Вже в 10 років він став капітаном молодіжної команди "Динамо". З 2003 році йому цю пов'язку почали довіряти і у головній команді. Команді, в історію якої СаШо увійшов вже давно, як і вписав золотими літерами своє ім'я в історію збірної України.
Ці дві команди назавжди залишаться для нього рідними і, можливо, він ще неодноразово допоможе їм. Але точно ми не побачимо найкращого голкіпера України на найближчому Чемпіонаті Європи. Домашньому чемпіонаті...
Шовковський таки не встигне залікувати травми до початку турніру. Стало зрозуміло, що операції уникнути не вдасться.
А ще декілька днів тому Він так сподівався зіграти на такому омріяному турнірі.
На жаль, сталося дещо по-іншому. Голкіпер написав на своїй сторінці у facebook.
"Світ жорстокий. Обставини часто руйнують всі наші мрії. Ось вже дійсно, “хочеш розсмішити Бога - розкажи йому про свої плани на завтра". Замість підготовки до Єво-2012 у мене буде операція на зв'язках плечового суглоба та реабілітація!
Значить, так тому і бути. Якщо не можна змінити ситуацію, треба міняти своє ставлення до неї. Але, якщо чесно, як мене вже "дістали" ці реабілітації".
І його можна зрозуміти. Особливо можна згадати 1999 та 2000 роки, коли СаШо доводилося реабілітовуватися як фізично, так і психологічно. У плей-оф відбору на Євро-2000 Олександр допустився серйозної помилки, пропустивши від збірної Словенії безглуздий гол. Збірна України програла з рахунком 1:2, а вдома спромоглася лише на нічию 1:1 і таким чином залишилась за бортом Чемпіонату Європи.
Тоді усі зробили винним саме СаШо. Через психологічний тиск його гра відверто зблідла. А коли у 2000 році він ще й зазнав серйозної травми спини... Здавалося, колишнього Олександра нам вже не побачити.
Але Шовковський не просто повернувся - він тричі поспіль ставав найкращим голкіпером чемпіонату України, а одного разу узагалі найкращим гравцем.
Повернув він собі перший номер і у збірній, за яку вже зіграв 92 матчі з яких 46 відстояв на нуль. Він був претендентом номер один на те, аби зайняти місце у рамці воріт на Чемпіонаті Європи. Шовковський би був основним навіть попри дискваліфікацію Рибки та травму Диканя, які також не зможуть допомогти дружині Блохіна. Хто ж зможе їх достойно замінити? Наразі сказати важко.
Ще не так давно подібна ситуація виникла у збірній Росії, коли зазнав травми основний страж воріт Ігор Акінфєєв. Тоді коментатор Дмітрій Губернієв бідкався, що його не буде кому замінити у рамці воріт і навіть не признавав здібностей основного дублера Ігоря - В'ячеслава Малафєєва.
Та до чемпіонату Європи і Акінфєєв одужав, і Малафєєв перебуває у дуже непоганій формі. А от у збірної України чималі проблеми на голкіперській позиції. Найбільшою, звичайно ж, є втрата Олександра Шовковського, який став справжнім символом національної команди. Він і впевненості захисникам би додавав, і з одинадцятиметровими зумів би впоратися. Шовковський - єдиний голкіпер в історії чемпіонатів світу, який у післяматчевій лотереї не пропустив жодного пенальті.
До речі, у поєдинку, в якому СаШо отримав останню травму, кияни перемогли “Волинь” лише завдяки голу Андрія Шевченка. Так що, цілком можливо, що фатальний сейв Шовковського, який врятував команду від вірного голу, стане для “Динамо” чемпіонським. За іронією долі, цей сейв став одним із найкрасивіших у кар'єрі голкіпера.
Просто Шовковський по-іншому грати не вміє. Навіть напередодні Євро... Навіть усвідомлюючи, що ризик травмуватися доволі великий... Він просто не міг не кинутися за м'ячем а просто спостерігати, як шкіряна куля після удару Майкона летить у дев'ятку його воріт. СаШо тоді думав про команду і він тоді команду врятував.
Тільки от хто тепер рятуватиме ворота збірної України на Євро?