Екс-тренер Динамо, Дніпра, Ворскли, а зараз голова Всеукраїнського об'єднання тренерів з футболу Микола Павлов став гостей програми "Я отвечаю". "Футбол 24" підготував найцікавіші розповіді відомого тренера.
Про 3 способи зняти стрес
Горілка, жінки та улюблена робота. Що б робив, якби став на один день жінкою? Якби у мене не було грошей – став би повією. І задоволення отримуєш, і гроші. Хіба це погано? Боляче ж не роблять.
Про квартири для гравців та новосілля
Був такий Олег Бараннік, який забив 2 голи у ворота Динамо Бухарест та приніс Ворсклі путівку в груповий етап Ліги Європи. Після гри я на емоціях пішов до Бабаєва та кажу: "Він вже відпрацював гроші, які у нього вклали. Давайте купимо йому квартиру". Він задумався. Я знову: "Якщо ви не купите, я куплю. Як це буде виглядати – головний тренер купує квартиру гравцю?".
Павлов: Платив гроші водіям, агрономам – бувало, і по тисячі доларів давав
Він погодився. Вибрали квартиру – готову, з меблями, ремонтом. Приїхав його дідусь, який його виховував, оскільки мама була на заробітках за кордоном. Дідусь запросив мене на новосілля. Я йому телефоную і питаю: "Є у вас картопля? – Є. – Ковбаса? – Є. Капуста, огірки? – Є. – А я принесу з собою спиртне.
Приїхав, взяв дорогу пляшку горілки – дід такої і не бачив ніколи. От ми за години півтори десь 750 на двох і випили. Потім дід Баранніку і каже: "Микола Петрович для тебе як батько. Тому завжди слухайся його". От мене не стало в команді – і Баранніка не стало.
Про стеження за Шевченком
Казав Сабо, що Шевченко не спить ночами, а мій водій згодом заявив, що він гасає на автомобілі. А після цього приїжджає і тиск міряє – звісно, що він буде високий. А Сабо вважав, що він не ночував вдома. Щоб переконатись, я приїхав до ДАІшників і попросив їх наступного разу зупинити його.
Про фінансування у Дніпрі
Леоненко забив за Динамо гол. Приватбанк дав йому премію. А він же тільки був заснований. Я прийшов у офіс та записався на прийом до Тігіпка, який був керуючим банку в Дніпрі. Сиджу, чекаю, мене не кличуть. Тут виходить водій Тігіпка, який мене впізнав та провів до Сергія Леонідовича.
Я йому розповів, що у Дніпрі є молоді та хороші гравці. Чому би повинні платити комусь чужому, якщо у нас є свої хлопці? Запропонував йому познайомити його з командою та трохи допомагати хлопцям. Спитав його: "Які вам гравці подобаються"? Він обрав 5-х. Я йому запропонував фінансувати їх додатково, а якщо хтось із них поїде за кордон, то він отримає 10-15%. Ось так і переконував.
Про те, яким клубам відмовляв
Динамо Київ відмовляв. Шахтар пропонував – я навіть у переговори не вступав. Це ще до Яремченка було. Таврії теж відмовляв, коли працював у Маріуполі. Навіть Григорій Суркіс та Лобановський мені телефонували стосовно переговорів з Шахтарем. Валерій Васильович здивувався, що я відмовився.
25 найвидатніших тренерів в історії футболу незалежної України