Центральний матч 34-го туру італійської Серії А між Ювентусом і Лаціо завершився непростою перемогою туринців (2:1).
Навряд чи хтось сумнівається, що при відриві у п'ять очок за чотири тури до кінця сезону Ювентус втратить чемпіонство, але якщо хтось і вірив у відновлення інтриги, то пов'язував її з матчем туринців проти Лаціо. Римляни в домашній зустрічі розбили "Стару синьйору" з рахунком 3:1, а потім з таким же рахунком ще і Кубок відібрали, однак зараз вони явно здали позиції – в останніх чотирьох поєдинках "орли" не здобули жодної перемоги. Втім, вони були явно заряджені на Юве.
Перед самим початком гри Мауріціо Саррі вніс зміни до складу, знявши з основи Ігуаїна й кинувши у бій Дибалу. Старт поєдинку виявився веселим. Ювентус одразу захопив ініціативу й територію, хоча перший момент створили гості – це Кайседу на 6-й хвилині пробив з лівого кута воротарського, влучивши у ногу Бонуччі. Туринці відповіли пострілом Роналду на 9-й з правого краю штрафного повз дальню стійку та закиданням де Лігта на голову Сандро на 11-й – Алекс влучив у каркас! Лаціо огризнувся дальнім ударом Катальді після скидки Мілінковіча-Савіча на 17-й – рикошет відіграв Щенсни, але м'яч пройшов повз ворота. Після цього команди взяли деяку паузу в загостренні, однак ініціатива залишалася повністю за Юве.
Знову створювати моменти команди почали лише в останній третині першого тайму. Так, на 30-й хвилині після хорошої комбінації Ремзі подав на Роналду під замикання у порожні ворота, але Кріш не дотягнувся до м'яча; на 33-й потужний постріл Рабйо з дистанції прийшовся у захисника, а на 36-й Адріен протягнув м'яч на лівий край карного майданчика й завдав сильного удару – Стракоша врятував Лаціо. Після цього Роналду пробивав головою з кутового повз дальній кут. Покарання за марнотратство могло прийти на 43-й хвилині, коли Іммобіле завершив контратаку ударом метрів з 17-ти – точно в стійку! Зрештою, на перерву команди пішли за нулів на табло.
Лаціо витримав перший тайм, але посипався з початком другого. Вже на 47-й хвилині Стракоша парирував удар головою у виконанні Дибали, а Лаццарі після добивання Роналду виносив м'яч з лінії воріт. На 50-й Роналду вистрілив з-за меж штрафного, влучивши у руку Бастуша й заробивши стандарт. Втім, потім арбітр Даніеле Орсато переглянув повтор і призначив пенальті, який КР7 реалізував не без проблем – 1:0! Одразу ж Ювентусу вдалося і добити Лаціо: на 53-й хвилині Дибала й Роналду у повній самотності пробігли через половину поля римлян, і в завершенні епізоду Пауло покотив на Кріша – 2:0.
Після низки замін Ювентус продовжив тиск. Особливо лютував Роналду, який тільки-но обійшов Іммобіле в гонитві бомбардирів: на 62-й хвилині він спрямував верховий м'яч в руки Стракоші, а на 65-й після класного прориву Дибали португалець замкнув навіс ударом головою – поперечина врятувала Лаціо від погрому! Сімоне Індзагі одразу ж кинув у бій Кайседо та Вавро, але на 72-й хвилині біля воріт "орлів" стався новий момент – це Дибала увірвався на правий край карного майданчика та вистрілив низом, змусивши Стракошу виконувати сейв. Тоді Індзагі додав до атаки Андре Андерсона.
Поступово Лаціо почав оживати. Так, вже на 78-й хвилині Андерсон, який тільки-но з'явився на полі, обікрав Куадрадо на фланзі й потужно пробив з меж штрафного, заробивши кутовий – подачу з нього замикав Мілінковіч-Савіч, скориставшись помилкою Щенсни на виході. М'яч пролетів над поперечиною. Крім цього, римляни кілька разів вибігали у перспективні контратаки, в той час як туринці відверто почали нервувати. Зрештою, непорозуміння між Щенсни та Бонуччі на 82-й хвилині призвело до фолу Леонардо проти Іммобіле біля власних воріт – пенальті! Чіро впевнено його реалізував. 2:1.
