Напередодні старту "Карпат" у весняній частині чемпіонату "Футбол 24" обговорив із головним тренером львівського клубу підсумки зимових зборів, відхід Балажіца та Кополовця, війну, політику і тренерські принципи.
Ігор Йовічевіч – тренер, фанатично відданий своєму ремеслу. Це помітно практично в усьому: у його маневрах на тренерській лаві, у «зарядах» в тісному енергетичному колі команди, на прес-конференціях. У розмові з журналістом «Футболу 24» звична імпульсивність хорватського українця поступилася місцем зваженому і ретельному аналізу. Неодноразово підловлюєш себе на думці: «Йовічевіч живе футболом 24 години на добу».
- Пане тренере, чи задоволені проведеними зимовими зборами?
- Так, ми задоволені зборами. Керівництво клубу створило нам всі необхідні умови, щоб ми провели якісні тренування у Туреччині - не тільки основний склад, але і U21 та U19. Хочу підкреслити, що небагато клубів роблять такий акцент на якісній підготовці молодих футболістів. У нас же основний склад складається зі старших, досвідчених гравців, а також зовсім молодих хлопців, які не мають досвіду ігор у вищій лізі. Оця комбінація завдяки якісній праці, а також допомозі старших футболістів, може бути успішна і корисна для клубу.
- Можливо, щось із задуманого не вдалося реалізувати у Туреччині? Де недопрацювали?
- Ми - заручники часу. Будуємо нову команду після того, як пішли кілька досвідчених футболістів. "Карпати" роблять ставку на розвиток молодих футболістів, і це не є пусті слова. Одинадцять із вісімнадцяти гравців основного складу – зовсім молоді, вони майже не мають досвіду матчів у вищій лізі. Як тренеру, мені бракує часу, щоб їх награти. Щоб вони точно зрозуміли рух і механізм у фазі атаки чи захисту. З психологічної точки зору ці хлопці ще не є настільки стабільними, як старші. Можуть бути "проколи". Але їм потрібно дозволяти помилятися, щоб процес розвитку і вдосконалення йшов швидше.
- Валерій Лобановський якось сказав, що вболівальникам потрібно забороняти перегляд спарингів, бо у кожного різні думки виникають. Погоджуєтеся? Наскільки важливими є, власне, підсумкові рахунки на табло в таких матчах?
- Для тренера кожен матч є особливим. Є тренери, які не звертають увагу на результат, а оцінюють дії команди, що напрацьовуються на даному етапі тренувань. Я - один з тих тренерів, які залежать від етапів техніко-тактичної реалізації. Те, що напрацьовуємо на тренуваннях, хочу побачити у грі. Таким чином по іграх ми складаємо пазли, будуємо команду до першого офіційного матчу в новому році. Це передумова того, щоб гравці знали, як поводитися на кожній ділянці поля - в першій зоні, другій зоні чи третій зоні - з м'ячем і без м'яча. Особливо - в перехідних моментах.
- Кому з ваших підопічних ще потрібно буде допрацювати, щоб в оптимальній формі підійти до другого кола?
- Звичайно, що у нас є кілька футболістів, які не пройшли збори повноцінно. Це дуже важливий для нас футболіст Худоб'як, що мав сімейні проблеми. Після травми прийшов до нас Карноза, який п'ять місяців практично не грав. Плюс - молоді футболісти, для яких це були перші збори і перші настільки серйозні навантаження. Ми обережно підходили до того процесу, щоб була диференціація. Не можна в один мішок засунути 17-річних гравців і старших, 29-річних. Тренерський штаб пильно слідкував, щоб не було перевантаження. Я, до речі, не вірю у теорію, що "тренер сказав - гравець зробив". Футболіста треба відчути, має бути багаторазове повторення, щоб довести це до автоматизму.
- Чи відволікали команду від роботи новини з фронту?
