УКР РУС

Якби Мудрик був бразильцем, або Чому він змушував платити великі рахунки за світло

27 жовтня 2022
Автор: Сергій Тищенко

Сергій Тищенко – про феноменальний стрибок у кар'єрі вінгера Шахтаря.

Тривалий час я був скептичним до Михайла Мудрика. Вважав його розпіареним хлопцем, який грає завдяки швидкісним якостям. Я помилявся. Якщо називати речі своїми іменами, то Мудрик – найкращий гравець нинішньої УПЛ та потенційний діамант для провідних клубів Європи.

Матч проти Селтіка став справжнім бенефісом українського вінгера. Михайло мав щільну опіку, але проявив багато терпіння і невтомно працював, щоб отримати свої три шанси. Спочатку був вихід на воротаря суперників, потім забив гол та вивів Сікана на порожні ворота. Мудрик чекав моментів, де він зможе проявити свої швидкісні якості.

Швидкість – це дуже добре для сучасного футболу, але це не головна чеснота Мудрика. Для мене цей гравець, в першу чергу, асоціюється із характером. Проблеми не зламали його, не відібрали віру у власний талант, а тільки зробили сильнішим.

Не великий секрет, що у Шахтарі при відборі велику увагу приділяють швидкісним якостям. Той же Олексій Кащук теж був потенційно сильним гравцем. Свого часу його не могли зупинити захисники Ман Сіті в матчах Юнацької Ліги УЄФА. Уродженець Новограда-Волинського просто перевершував їх завдяки швидкості. Сьогодні Олексій далекий від Шахтаря та грає в оренді у Азербайджані. Забракло характеру. Чи, наприклад, Денис Арендарук. Уродженець Запоріжжя був одним із лідерів команди, яка дійшла до фіналу Юнацької Ліги УЄФА, але зараз вже завершив із футболом. Винні всі навколо, тільки не він...

Мудрику відразу не пощастило, бо його перший клуб – Металіст – не зміг протриматися на плаву після зміни власника. Молодий футболіст повинен був покинути рідний Харків та шукати можливості розвивати кар’єру далі від дому. Певний час був у системі Дніпра, поки не опинився у Шахтарі. Найкраща історія, яка характеризує дніпровський період Михайла, це великі платежі клубу за світло. Мудрик вмикав освітлення у манежі та працював індивідуально… Як ми знаємо, Дніпро теж не мав стабільності і дуже швидко зник із професіонального футболу.

Пробитися українському футболісту у Шахтарі – дуже непросто. Особливо, якщо йде мова про гравця атаки. Як колись казав у приватній бесіді скаут Алекс Великих: якби Михайло був бразильцем, то він вже на юнацькому рівні коштував би великих грошей. Швидкий, технічний, з яскравою зовнішністю, але з українським паспортом. У Шахтарі ж іноземці грали в атаці.

Мудрик дебютував за першу команду при Фонсеці у 17 років. Талант був очевидним, але належало його ще "ліпити". Категорично не можна ставити футболіста на один матч, а потім знову повертати до молодіжної команди. Потрібна була довіра, вміння працювати над недоліками, перехід у дорослий футбол. Фонсека не особливо хотів заморочуватися роботою з Мудриком і таки повернув його в молодіжку. А наступний тренер Луїш Каштру взагалі не бачив хлопця у своїй команді.

Напевно, проблема Мудрика у Шахтарі полягала ще й в головному селекціонері Жозе Боту. Португалець не бачив Михайла в системі команди. На позиції флангового гравця ставка робилася на інших. Попри наявність талановитого футболіста, Шахтар виклав серйозні гроші за Манора Соломона, якого вважали потенційною заміною Марлоса. Мудрик нагадував валізу без ручки, яку нести тяжко, але викинути не хочеться.

Сталася незрозуміла оренда до київського Арсенала. Справжня солянка: везли гравців без всілякої системи. Брали тих, кого могли. Для зовсім юного футболіста опинитися в такій ситуації – не найкращий варіант. Михайла дуже швидко захейтили та відправили на лаву запасних. Перша спроба заграти на професіональному рівні виявилася невдалою. Нічого не залишалося, як повертатися до молодіжки Шахтаря і працювати над собою ще більше.

У плані збірних теж не все було ідеально. Олександр Петраков не взяв Мудрика на переможний молодіжний чемпіонат світу до Польщі. У кулуарах ходили розмови, що нинішньому наставнику збірної України пропонували звернути увагу на таланта, але він бачив на цій позиції інших. Після дебюту за першу команду Шахтаря Михайла викликав наставник молодіжки Руслан Ротань. Новачок навіть забив переможний гол у фіналі Кубка Лобановського у ворота Ізраїлю. Українці мінімально перемогли, граючи у меншості. Але потім був певний період, коли Мудрика взагалі не брали до молодіжки.

Дехто вважає, що ключовим тренером для нього став Роберто Де Дзербі, який почав довіряти українському таланту. Але я б також не забував про Олександра Рябоконя. Вважаю, що ключовою для Михайла стала саме оренда в Десну. У Чернігові він повноцінно спробував на смак дорослий футбол. Йому допомогли адаптуватися до УПЛ. Не сварили, не ламали, не вчили, а використовували його сильні якості. Звісно, не все було гладко. Але головне – Мудрик зрозумів, що може бути успішним на рівні дорослого футболу і дійсно має якості, щоб грати за першу команду Шахтаря.

Де Дзербі тільки продовжив цей процес. Ключовий момент – матч у Харкові проти Монако. Коли Мудрик та Фортуна дозволили донецькій команді зрівняти рахунок і вибороти путівку до ЛЧ. На овертайм належало посилювати гру. От цим шансом Мудрик і скористався, після чого відчув ще більшу впевненість у собі, хоча в той час "гірники" активно витрачали гроші на нових футболістів. Попри втрату Марлоса та Тайсона, у Шахтаря вимальовувалися шикарні фланги – Тете, Соломон, Давід Нерес за підтримки Педрінью. Ніхто не знає, скільки б у такій ситуації грав Мудрик, якби всі іноземці залишилися.

При Йовічевічу вінгер розвинув прогрес – став найкращим гравцем чемпіонату, успішно та результативно почав грати в ЛЧ. Хорватський наставник використовує сильні якості Михайла, а не намагається вчити його грати у футбол.

Історія Мудрика – це зразок для кожної ДЮСШ. Коли характер, а не тільки талант, дозволяють футболісту досягнути вершин і самоствердитися. У Михайла було багато складних ситуацій, але він не зламався, а тільки став від цього сильнішим.

Для мене його шлях дуже схожий на історію Руслана Маліновського, який теж пройшов крізь терни, щоб реалізуватися у футболі. Уродженця Житомира не бачили в донецькому клубі, йому не довіряли, але своєю працею він довів, що може. Сподіваюся, міжнародна кар’єра Михайла буде принаймні не тьмянішою, ніж у Руслана.

Мудрик – не один: Трубін став лідером Шахтаря і готовий потіснити Бущана