Колишній захисник київського Динамо Владислав Ващук поділився спогадами про останній поєдинок Валерія Лобановського.
"7 травня я дивився матч Динамо по телевізору. Чергова травма – так що на матч в Запоріжжі я не полетів, відновлювався вдома. Побачив під час трансляції "кіпіш" в районі тренерської лави, нічого не зрозумів.
Відразу після гри набрав пацанів – кажуть: "Так, забрали Васильовича на "швидкій", погано стало". Переживали всі – гравці, адміністратори, тренери. Знаю, що довго вирішували – можна його перевозити, чи ні, але потім в Запоріжжі прооперували. Наступного дня з'явилися новини, що Васильович прийшов до тями, почав щось питати. Ми зраділи, подумали – ну, слава Богу, відійде, все буде добре. Але...
Коли 13 травня його не стало, ми вже розуміли, що справи кепські. У Динамо, як у великій родині, немає секретів... А потім... потім було життя без Васильовича, але це вже, як то кажуть, інша історія.
Сьогодні на Байковому провідав всіх, поклав квіти, привітався... Лобановський, Баль, Гусін, Белькевич, Чанов, Базилевич. Для когось це були просто імена, а для мене – частина життя. Валерію Васильовичу сказав величезне спасибі. Якби не він – хто знає, як склалася б моя доля", – написав Ващук на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.