Уявіть, що маєте змогу стати частиною улюбленої команди. І не лише у своїх мріях, а у реальному житті. Та ще й перед важливим поєдинком Ліги чемпіонів.
Футбол 24 спільно з партнером HLIBNY DAR пригадує комічний випадок, що передував півфіналу Ліги чемпіонів. 12-й гравець у буквальному розумінні.
У квітні 2001-го жереб подарував гучну вивіску у чвертьфіналі Ліги чемпіонів: Манчестер Юнайтед – Баварія. У першому поєдинку мюнхенці на виїзді перемогли 1:0, тож хлопці сера Алекса Фергюсона розраховували на повторення камбеку з фіналу ЛЧ-1999. Тільки тепер намагалися зробити це не у компенсований час, а за сумою двох матчів.
Весь світ уважно спостерігає за Лігою чемпіонів. Не залишайся осторонь футбольного протистояння та вболівай за улюблені команди. А створити особливу атмосферу допоможе HLIBNY DAR.Запекла гра на полі Ліги чемпіонів у поєднанні з HLIBNY DAR зроблять незабутнім твій вечір.
Не дивно, що футболісти МЮ були максимально сконцентрованими перед самим фінальним свистком. Вихід на поле, церемонія рукостискання, традиційне фото… Спершу ніхто навіть не помітив нічого особливого. Гості вишикувалися для фотографії, а тоді повернули голови направо. Міраж? Наслідок надмірного напруження? Реінкарнація Еріка Кантона?
Наступного ранку газета The Sun надрукувала на першій шпальті приголомшливе фото команди із заголовком "Що це за людина?" На мить цей 33-річний безробітний чоловік, котрий був 11-ю дитиною у сім'ї, став найвідомішою людиною Британії. Знайомтеся – Карл Пауер, гуморист, який полюбляв з'являтися в абсолютно неочікуваних місцях. Вершиною слави Карла, як самозванця, став той поєдинок на Олімпіаштадіоні.
"Ми спланували усе, ніби військову кампанію. Я взяв з собою три форми Юнайтед: червону, білу та синю, – розповідав Пауер про підготовку до незвичного вчинку. – Пізніше ми дізналися, де зупиняється команда і попросили одного з представників клубу сказати, у якій формі вона гратиме".
Коли Карл отримав необхідну інформацію, то повернувся у готельний номер і ще раз відрепетирував свій фокус. Тоді він викликав таксі, приїхав на стадіон і разом із другом дитинства Томмі Данном перехитрив охорону. За словами Карла, зробити це було не так уже й важко:
Ми прикинулися телевізійною бригадою і легко пройшли на стадіон. Тоді нам вдалося спуститися на поле. Залишалося тільки дочекатися, коли гравці вийдуть з тунелю.
За 20 хвилин до початку матчу Пауер помітив ділянку, де не було стюардів і прорвався за ворота. Чоловік сів разом із фотографами та спостерігав за розминкою. Після цього він вирушив до тунелю, звідки виходять гравці. "Я знав, що ніщо мене не зупинить", – казав про ту мить Карл.
Найближчим до того, щоб зупинити самозванця був Ґарі Невілл. В інтерв'ю 2016-го Карл Пауер розповів про цікавий діалог між ним та футболістом. "Невілл показав на мене пальцем і сказав "Хто це?" Я відповів: "Заткнися, Ґарі, я роблю це для [Еріка] Кантона".
Король Ерік, котрий відносно нещодавно пішов з команди, був улюбленцем Пауера і цей трюк частково розцінювався як данина йому. Зрештою, ім'я француза красувалося на футболці, у якій Карл вибіг на поле і яка досі висить у його шафі. Візуальна схожість з Еріком підсилилася і стилем позуванням Пауера – він надув груди і випрямив руки – точно як це робив Кантона.
Багато років по тому Карл Пауер називав той день найщасливішим у своєму житті, хоча його МЮ поступився Баварії і припинив боротьбу у Лізі чемпіонів. І це за умови, що схожих вчинків цей чолов'яга зробив чимало.
Через кілька місяців Пауер утнув чергову витівку, коли з'явився на полі під час матчу з крикету за участю збірної Англії. Тенісний матч на Уімблдоні? Не проблема – Карл і там вибігав на центральний корт (зранку того дня він вперше у житті взяв до рук тенісну ракетку). 2002-го відомого стрікера помітили на подіумі переможців Гран-прі Великобританії з Формули-1, де на нагородженні він випередив Міхаеля Шумахера.
Витівка на Олімпіаштадіоні – не єдина футбольна у біографії Пауера. 2003-го чоловік запалював на Олд Траффорд перед матчем МЮ та Ліверпуля. Цього разу у центрі уваги опинився не лише Карл, а і його друзі. Вони вирішили відтворити відомий гол Дієго Форлана у ворота Єжи Дудека, який відбувся насамперед через фейл поляка (один зі стрікерів навіть одягнув перуку, яка додавала схожості з Форланом). Щоправда, наслідки цього прориву на поле виявилися серйозними – у пресі повідомляли про те, що Пауеру довічно заборонили відвідувати Олд Траффорд. За роки пранкінгу це був перший випадок, коли йому довелося відповідати за свої вчинки.
Пристрасть Карла до схожих маніпуляцій зародилася у дитинстві. Він з легкістю проникав у боксерський зал без квитка, де стежив за поєдинками, тримаючи у руках сумку та рушник, щоб виглядати як боксер. "Мій зламаний ніс допомагав мені", – жартував Пауер.
У певний момент чоловік захопився серйознішими трюками і взявся за крадіжки автомобілів. Логічно, що наступною зупинкою Карла була в'язниця (за іншою версією – його спіймали за кермом без водійських прав). Після виходу на волю Пауер став жертвою нещасного випадку, коли у телефонній будці на нього напав незнайомець із мачете у руках. Лезо перерізало нервові закінчення на ногах Карла і лікарі запевняли – він більше не зможе ходити. На щастя, чоловік повернувся до нормального життя.
Кілька років тому Карл розповідав, що давно не займається жодними витівками, виховує дітей і живе спогадами. Обіцяв навіть взятися за написання мемуарів. У такому разі можна не сумніватися, що ключовий розділ його книги буде присвячений одному квітневому вечору в Мюнхені.