Останні хвилини виявились дуже складними для Ювентуса. Лаціо відверто захопив ініціативу й не вилазив з половини поля суперника – моментів це не додавало, але сама ситуація виглядала тривожно, враховуючи слизький рахунок. На 90-й хвилині це могло вилитись у шедевральний гол Мілінковіча-Савіча зі штрафного, однак Щенсни у блискучому стрибку витягнув м'яч з ближньої дев'ятки. Розвинути свою перевагу в забитий м'яч "орли" не змогли і в п'ять компенсованих хвилин, тож фінальний свисток зафіксував непросту перемогу "Старої синьойри".
Таким чином, Ювентус набрав 80 очок, відірвавшись від другого Інтера на вісім очок за чотири тури до кінця чемпіонату. Лаціо, маючи в активі 69 залікових балів, залишається четвертим.
Історичний матч Роналду
Кріштіану провів, можливо, свій найкращий поєдинок за Ювентус і один з найкращих матчів за всю свою кар'єру взагалі, своїм дублем побивши цілий вагон рекордів. Втім, перш ніж перейти до їхнього переліку, варто зазначити повну справедливість його гольового перформансу – Роналду завдав аж 11 ударів по воротах (рекорд за кар'єру в Турині), чотири рази влучивши у площину й одного разу влучивши у стійку. Саме Кріштіану своїм пострілом у Бастуша заробив пенальті й саме Кріштіану загнав Луїса Феліпе під відбирання Дибали, яке призвело до виходу 2-в-1 проти Стракоші перед другим забитим м'ячем. Сумарний xG легендарного нападника вражає – 3,27! При тому, що партнери за 8 ударів награли лише на 0,44 очікуваних голи.
Крім того, Роналду двічі переграв суперника на дриблінгу (з двох спроб), віддав 34 точних паси із 37 загалом і виграв дев'ять з десяти єдиноборств – 5/6 на землі й 4/4 у повітрі. Кріштіану просто розірвав Лаціо, виглядаючи легко, повітряно й вбивче ефективно.
Тепер у активі Роналду 30 голів у Серії А в поточному сезоні й 51 гол у чемпіонаті загалом. Наскільки це багато? Здається, що не дуже, адже це норма для Кріша – він забивав стільки і в Італії, і в Іспанії, але насправді жоден інший гравець у футбольній історії не забивав по 50+ голів одразу у трьох цих чемпіонатах. Для Ювентуса рекорд ще більш вражаючий – Роналду став лише третім футболістом "б'янконері" в історії, який провів 30 голів у одному сезоні Серії А. До цього такою результативністю могли похизуватися тільки Феліче Борель у сезоні 1933/34 та Йон Хансен (1950/51).
Також Роналду побив рекорд нашого Андрія Шевченка, швидше за інших забивши 50 голів у Серії А – нинішній тренер збірної України поклав їх за 68 матчів, а португальцю вистачило 61-го. Це найкращий результат, починаючи із сезону 1994/95.
Варто відзначити і фантастичну ефективність Роналду з пенальті – Кріштіану реалізував 12 з 12 ударів у чемпіонаті, що є найкращим показником у сезоні серед усіх топ-5 ліг. Стільки ж забив Іммобіле, однак Чіро ще й одного разу схибив.
І всі ці досягнення Роналду демонструє у 35 років. 35, Карл! В 35 років навіть легендарні футболісти йдуть на пенсію або їдуть догравати в Китай чи МЛС, а Кріштіану примудряється не просто бути в праймі, а й проводити один з найкращих матчів у кар'єрі. Так, португальця виводять на рекорди й дають йому забивати з пенальті, якими арбітри щедро постачають Ювентус, але, по-перше, це відмовки для бідних, а по-друге – в історії залишиться тільки цифра голів. Тим паче, що у всі часи топ-форвардам підігрували в справі побиття рекордів, а те, що Роналду їх здобуває не завдяки суддям чи голам у порожні ворота, говорить вся його кар'єра.
КР7 – геній, і потрібно насолоджуватися його грою в цю золоту осінь португальця. Вірогідно, для покоління, яке виросло но його протистоянні з Мессі, кращих нападників у футболі вже не з'явиться.
Пенальтист Іммобіле не відстає
Позмагатися з любов'ю Роналду до пенальті може тільки Іммобіле, який йде на рівних з португальцем за результативністю в поточному сезоні. Чіро в матчі проти Ювентуса відзначився 12-м "одинадцятиметровим" з 13-ти в цьому чемпіонаті, ставши одним з двох найкращих пенальтистів європейського сезону – востаннє такий же показник точних ударів з "позначки" у Серії А демонстрував Джузеппе Сіньйорі в сезоні 1995/96.
