24 тур Серії А вийшов би не надто багатим на голи, однак матчі "Лечче" - "Палермо" та "Інтер" - "Рома" значно покращили цю статистику.
В справжнє анти-катеначчо грали “Інтер” та “Рома” у завершальному матчі туру. Команди вже з перших хвилин почали обмінюватися атаками, демонструючи одна одній, що мають намір лише перемогти. Проте не лише через велику кількість голів цей поєдинок став матчем туру.
Вже на третій хвилині Снейдер, який доводить, що нарешті відновився від чемпіонату світу і геть забув про анемію, чудовим ударом у "дев’ятку" воріт відкрив рахунок у матчі. Цей гол увійшов в трійку найкращих у турі, але про це дещо пізніше.
Вже за десять хвилин Фабіо Сімплісіо довів, що швидкий гол не деморалізував гравців "Роми" і зрівняв рахунок.
На перерву, щоправда, команди пішли за переваги господарів в один м’яч (відзначився Ето’О), однак, як з’ясувалося, на другу половину зустрічі футболісти приберегли ще більшу інтригу та ще більше видовищності.
Хоча на 63 хвилині багато хто думав, що долю зустрічі вирішено. Джампаоло Пацціні за допомогою Ніколаса Бурдіссо впав у карному “Інтера” і арбітр матчу Паоло Тальявенто вказав на місце, з якого пробивають пенальті. Щоправда, зробив він це після того, як “нагородив” справедливою червоною карткою вже згаданого Бурдіссо.
Удар Ето’О — і рахунок стає 3:1.
А коли ще через сім хвилин Мотта забив четвертий м’яч господарів, то у їхню перемогу почали вірити навіть ті, в кого до цього ще були деякі сумніви.
І тут гравці “Роми”, неначе й не помічаючи, що їх на одного менше, пішли в атаку і до 81 хвилини скоротили відставання до мінімуму. Спочатку забив Вучініч, а потім 34-річний Лорья. Останній з’явився невідомо звідки (вірніше і глибокого запасу “Роми”)
і, вийшовши на заміну вперше у сезоні, зумів відзначитися. І це навіть попри те, що нібито номінально є захисником.
Проте званням дебютанта туру ми нагородимо не його, а іншого футболіста, який також вийшов у цьому матчі на заміну. У складі “Інтера” за 15 хвилин до фінального свистка на полі з’явився новачок Юто Нагатомо і заграв так, неначе грає у цій команді добрих три роки і є одним із її лідерів. Чудове порозуміння з партнерами і вдалі проходи лівим флангом абсолютно не зіпсували картини гри “нерро-адзуррі” а, навпаки, додали їй родзинки.
Та повернемося до матчу. Усі чекали на диво від “Роми”, однак коли Міліто опинився перед пустими воротами “вовків” всі зрозуміли — дива не станеться. Усі, окрім самого Міліто, який невідомо яким чином у ситуації, в якій легше забити, послав м’яча невідь-куди. Як ви зрозуміли — не у ворота.
Команда туру, а такою “Рома” стала через те, що її гравці продемонстрували незламний характер і боротьбу до фінального свистка, пішла в останню атаку.
Забити ще одного гостям не вдалося... А от гравці “Інтера” зуміли вирватися у контратаку, яка завершилася триходівкою Ето’О — Дзанетті — Камбьяссо. Останній і показав Міліто як потрібно влучати у ворота зі зручних позицій — 5:3. Кінець вистави. Оплески стадіону. Завіса.
Завісу, однак, ще трохи припіднімемо, аби глядачі зуміли насолодитися не лише голами, а й сейвами туру від голкіперів Жуліо Сержіо та Жуліо Сезара. Тезки один перед одним хизувалися у воротарській майстерності і не дозволили числам по різні боки двокрапки на табло стати двозначними. Команди ж на двох завдали 37 ударів у напрямку воріт, 23 з яких влучили в їхній отвір.
Одним словом — дивіться і насолоджуйтеся:
Тепер “Інтер” відділяє від “Мілана” лише п’ять очок, однак у “нерро-адзуррі” є ще одна гра в запасі.
Відділяло б більше, якщо б “Мілан” на пару з “Лаціо” не втратили очок у матчах з не найсильнішими суперниками.
У грі з “Дженоа” тренер “россо-неррі” Массіміліано Алегрі вирішив випробувати пару нападників Пато-Ібрагімовіч, яка свій гол таки створила — швед віддав, а бразилець забив.
Проте у решті моментів ці гравці демонстрували неабияке непорозуміння.
А “Лаціо” вдома дозволив довести “К’єво”, що веронці набрали тієї ж ходи, що і на початку сезону. “Осли” теж уміють літати - 1:1 у матчі з “орлами”.
Окрім “Інтера”, втрата очок “Міланом” та “Лаціо” була вигідна і “Наполі”, який на відміну від попереднього туру, цього разу осічкою конкурентів скористався.
Щоправда, переміг “Наполі” не у притаманному для себе атакувальному стилі. Забивши гол зусиллями Кавані команда зупинилася і почала грати на втримання рахунку, а могли б ще забивати і забивати.
Про можливості “Чезени” свідчить статистика — 0 (нуль, якщо прописом), ударів у рамку воріт “Наполі”.
Такі дії команди дуже не сподобалися уболівальникам, які раз-по-раз нагороджували своїх улюбленців свистом і через це, навіть попри перемогу у цьому матчі - 2:0, ми назвемо антикомандою туру саме “Наполі”. Це так, щоб на майбутнє задумалися, адже "Наполі" завжди насамперед грав для уболівальників.
А героєм туру став нападник “Ювентуса” Алессандро Матрі, який забив два м’ячі у ворота “Кальярі”. Однак ані це звання, ані голи, радості Матрі не принесли, адже забивав він у ворота команди, яка ще нещодавно була для нього рідною.
“З нападниками грати легше“, - сказав дещо дивну фразу після матчу тренер туринців Луїджі Дель Нері, команда якого перемогла з рахунком — 1:3.
Окрім Матрі, у складі “Ювентуса” забивав ще й інший форвард — Лука Тоні. Гол Тоні, до речі, став для нього 100 голом у Серії А.
Та не лише Тоні підкорилося число 100 — саме стільки влучних ударів зробив ді Натале у футболці “Удінезе”.
Ювілейним став удар у ворота "Сампдорії" - 2:0.
Щодо нападників “Ювентуса”, то дивно, чому не заграв у цій команді Амаурі, який у своєму першому ж матчі за “Парму” відзначився диво-голом у ворота “Фіорентини”. Амаурі пробив через себе і у праву від воротаря дев’ятку. Саме туди забивали і двоє інших гравців, які стали авторами трійки найкращих голів у турі.
Окрім Амаурі і вищезгаданого Снейдера, красивим ударом зі штрафного відзначився ще й Фабріціо Мікколі з “Палермо”. Сицилійці на виїзді здолали “Лечче” - 2:4.
Кращі голи туру:
Веслі Снейдер ("Інтер")
Амаурі ("Парма")
Мікколі ("Палермо")