Олександр Томах, який у 2006-му році очолював чернігівську Десну, розповів, як вдалось розкрити талант одного з найкращих бомбардирів в історії збірної України Андрія Ярмоленка і чому той не хотів у київське Динамо.
"Андрія Ярмоленка фактично знайшов я. Я вийшов прогулятися по Чернігову і бачу на стадіоні "Юність" йде який матч. Я підійшов до тренера Віктора Лазаренка і запитую, хто це грає. Каже, що чернігівська Юність. Це був матч чи то на першість міста чи області, вже не пригадую. Питаю у Віктора, чи є у нього якісь цікаві гравці. Він показав на Ярмоленка, який грав лівого півзахисника, на нападника і центрального захисника.
Я почав більше про них розпитувати, і Лазаренко каже, що Ярмоленко ще юнаком був в київському Динамо, не підійшов їм і зараз переживає важку психологічну травму. Я сказав Лазаренку, що якщо він не проти, то нехай усі ці троє приходять до мене в Десну на тренування. Той погодився і ця трійця почала тренуватися в мене.
Двоє з них мені не підійшли, і я їх відправив, а в Ярмоленку я щось помітив. Я йому кажу, що жодний контракт запропонувати не можу, але на мінімальну зарплату в клубі поставити можу. Він погодився. Перша зарплата Ярмоленка? Тисяча гривень. Ми почали працювати і вже в Сумах я вперше випустив його на поле і він одразу забив. У наступних 3-4 іграх він забив 5 чи 6 голів. Але я його ставив не на фланг, а другим відтягнутим форвардом.
На нього одночасно звернули увагу Динамо і Шахтар. Коли Ярмоленко про це дізнався, сказав, що в Динамо його ноги не буде. У нього була образа на цей клуб за те, що тоді забракували. Каже мені: "Сан Санич, піду куди завгодно, лише не в Динамо. Я кажу: "Не гарячкуй, подивимось, що з того вийде".
Приїхали до нас представники з Шахтаря на чолі з голландцем, який тоді їхню академію очолював. Кажуть, що Ярмоленко якийсь неагресивний, треба на нього ще подивитись, завезти в Донецьк. А тоді всі переговори президент Десни довірив проводити мені. Я кажу гірникам: "Хочете дивитися – дивіться. Я вам не забороняю приїжджати до нас, але в Донецьк не відпущу".
Шахтарі почали щось милитись, і тут блискавично спрацював Ігор Суркіс. У цей же день він зателефонував і сказав приїжджати в офіс Динамо. Туди вже поїхав президент Десни Чаус і домовився про перехід. А я в цей час вмовляв Ярмоленка змінити свою думку щодо Динамо і їхати в Київ. На наступний день спохватився Шахтар, але вже було запізно", – цитує Томаха видання Експрес.