Літо щось із кожним роком пробігає все швидше і швидше. Ось вже на календарі середина серпня і європейські клуби повертаються до змагань за трофеї. Франція не виняток і стежити за нею в цьому сезоні буде набагато цікавіше, оскільки в ПСЖ перейшов Ілля Забарний.
Забарного прийняли до зграї – перша медаль, подарована конкурентом, та підстава від Доннарумми
Щороку я повторюю одне й те ж: "ПСЖ – чемпіон ще в серпні". Звісно є такі винятки, як Монако чи Лілль, які дивом зуміли переривати гегемонію, але це рідкість для чемпіонату Франції. З іншого боку, в Лізі 1 завжди ведеться кривава боротьба за місця нижче першого. Торік до останнього туру зберігалася інтрига щодо розподілу слотів у єврокубках.
Opta теж не має сумнівів, що команда Луїса Енріке є безперечним фаворитом. Суперкомп'ютер оцінює шанси ПСЖ захистити титул у 78,7%. А ось до інших прогнозів є питання, бо, здається, Opta геть зневірилася в Марселі і чомусь має велику віру в Лілль.
Із ПСЖ все ясно – склад трохи підсилили, глибина є, Луїс Енріке нікуди не подівся. С – стабільність. Щоправда, є нюанс. Ми бачили у матчі за Суперкубок УЄФА, яким важким виглядає колектив Лучо. ПСЖ пізно завершив свій сезон через Клубний ЧС. Звісно, що гравців відпустили відпочивати і вже не вистачило часу на міжсезонну підготовку. Команда почала тренуватися лише за тиждень до матчу з Тоттенхемом. Відсутність нормальних зборів може вплинути на старт сезону і головне – на результат. Це наразі єдина глобально велика проблема у ПСЖ. Тому – так, існує величезна ймовірність, що в кінці сезону ми вітатимемо Іллю Забарного з титулом чемпіона Франції.
Заможний сусід ПСЖ і ще два новачки
Кого втратила Ліга 1 за підсумками сезону 2024/25? Сент-Етьєн не зміг закріпитися, Монпельє давно пора було пройти очищення Лігою 2, а Реймс у стиках був гіршим за Метц.
У статусі переможця Ліги 2 повернувся в Л1 Лор'ян. Олів'є Панталоні проробив гарну роботу торік і він може втримати команду у найвищому дивізіоні. "Мерлузи" не зробили ніяких висновків і втратили перед сезоном чотирьох лідерів, які допомогли повернутися в еліту. Найбільшими є трансфер Елі Жуніора Крупі в Борнмут (побратим в АПЛ через одних власників) та Івона Мвого. Є молоді таланти, але Панталоні банально може не вистачити досвіду, щоб зберегти місце в Лізі 1.
Метц справедливо називають командою-ліфтом. Вони виходять в еліту, проводять один-два сезони, розпродають своїх зірочок і знову вилітають. Цикл життя в них саме такий. За "гранатовими" стежити в цьому сезоні буде цікавіше прихильникам Динамо, оскільки Георгій Цітаішвілі спробує допомогти Метцу брати необхідні бали для виживання. Цітаішвілі не єдиний грузин і не єдиний Георгій, також до команди приєднався Георгій Абуашвілі. Вплив Мікаутадзе, який показав, що Метц – прекрасне місце для прогресу. Стефан Ле Міньян, 51-річний наставник "гранатових", дебютуватиме в Лізі 1, для нього це новий виклик. Попри те, що команда втратила деяких лідерів, вона все ще може розраховувати на найкращого гравця Л2 – Готьє Ена.
Вперше за 46 років в Лігу 1 вийшов ФК Париж. Це клуб з величезними амбіціями і не менш великим банківським рахунком. Торік Париж придбала сім'я Арно, власники Луї Віттона (не плутайте з Піно і Ренном), та компанія РБ. Останні вже привозили Юргена Клоппа до Франції, щоб він проконсультував менеджерів. Париж витратив 35 мільйонів євро на новачків, з них 17 мільйонів віддали за Отавіо з Порту, а ще придбали якісного і результативного Сімона з Нанта. Плюс, без проблем вдалося зберегти Максі Лопеса, Кеббаля і Крассо. Для виживання цього має вистачити, а вже потім будуть думати про посилення.
