Журналісти та вболівальники завжди шукають красиві метафори. Боротьба за чемпіонство для них - війна, важливий матч - битва, м'яч перетворюється на снаряд, а нападник стає снайпером.
Футбол допомагав Едіну Джеко відігнати жахіття. Війна увірвалася до його життя, коли хлопчику було шість, і залишилася на довгих, страшних і голодних чотири роки. Велика мусульманська сім'я жила вп'ятнадцятьох в одній кімнатці. До школи не ходив, бо це було небезпечно, а найбільшою мрією було - поїсти двічі за день.
У рідному "Желєзнічарі" він так і не став "зіркою". Коли сараєвський клуб отримав за футболіста 25 тисяч євро, директор сказав - це немов виграш у лотерею. А вже через два роки він одягнув футболку "Вольфсбурга", обійшовшись "вовкам" у чотири мільйони.
Фелікса Магата називають найбільшим деспотом сучасного футболу. Тренування цього фахівця деякі гравці прирівнювали до тортур. Не нарікав лише Джеко. Едінові, який гамселив спущеного м'яча на розбомблених вулицях Сараєво, й на думку не спадало скаржитися. Слухняний і мовчазний, працьовитий і дисциплінований. Молодого нападника поставили в пару до бразильця Графіте... і Бундесліга вибухнула!
За два з половиною роки цей тандем відвантажив у ворота суперників 158 голів. За один сезон пара Джеко-Графіте забила 54 м'ячі, побивши рекорд легедарних Герда Мюллера та Улі Хьонеса. Сам Едін став найкращим бомбардиром в історії "Вольфсбурга", привів "вовків" до чемпіонства, а коли настав час прощатися, поповнив казну клубу на 35 мільйонів євро.
У цей час Боснія вже божеволіла від його гри. На Батьківщині його називали не інакше, як "боснійським діамантом", а голи викликали справжній екстаз у коментаторів.
Забиваючи чотири голи за матч у Прем'єр-лізі, він залишається все тим же простим хлопцем із Сараєво, який сам прибирає в себе в квартирі та передає привіти рідному мікрорайону. Таксисту ж, який колись безкоштовно возив його на тренування в Сараєво, він подарував шикарне авто.
Колись у його кімнаті висіла футболка з прізвищем кумира. Едін дивився на прізвище на червоно-чорній футболці і мріяв стати таким як його герой, який, приїхавши зі Сходу, підкорив футбольну Європу, мріяв стати таким, як Андрій Шевченко. І зрештою для Боснії він і є Шевченком. Найкращим з-поміж талановитого покоління гравців.
Він уже чемпіон Німеччини та Англії. Мріє, як і Шева, виграти ще й скудетто. А ще - влітку він уперше в житті зіграє на чемпіонаті світу. Безліч гравців, що росли разом з іншими вундеркіндами, керовані маститими наставниками, в шикарних футбольних школах, ніколи врешті так і не зіграли на Мундіалях. У Джеко цього всього не було. А був характер, був м'яч і була мета. І цього йому вистачило, щоби із самородка стати справжнім "боснійським діамантом".