- Ми хотіли максимально зосередитися на тренуваннях, щоб кращим був прогрес футболістів. Але звичайно, що зовсім відокремитися від політичної ситуації, від новин - неможливо. Всі маємо свої сім'ї, які живуть тут, і переживаємо цей складний момент для української держави. Просимо Бога, щоб усе владналося. Щоб жити, як колись, - у спокої і мирі. Тоді і футбол піде вгору, і вболівальники повернуться на стадіони. На даний момент важко не реагувати на це все. І я розумію своїх футболістів.
- Як плануєте компенсувати відхід такого цінного центрбека, як Балажіц?
- У команді було чотири центральні захисники, які могли в ігровому процесі один одного замінити. Це Гітченко, Пластун, Балажіц і Новотрясов. Після того, як ми попрощалися з Балажіцом, Гітченко повертається на свою натуральну позицію, адже «Карпати» змушені були у певній частині чемпіонату використовувати його на позиції опорного. А Новотрясов конкуруватиме з двома центральними захисниками за місце в основному складі. Ще є два перспективні центрбеки з U21, але їм потрібна ігрова практика і час.
- Пішов також і Кополовець. Чи бракуватиме вам його приколів?
- Михайло був дуже важливим гравцем для "Карпат". Його характер дозволяє рости і тренуватися у кращому настрої. Кополовець дуже ефективно впливав як на молодих хлопців, так і на старших гравців, які є лідерами команди. Варто звернути увагу і на футбольні якості. У нього пристройна швидкість і хороша працездатність з м'ячем. Але просто футбол - це гра, де тренер іноді приймає важке рішення заради ідеї, яку вважає правильною. Я бажаю Михайлові всього найкращого у футбольній кар'єрі. Чув, що він зараз перебуває на перегляді у Німеччині. Будемо сподіватися, що він підпише з новою командою контракт.
- Восени було чимало розмов про те, що взимку потрібно підсилити напад. Але зима закінчується, а в "Карпатах" досі немає нового форварда.
- Так, непроста ситуація, але ми над нею працюємо. Звичайно, хочеться мати нападника, який би міг гарантувати 7-8 м'ячів за сезон. З гравцями, які виступають на цій позиції, ми дуже багато працюємо на тренуваннях, і бачимо результат. Особливо це проявилося на зимових зборах. В останніх чотирьох чи п'яти іграх забили 10 голів, тобто знайшли шлях до воріт суперника. Звичайно, рівень деяких суперників не відповідав командам української вищої ліги. Але були 3-4 матчі, де спаринг-партнер бігав краще за нас, проте ми йому забивали по три голи. Це не може не тішити тренерський штаб. Кажу ще раз: ми створюємо моменти, знаємо що і куди, але реалізація - це не тільки везіння, а й технічна майстерність футболіста.
- Як себе зарекомендував Манце? Чи залишиться в команді?
- Поки що не можу вам відповісти на це запитання. Він, як центральний нападник, міг би принести користь команді. Він вміє забити гол, на полі достатньо швидкий і націлений на ворота. Подивимося, як з ним усе складеться. Якщо залишиться в команді - сприятимемо якомога швидшій адаптації. Якщо не залишиться - будемо рухатися далі і шукати нові варіанти.
- Чи знаєте, в якому стані перезимував газон стадіону "Україна"? Вже 8 березня вам приймати «Дніпро».
- Як мені повідомив Юрій Костюк (головний агроном ФК "Карпати" - О.Б.), на "Дніпро" поле буде в ідеальних умовах. Наразі чув від декого, що газон трішки полисів. Траві потрібно сонце і вища температура.
- Про «Дніпро» вже думали? Яку тактику збираєтеся обрати на гру проти одного з лідерів чемпіонату?
- А чому ми маємо думати про "Дніпро", граючи найважливіший матч чемпіонату проти "Металурга" з Донецька? Всю зиму упродовж зборів ми думали тільки про одне: як би вдало розпочати друге коло. Перший офіційний матч у другому колі - це "Металург". Все зробимо для того, щоб задовольнити критерії вболівальників, а також нас самих. Щоб бути командою з карпатівським духом і заслуговувати на позитивний результат - крок за кроком, матч за матчем.
- Яке завдання стоїть перед "Карпатами" на друге коло?
