– Богдане, як ви сприйняли пропозицію стати спортивним директором – то була несподіванка, чи ви давно думали про перехід у цю сферу?
– Один із президентів клубу Фенікс Володимир Орестович – мій давній товариш. У нього великі плани й амбіції щодо Фенікса-Маріуполя. Ми з легкістю домовилися про співпрацю, навіть не обговорюючи термін.
Верес офіційно попрощався з багаторічним капітаном – він провів у клубі 7 сезонів
– Які перші завдання бачите перед собою у Феніксі-Маріуполі?
– Ключове завдання на цей рік – міцно стати на ноги й закріпитися у Першій лізі. Хочеться, щоб про Фенікс-Маріуполь якомога більше знали в Україні. Працюємо над запуском дитячої академії – вже є певні домовленості. З Божою допомогою будемо поступово розвиватися.
– Чого плануєте навчитися нового на цій посаді?
– Усе нове – це завжди цікаво. Хочу покращити комунікацію з іншими клубами, підвищити медійну складову, знаходити якісних гравців за розумні кошти й створити колектив однодумців, які рухатимуться у правильному напрямку. Бо тільки здоровий колектив може досягати поставлених цілей.
– Якою є ваша освіта та чи маєте додаткову підготовку, що допоможе у цій ролі?
– Закінчив Львівський державний університет фізичної культури, маю вищу освіту. Також навчався на тренера, маю диплом категорії C. Зараз планую подавати документи на категорію B, бо робота з воротарями у майбутньому мені також цікава.
– Які навички з футбольної кар’єри гравця ви хочете використати тепер у менеджменті?
– У першу чергу – це дисципліна й відповідальність. А наполеглива праця завжди приносить плоди.
– Чи були інші пропозиції – як від клубів, так і від бізнесу чи спортивних структур?
– Так, були різні варіанти – і пограти, і тренувати воротарів.
– Чому саме варіант із Феніксом-Маріуполем став для вас найбільш переконливим?
– Хотілося працювати вдома. Це був один із ключових моментів.
– Яким бачите своє майбутнє – більше в адміністративній роботі, чи ще в грі на полі?
– Думаю, до зими гри на полі точно не буде. А взимку стане зрозуміло остаточно. До завершення кар’єри готую себе вже не перший рік.
– Чи ставите собі довгострокову ціль – наприклад, працювати в клубі УПЛ у ролі директора або тренера?
– Завжди хочеться працювати в Прем’єр-лізі. Тому сподіваюся, що Фенікс-Маріуполь із часом туди потрапить – і це була б хороша історія.
– Ви сказали, що з Володимиром Орестовичем легко домовилися про співпрацю. Що саме стало вирішальним фактором: довіра до людини, чи амбіції самого проєкту?
– Звичайно, довіра до Орестовича. Навіть якби команда продовжувала грати в чемпіонаті області, я все одно погодився б із ним співпрацювати. Він сильно любить футбол, а це для мене важливо.
– Якщо порівняти Фенікс-Маріуполь з іншими клубами Першої ліги – у чому він має бути іншим, особливим?
– Клуб уже особливий, адже має назву "Маріуполь" – місто, яке зараз тимчасово окуповане. Ми всі віримо, що ще прийде час, коли в Маріуполі знову майорітиме український прапор.
Відомий шоумен хоче відродити Маріуполь: "З точки зору політики це важливо"
– Ви згадали про запуск академії. Якою бачите її концепцію: більше про виховання характеру, чи підготовку професіоналів для великого футболу?
– Наша концепція – забрати дітей із вулиці, відволікти від гаджетів і залучити до гри мільйонів. Якщо клуб хоче на щось претендувати в майбутньому, то академія – це фундамент.
– Які конкретні кроки плануєте, щоб Фенікс став упізнаваним клубом в Україні?
– Хочемо підняти медійну складову, залучити локальний бізнес, брати участь у соціальних проєктах. Для початку зробимо так, щоб нас впізнавали у Львові, адже тут велика конкуренція з боку Карпат і Руху. Але поступово будемо рухатися до своїх цілей.
– Ви говорили про важливість "здорового колективу". Що для вас ідеальна команда: це більше про атмосферу, чи про дисципліну?
– В ідеалі – це гармонійне поєднання атмосфери й дисципліни. Має бути баланс.
– Пригадайте, хто з ваших партнерів по кар’єрі був прикладом дисципліни й відповідальності?
– Це точно Валера Кучеров. Одразу спав на думку – у цьому плані він майстер.
– У футболі ви завжди були воротарем. Чи допомагає ця позиція тепер у роботі спортивного директора?
– Воротар – дуже відповідальна позиція, тому навички, здобуті на полі, точно згодяться.
– Як би ви сформулювали власне тренерське кредо, якби завтра вийшли на поле з групою юних воротарів?
– Моє кредо таке: будь-яка праця рано чи пізно буде винагороджена. Головне – сумлінно працювати.
– Львів для вас – це дім. Чим стало місто зараз, коли і робота, і життя тут поруч?
– Завжди хотів працювати у рідному місті. Тут мій дім, сім’я, друзі. Зараз отримую задоволення від процесу.
– Як змінився ваш побут і ритм життя після переходу з поля в кабінет?
– Як такого кабінету немає. Стараюся щодня відвідувати тренування команди. Більше часу проводжу на телефоні.
– Яку найбільшу цінність із кар’єри гравця ви хочете перенести у роботу спортивного директора?
– Хочу, щоб гравці цінували момент і емблему, яку носять на серці. Вболівальника не обдуриш: можуть бути поразки й перемоги, але коли команда повністю віддається грі – люди це оцінять. Хочеться, щоб Фенікс-Маріуполь став саме такою командою.