"Футбол 24" згадує п’ять вирішальних двобоїв, після яких Європа отримувала нового футбольного короля.
Від першого в історії розіграшу континентальної футбольної корони минає 56 років. Завтрашній фінал між Францією та Португалією буде вже 15-м за рахунком. Спершу була політика (Іспанія – СРСР у 1964-му), очевидна перевага одного суперника над іншим (ФРН – СРСР у 1972-му) і навіть єдине в історії турніру перегравання (Італія – Югославія у 1968-му). Перша дійсно ефектна за всіма канонами жанру дуель відбулася у 1976-му.
Чехословаччина – ФРН – 2:2, по пенальті 5:3
Голи: Швеглік, 8, Добіаш, 25 – Д. Мюллер, 28, Хельценбайн, 90
Пенальті: Масний, Негода, Ондруш, Юркемік, Панєнка – Бонхоф, Флое, Бонгарц
В історії німецького футболу цей фінал увійшов в історію під назвою "Белградська ніч". Команда Гельмута Шона вийшла на поле "Црвени Звезди" у статусі чемпіонів Європи і була впевнена у тому, що захистить свій титул ще на чотири роки. Із "темною конячкою", очолюваною Вацлавом Єжеком, ніхто серйозно не рахувався.
Але чехи і словаки зуміли шокувати фаворита практично одразу, забивши у ворота Зеппа Майєра два голи вже у перші 25 хвилин матчу. Німці перевели фінал у "лотерею", зрівнявши рахунок на останній хвилині основного часу, проте лише відтермінували свою поразку. У серії післяматчевих пенальті футболісти Чехословаччини реалізовували удари бездоганно, тоді як Улі Хьонесс свою спробу змарнував. Вирішальним стало пенальті Антоніна Панєнки, яке хавбек празького "Богеміанса" виконав у піжонському стилі – скерувавши м’яч у сітку по дузі. Відтоді такі 11-метрові називають "панєнками".
Данія – Німеччина – 2:0
Голи: Й. Єнсен, 18, Вілфорт, 79
Чемпіонат Європи-1992 завжди буде особливим завдяки збірній Данії. Ця команда не кваліфікувалася на фінальний форум восьми найкращих команд континенту, проте завдяки щасливому випадку (дискваліфікація Югославії через політичні мотиви) зайняла місце балканців і… перемогла!
Більше того, головному тренеру збірної Данії Ріхарду Меллеру-Нільсену довелося збирати команду в авральному порядку. Після закінчення сезону гравці роз’їхалися на відпочинок. Декого довелося повертати буквально із-за барної стійки. Та й сам наставник, ніде правди діти, хотів відволіктися від футболу. "Збирався робити ремонт на кухні, але сказали їхати на Євро", - усміхався Меллер-Нільсен.
Це просто неймовірна, фантастична казка, на кшталт чемпіонства "Лестера" чи подвигу збірної Ісландії.
Чехія – Німеччина – 1:2
Голи: Бергер, 59, з пен. – Бірхофф, 73, 95
На англійському Євро вперше запровадили правило "золотого голу", і воно одразу ж спрацювало у фінальному матчі на "Вемблі". Чехи із знаменитими Карелом Поборскі, Патріком Бергером і Павелом Недведом відкрили рахунок після перерви, проте згодом не встежили за Олівером Бірхоффом, який вирівняв становище. Ну а вже на 5-ій хвилині овертайму форвард "Удінезе" забив чемпіонський гол. Один удар – і все закінчено.
Франція – Італія – 2:1
Голи: Вільтор, 90+3, Трезеге, 103 – Дельвеккіо, 55
Драматизм сягнув свого піку на Євро-2000. Тут знову спрацювало правило "золотого голу", а трагізму для Скуадри Адзурри додав той факт, що Італія не дотягнула до фінального свистка лічені секунди. Сільвен Вільтор пробив із досить гострого кута, а Франческо Тольдо пропустив м’яч під рукавичками.
Розгублених італійців добив Давід Трезеге шедевральним ударом з льоту. Невдовзі "золотий гол" у європейській практиці скасували. І правильно.
Німеччина – Іспанія – 0:1
Гол: Торрес, 33
Поки що останній фінал із високим рейтингом відбувся у 2008-му і увінчав чемпіонат, який проходив на полях Австрії та Швейцарії. Надзвичайно рівна і непередбачувана гра, засилля зірок, початок великої Фурії Рохи.