- Завдання - побудувати і стабілізувати гру, збалансувати футболістів, які знаходяться в команді. Щоб ми разом росли, ознайомлювалися кожен з кожним, бо є багато нових гравців, особливо молодих. Час нам дасть право небезпідставно вважати, що ми конкурентоспроможні на високому рівні чемпіонату України.
- Війна все більше підкошує УПЛ: грошей меншає, йде відтік легіонерів та й деяких українських футболістів з досвідом. Чого очікуєте в найближчому майбутньому? Буде ще гірше, чи почнуться зміни на краще?
- Чесно кажучи, ця ситуація не є дуже оптимістичною. Справді йде відтік іноземців, які раніше хотіли грати в українському
чемпіонаті. Політична ситуація дуже тісно переплетена із футболом. Читаємо інтернет і розуміємо, що фінансова спроможність клубів впала. Вона не є такою потужною, як два-три роки тому. Тож майбутнє залежить від того, як розвиватимуться події в політичній площині.
- Чи розуміють у вас на батьківщині, що саме відбувається в Україні? Адже відомо, що російська пропаганда промиває мізки багатьом європейцям в різних країнах.
- Не знаю, я не в курсі. Я почуваюся тут нормально, спокійно і сконцентровано на тренувальному процесі. Це моє життя. Єдине, про що думаю - це як прийти на тренування і мотивувати команду так, щоб вона дала результат. Ну й щоб у моїй сім'ї панував спокій, щоб вони були усім задоволені. Це все, що мене цікавить.
- На початку лютого ви взяли участь у п’ятому семестрі навчання тренерів за програмою "PRO"-диплом УЄФА, де вам компанію склав, зокрема, Андрій Шевченко…
- Дуже радий, що мене ця група приязно прийняла у свої ряди. Вона дуже хороша, компетентна. Майже всі тренери вже працюють у клубах. Михайленко - в "Дніпрі", Федоров - помічник Реброва, Сачко у "Ворсклі". Через свій досвід і знання можемо один одному допомогти. Плюс - маємо висококваліфікованих професорів, які допомагають вдосконалити себе. Мова йде про Віктора Гавриловича Догадайла і Валерія Миколайовича Шамардіна. Завдяки інформації, яку вони надають, а також власному досвіду, рухаємося вперед. Нам залишився останній крок. Шостий семестр - 16 березня у Києві. Маємо захист дипломної роботи і екзамени. Сподіваюся, все буде нормально, і я отримаю PRO-диплом, що є моєю особистою мрією.
- «Карпати» повернулися до Львова саме у той день, коли «Шахтар» приймав «Баварію» у рамках Ліги чемпіонів. Ви були на цьому матчі?
- Так, я був на цьому матчі, бо хороший футбол завжди цікавить не лише вболівальника, але й спеціаліста, який займається цією роботою. Прийшов подивитися на тактичні побудови і "Шахтаря", і "Баварії". Занотував собі декілька моментів, адже ми, тренери, дивимося футбол трішки по-іншому, ніж прості вболівальники. Безперечно, це є надзвичайно високий рівень! "Карпатам" потрібно дуже довго працювати, щоб наблизитись до нього. А вболівав за "Шахтар". Ми живемо в Україні, тому потрібно підтримувати українські клуби.
- У який спосіб відволікаєтеся від проблем і футболу? Можливо, відвідуєте у Львові театри чи кінозали?
- Зізнаюся вам, що майже не маю часу на те, щоб відвідувати Оперу чи кіно. Тренер у вищій лізі мусить жертвувати собою і своєю сім'єю заради власного прогресу, який потім передає футболістам, а футболісти - клубу. Тож якщо хочеш бути хорошим тренером, увесь свій вільний час мусиш використовувати для навчання, читання спеціальної літератури, відвідувати теоретичні заняття, переглядати багато матчів. Відтак дуже мало ефективного простору для особистого життя, щоб побути з найріднішими людьми, прогулятися центром Львова, чи сходити у ресторан. Іноді це все ж трапляється, і я тоді надзвичайно радію. Сім'я для мене - це найважливіше, а також джерело моєї енергії.
Олег Бабій, Футбол 24