Втім, не тільки пенальті вражає Іммобіле. Він забив 30-й гол у Серії А, ставши третім футболістом в Європі, якому підкорилася ця цифра в чемпіонаті – і якщо Кріштіану побив туринські рекорди, то Чіро б'є загальноіталійські. Іммобіле став лише п'ятим італійським футболістом з 30 голами в одному сезоні в місцевій першості – тепер він перебуває в одному ряду з Джузеппе Меацца (Інтер, сезон 1929/30), Феліче Борелем (Ювентус, 1933/34), Антоніо Анджелілло (Інтер, 1958/59) та Лукою Тоні (Палермо, 2005/06).
Варто відзначити, що у грі Іммобіле сильно не щастить. В матчі з Ювентусом у нього було зовсім небагато шансів відзначитись чи допомогти забити – туринці з'їли форварда, якого завжди критикували за слабку роботу в пресингу та деяку залежність. В активі Чіро на Альянц Стедіум був всього один пас під удар Кайседо з гострого кута на 6-й хвилині, зароблений + забитий пенальті та постріл у стійку з дистанції – і це була його 14-те влучання у каркас! За цим показником італійський нападник разом з Мессі є лідером у Європі. Що ж – великому форварду потрібно лідерство у всьому.
Дибала – серце перемоги над Лаціо
Мауріціо Саррі перед самим початком гри зробив перестановку, поставивши у старт Дибалу замість Ігуаїна – і не прогадав. Аргентинець не побив жодних рекордів, але без його дій не сталося б рекордів португальця.
Пауло завдав два удари по воротах (обидва в площину), чотири рази обіграв суперника на дриблінгу (з восьми спроб) і викотив шість передач партнерам під удар. Одна з них була гольовою, під удар Роналду в порожні ворота – перед нею Дибала обікрав Луїса Феліпе в центрі й пробіг 50 метрів з м'ячем без шансів наздогнати себе. Крім того, аргентинець віддав три точних навіси з чотирьох загалом і виконав три довгі передачі (всі точні).
Пауло придав Ювентусу динаміку, яку вже не може дати Кріштіану. Більшість небезпечних моментів туринців виникала саме після його обіграшів з партнерами та вривань у карний майданчик, за якими "орли" ніколи не встигали. Дибала завжди був на кілька кроків і пасів попереду суперника. Ну, і просто погляньте на цей дриблінг!
Можна віддати шану Мауріціо Саррі. Головний тренер "Старої синьйори" зумів розв'язати проблему одночасного використання Кріштіану та Пауло – при Аллегрі ж здавалося, що дні аргентинця в Турині завершуються. Зараз ця парочка розриває суперників у Серії А, ідеально доповнюючи один одного. Ну, і респект Дибалі – гоноровий нападник замість скандалів, образ та депресії зібрався, підлаштувався під нові вимоги й став серцем перемог своєї команди. Так можуть тільки справжні зірки.
Саррібол знову показав свої мінуси
Знову доводиться відзначити неоднозначний футбол Ювентуса. В першому таймі "б'янконері" володіли ініціативою й конвертували контроль у кілька хороших моментів, мало що дозволяючи римлянам, а в другому таймі перевага туринців вже була тотальною – команда могла забити не тільки два, а і три, і більше голів. До 70-ї хвилини за статистикою ударів господарі вели з рахунком 18:6, причому 13 разів гравці Юве стріляли з меж штрафного. За влучаннями у площину було 7:0, за стійками – 3:1. Здавалося, що Лаціо приречений.
Втім, в останні 20 хвилин підопічні Мауріціо Саррі зупинилися, віддавши Лаціо ініціативу й швидко почавши ковтати небезпечні атаки "орлів" широким фронтом. За цей період статистика ударів тішила цифрами 1:4 на користь гостей, причому тричі вони стріляли в площину (нехай один раз і з пенальті – він став наслідком проблем Юве). Можливо, це не так і багато, але туринці нервували, помилялися, і на 90-й хвилині цілком заслужено могли пропустити другий гол з прекрасного штрафного у виконанні Мілінковіча-Савіча. Що б тоді довелося говорити тренеру? Хто б згадав про домінування "б'янконері" протягом більшої частини зустрічі?
Ювентус все одно сильніший за конкурентів, відірвавшись від них на вісім очок і де-факто закривши усі питання щодо чемпіонства, однак з такою грою в Лізі чемпіонів буде дуже важко. Команда регулярно провалює значні відрізки зустрічі, часто збавляючи тиск і втрачаючи контроль у матчах, де, здавалося б, все вже вирішено. Команда Аллегрі цього б собі не дозволила.