Якщо Париж намагатиметься фінішувати повище, то Гавр і Анже влітку вирішили заощаджувати і посилення прийшло у вигляді вільних агентів. На цю мить Гавр і Анже – скоріше претенденти на боротьбу за виживання.
Нант, Тулуза та Осер мають ресурси, щоб зберегти свої місця в еліті. Вони не виглядають відвертими аутсайдерами і варті уваги. Нант влітку змінив тренера. До "канарок" прийшов Луїш Каштру, який в минулому сезоні наробив галасу у Кубку Франції з Дюнкерком. Наставник обожнює стиль Барселони, його екс-команда була сміливою і намагалася грати красиво. Доля Каштру залежить не тільки від результатів, а й взаємин з екстрентичним президентом Нанта Вальдемаром Кіта.
Тулуза втратила президента Дам’єна Комоллі, який пішов знайомити Ювентус із сучасними технологіями. У "фіолетових" залишився доволі якісний склад. Гійом Рест, один із цікавих голкіперів Ліги 1, Янн Гбоо, а ще варто придивитися до Крессвелла, який з молодіжкою Англії виграв Євро-2025. Тулуза посилила напад, купивши аргентинця Сантьяго Ідальго. За Аргентину U-21 у нього досить непогана статистика, тому, можливо, станемо свідками зростання нової зірки.
Осер торік став кошмаром Марселя, двічі розніс команду Де Дзербі. Загалом бургундцям вдалося зберегти частину лідерів, трохи посилили склад. А Крістоф Пеллісьє вже показав, що навіть з обмеженим бюджетом можна побудувати привабливу команду.
Поблизу топів
Брест став сенсацією, коли пробився до Ліги чемпіонів. Ба більше, "пірати" й там наробили трохи галасу, бо вийшли в плей-офф, попри прогнози суперкомп’ютерів. Брест у режимі жорсткої економії зумів лише викупити Людовіка Ажорка, привезти в оренду Маєцкі і взяти у Труа Діаса, молодого захисника. Все. Ерік Руа розраховуватиме на перевірених часом гравців, далі намагатися стрибнути вище голови без підсилення. За єврокубки не поборються, але в середині таблиці мають бути.
Декілька сезонів тому Ланс називали "французькою Аталантою" і все було справедливо. Тепер від тої команди залишився лише Мочадо. Повний апгрейт і новий тренер. П'єр Саж засвітився в Ліоні, коли просто потрібно було очолити комусь команду в період кризи. Він впорався, намагався знаходити цікаві рішення. Саж має покладатися на досвід Флоріана Товена, якого повернули у Францію, Гілавогі та легенди Метца Матьє Удоля (бережи, Боже, тебе від травм). Крім того, взяли у РБ Зальцбург молодого захисника Байду.
Велика сімка: кризові топи і великі очікування від Де Дзербі
Ренн витратив торік величезні гроші (близько 100 млн євро). Цього літа – 40 мільйонів євро. Минула кампанія обернулася повним крахом і довелося навіть кликати Хабіба Байє. З моменту призначення легенди Марселя так і не вдалося чітко відповісти на запитання: "А що будується в Бретані?" Брассьє, Камара, Ронж'є, Франковскі і Марлін – хороше підсилення для Ренна. Утім і втрати суттєві – Ассіньйон, Трюффер, Матусіва, і вирішується доля Калімуендо. Навряд чи Ренн підскочить аж до єврокубків, але має розташуватися поблизу, виправдавши нарешті вкладені кошти.
Ліон ледь не вилетів у Лігу 2 через фінансові махінації Джона Текстора. Від керівництва його відсторонили, але виправити всі помилки швидко не вийде. Паулу Фонсека дискваліфікований досі до листопада за сперечання з арбітром, тому на лаві ми його поки не побачимо. Але португальцю можна лише поспівчувати.
Лепенан, Верету, Перрі, Шеркі, Ляказетт, Чалета-Цар – це лише частина втрат команди. Натомість прийшли Павел Шульц, Рубен Клюйверт (син Патріка Клюйверта), Тайлер Мортон з Ліверпуля і Альфонсо Морейра в атаку. Шульц – дуже цікаве підсилення і точно вартий уваги. За Вікторію Пльзень він забив 20 голів торік. Якщо зможе швидко адаптуватися до французького чемпіонату, то, як мінімум, в атаці Ліон не втратить. Фонсека на передсезонній підготовці підключав до команди Каліса Мері. Толіссо вже взяв 18-річного півзахисника під своє крило і високо оцінив його здібності. Що ж, може нарешті ми побачимо народження чергової зірочки з академії.
