбол 24 спільно з партнером HLIBNY DAR розповідає про Брендана Шардонне – символ сенсаційного Бреста.
Зідан вже обрав наступне місце роботи – чемпіон світу та Європи вибив собі нечувані привілеї
У січні 2022-го після одного з матчів журналіст жартівливо запитав капітана Бреста Брендана Шардонне: "Як ви гадаєте, ми коли-небудь побачимо Брест у Лізі чемпіонів? Можливо, через 100 років?" Відповідь футболіста виявилася доволі раціональною і водночас фантастичною: "100 років? Тобто це означає, що я помру? Ні, давайте через два роки".
Щоб відчути справжню футбольну атмосферу, не обов’язково бути на стадіоні. Запроси друзів та влаштуй домашній перегляд топових матчів Ліги чемпіонів з HLIBNY DAR. І незабутній футбольний вечір гарантовано!HLIBNY DAR. Витримана мʼякість. Тобі справжньому!
Брест тільки-но вийшов з Ліги 2 і плентається у середині турнірної таблиці. Ну яка Ліга чемпіонів? У Франції є гегемон ПСЖ та стабільні Марсель, Ренн, Монако. Тут би від зони вильоту відірватися. Але одна справа поборотися у місцевому чемпіонаті, а зовсім інша – наробити галасу в Європі.
На щастя, у футболі трапляються дива. І поки такі команди, як Брест, дивують усіх скептиків, футбол завжди буде цікаво дивитися.
Про унікальний підйом Бреста можна розповідати у символічному контексті. Якщо обирати когось на роль символа "піратів", то це безумовно 30-річний захисник та капітан Брендан Шардонне. Клубний вихованець, який провів 250 матчів за Брест і є втіленням рідкісного явища у сучасному футболі one club man. У листопаді Брест продовжив контракт з капітаном, тож він має усі шанси перевершити рекорд за кількістю зіграних матчів у історії клубу – до сакральної цифри залишається трохи більше півсотні поєдинків.
Та навіть у солідному віці і з великим досвідом за спиною Шардонне не приховував свого хвилювання перед дебютом у Лізі чемпіонів у вересневому поєдинку проти Штурма. "Мене мороз пробирає, коли я про це кажу, – щиро зізнавався Брендан напередодні тієї гри. – Я знатиму, що справді у Лізі чемпіонів, коли почую цю музику, коли вийду на поле. Саме тоді я це усвідомлю".
Шардонне знає, про що каже. Він народився у невеличкому Сен-Ренані, що розташований за п'ятнадцять кілометрів на північний захід від Бреста. Брендан виступає за рідний клуб з 2010-го. "Озираючись назад, я пережив роки в Лізі 2 з клубом, коли ми їздили грати в Шатору, Ньор, Тур… Роздуми про ті часи і те, де Брест зараз, дарують мені величезну радість. Ми виконали багато важкої роботи і це величезна гордість", – каже Брендан.
У минулому сезоні Шардонне відіграв у чемпіонаті 37 матчів без замін. Лише одного разу Ерік Руа залишив капітана на лаві запасних. Статус однієї з найбільш надійних захисних ланок Ліги 1 – насамперед заслуга Шардонне. Проте футбольне життя – це не лише красиві історії та успіх. Січневий матч групового етапу ЛЧ із Шахтарем перетворився для Брендана на справжнє жахіття. Капітан привіз перший гол, часто не встигав за суперниками і став одним із антигероїв.
У французькому футболі Брендан має образ максимально скромного футболіста без зайвого пафосу: "Іноді мені важко зрозуміти, чому діти просять мене сфотографуватися, а батьки наполягають на цьому. У своїй уяві я залишаюся простим гравцем Бреста". Як і раніше, у вільний час він відвідує аматорські турніри у рідному регіоні, продовжує спілкування з друзями дитинства та займається благодійністю.
Шардонне міг не стати футболістом. Лише потрапляння у команду U-17 визначило долю хлопця, котрий обирав між спортом та дитячою мрією – роботою пожежника. Особливу підтримку Брендан відчував від матері, яка доклала великих зусиль, щоб син став футболістом. Коли Шардонне виповнилося 18 років, його матері не стало.
З першими успіхами у футболі Брендан зрозумів, що зробив правильний вибір. Навіть тоді, коли їздив у оренду в нижчоліговий Епіналь за ігровою практикою. Навіть тоді, коли 23-річним просиджував на лаві запасних скромного Бреста. Без вродженого таланту та визначних фізичних даних Шардонне мав найважливіше – характер.
Вісімнадцятого травня 2013-го на Парк де Пренс відбувався на перший погляд рядовий матч. За тур до фінішу сезону фактичний чемпіон ПСЖ приймав безумовного аутсайдера Брест. Дубль Златана Ібрагімовіча та гол Блеза Матюйді принесли господарям легку перемогу з рахунком 3:1. Та за прагматичним результатом ховався цікавий факт. То був прощальний матч Девіда Бекхема. А ще того дня за Брест дебютував 18-річний Брендан Шардонне.
"Я вважав, що це вже досвід – бути на лавці запасних на Парк де Пренс, – розповідав дебютант після гри. – Тож коли у нашого основного гравця виникли проблеми зі здоров’ям, тренер сказав мені переодягатися. Той день я запам'ятаю на все життя. Ти виходиш на поле, займаєш свою позицію і одразу бачиш Ібрагімовіча… Я непогано підкотився під нього. Добре, що не зламав йому ногу. Інакше я б зіпсував вечірку".
Після матчу вся команда вирушила в аеропорт, щоб сісти на літак до Бреста, а Шардонне попрямував у готель, адже о 6:30 вилітав до Тулузи – на матч команд U-19. Футболіст розповідав, що тієї ночі він так і не заснув – до ранку відписував на вітальні повідомлення рідних та друзів.
Наступного дня я чув, як гравці Тулузи шепотілися: "Так, це він вчора був у Парижі". Врешті-решт, ми виграли 1:0, матч видався непоганим, хоча я травмував свою щиколотку – вона розпухла, наче картоплина, – пригадував Шардонне.
Через 12 років жеребкування плей-офф Ліги чемпіонів знову подарувало протистояння ПСЖ та Бреста. І якщо у паризькій команді давно немає Бекхема та Ібрагімовіча, але вистачає зірок нової епохи, то у центрі захисту Бреста є незмінний герой Шардонне. І нехай перший матч практично не залишився шансів "піратам". Відіграти 0:3 з ПСЖ – це справжнє диво. Але кому, як не Шардонне та Бресту, підвладні дива. Щонайменше одного разу вони це вже робили.