"Усі хлопці живі-здорові. Хтось виїхав за кордон, хтось в Україну. Усі хлопці, які були в Яруді, зараз із нами, підписали контракти з ФСК Маріуполь. Вони тепер розуміють найкраще за всіх, що таке життя та цінують його, бо були під бомбардуваннями, пострілами, бігали через трупи на вулиці, щоб врятуватися.
Траоре зізнався у любові до України і повідомив, коли буде готовий знову зіграти за Шахтар
Хтось на свій страх і ризик поїхав у перші дні з Маріуполя. Через 3-4 дні ми евакуювали автобус і хто захотів, той виїхав теж. Хто не захотів, то своїм ходом. Тоді ще, здається, курсували потяги з евакуацією до Києва чи до Львова. Хтось вирішив залишитися у Маріуполі та не вірив у те, що воно все закрутиться до такої міри, як вийшло. Ніхто не міг подумати, що будуть так сильно бомбити місто…
У Маріуполі залишались до останнього і тренерський штаб, і президент клубу. Десь ще три-чотири тижні від початку вторгнення вони там перебували. Наша база була за 200 метрів від Драмтеатру, саме там хлопці провели перших три-чотири тижні. Вони поїхали, а вже наступного дня розпочались прильоти по Драмтеатру в Маріуполі, а також по їхніх домівках. Там все розкрадено, розбито, все у поганому стані.
Щодо тренувальних полів, де ми займались, то ми орендували базу в Маріуполя. Там кілька полів було: три зелених та одне штучне. Я знаю, що в той час було кілька прильотів саме на те поле, де ми тренувались, як мені казали, було три влучання.
Зараз за полями ніхто не стежить і трави там по пояс, все розкрадено та згоріло. Єдине, що залишилось, то це клубний автобус, життя футболістів і керівництва клубу", – розповів Краснопьоров у інтерв'ю виданню "Український футбол".