Перед Фонсекою стоїть дуже складне завдання – завершити не нижче, аніж зона Ліги Європи. А чи реально це зробити з такою конкуренцією і під час перебудови? Все може бути, ніхто і в Брест не вірив. Ліону більшість статистичних порталів прогнозують 5-6 місце. І цього б напевно хотіло керівництво, яке розуміє, що стрибнути вище буде важко.
Ніцца вже дала привід критикувати себе. Команда Франка Еса вилетіла з Ліги чемпіонів, програвши без шансів Бенфіці. Данте у свої 150 років досі лідер не тільки оборони, а й взагалі клубу. В атаці поки не видно того, хто б давав креатив. І вся надія на міцну оборону і впевнену гру Діуфа, який прийшов влітку до Ніцци. Щоправда, "орлята" і торік злили єврокубки заради Ліги 1, а в чемпіонаті показали досить непогану гру. Якщо Терем Моффі та Алі Чо зможуть замінити Гессана, то Ніцца ще побореться навіть в Лізі Європи.
Ліам Росеньйор продовжить прогресувати зі Страсбуром. Ельзасці ледь не заскочили в останню мить у єврокубки, показавши привабливу гру, засвітивши нові імена, здивувавши сміливим пресингом. Росеньйору вдалося втілити свої ідеї в життя. Так, влітку Челсі забрав найкращого гравця ельзасців Андрея Сантоса, але й власники BlueCo не поскупилися знайти заміну і посилити клуб. Страсбур витратив 102 мільйони євро на трансфери, більше дозволив собі лише ПСЖ. Найцікавішою є купівля в атаку Хоакіна Панічеллі, який має допомогти Секу Мара та Емегі заробляти очки. У Страсбура є всі ресурси для того, щоб у цьому сезоні все ж залетіти в єврокубки.
Ліллю Opta намалювала другу сходинку. І це дійсно викликає подив. Так, Бруно Женезіо – класний тренер за мірками Ліги 1, але "доги" втратили найкращого бомбардира Джонатана Девіда, Люку Шевальє і Бафоде Діакіте. Звісно, прийшов Олів'є Жиру, який ще зможе, думаю, свою десятку голів забити, а інші імена не вражають, особливо, як список відходів. Зрештою, у Лілля є фундамент і поборотися за зону Ліги чемпіонів вони мають.
Монако провів дуже дивну трансферну кампанію. Ансу Фаті, який не заграв ніде, і Франція – як спроба реанімувати кар’єру, три вікових гравці – Погба, Дайєр і Градецкі. Не можна однозначно сказати, що монегаскам так сильно потрібні були подібні підписання. Добре, що три з чотирьох гравців прийшли задарма.
У Аді Хюттера не змінилося нічого. Він розпочне свій третій сезон із футболістами, яким довіряє і знає. Йому лише доведеться балансувати між ЛЧ і Лігою 1. Врешті-решт, Монако опиниться на верхівці таблиці, а Міка Бірет посперечається за звання найкращого бомбардира чемпіонату з зірками ПСЖ.
І на завершення – Марсель. Особисто у мене є великі очікування цього сезону від команди Роберто Де Дзербі. Італієць не має права на помилку. Він прекрасно адаптувався до Франції, його команда і в минулому сезоні мала прекрасних виконавців, а влітку йому ще посилили склад.
Марсель витратив 65 мільйонів, з яких половина пішла на трансфер Пайшао. Прийшли Веа, Обамеянг і Факундо Медіна. Грінвуд розривав на передсезонці, Рабйо відхилив всі запити заради Де Дзербі. Вперше за довгий час провансальці не перебудовуються під нового наставника, прийшла нарешті стабільність на Велодром. Тандем Лонгорії, Бенатія і Де Дзербі спрацював ліпше, ніж могло би бути. Тож чому б Марселю не замахнутися на переслідування ПСЖ?
Команда Луїса Енріке без стандартного міжсезоння може втрачати очки, і, скоріше за все, буде це робити. Де Дзербі повинен цим користуватися. Звісно, Марсель всю дистанцію не витримає, але, як мінімум, потрібно спробувати.