"Футбол 24" наочно демонструє, як і завдяки чому Роберто Карлос забив гол, який вважають одним із найкрасивіших в історії футболу.
Рівно 23 роки тому знаменитий чемпіон світу-2002 в складі збірної Бразилії та 3-разовий переможець Ліги чемпіонів із мадридським Реалом Роберто Карлос забив феноменальний гол у товариському поєдинку Франція – Бразилія (1:1), який багато хто охрестив "голом всупереч законам фізики". Зовсім дарма, як з'ясувалося!
1. Секрет – у підкрутці м'яча
При ударі бразилець використовував підкрутку м'яча. А якщо говорити науковою мовою – "ефект Магнуса". Чи знаєте ви, що м'яч, запущений в ціль з підкруткою і без неї, полетить за абсолютно різною траєкторією? Ось вам доказ. М'яч в даному випадку – баскетбольний, але це для експерименту абсолютно не важливо.
Траєкторія польоту м'яча без підкрутки:
Траєкторія польоту м'яча з підкруткою:
Ефект Магнуса – фізичне явище, що виникає при обтіканні обертового тіла потоком рідини або газу. Утворюється сила, що впливає на тіло і спрямована перпендикулярно напрямку потоку.
2. Чому так відбувається?
Все просто: м'яч набирає швидкість, зустрічний потік повітря обтікає його.
Інший потік, навпаки, замість обтікання – відштовхує м'яч. Виходить, що м'яч штовхає повітря в одному напрямку (вниз), а саме повітря штовхає м'яч назад – у протилежному напрямку (вгору). Через це м'яч в польоті відхиляється у напрямку обертання.
3. Завдяки цьому Роберто Карлос і забив?
Ні, не тільки. "Ефект Магнуса" – це будь-який підкручений удар, той же "сухий лист" – гол з кутового, з нульового кута. І саме це явище було вперше описано ще в середині ХIХ століття фізиком Густавом Магнусом.
А ось французькі вчені інституту фізики і механіки в Парижі вже в 2010-му надихнулися голом Роберто Карлоса, провели ще ряд експериментів і знайшли ще одну особливість: з'ясували, що м'яч закручується по спіралі, як раковина равлика.
Окрім самого "ефекту Магнуса", як виявилося, ще важливі:
а) відстань до воріт;
б) погода;
б) сила удару по м'ячу.
Завдяки ідеальній дистанції у 35 метрів м'яч потрапив точно в ціль. Якби Роббі вдарив з більш близької відстані – м'яч не встиг би закрутитися і пройшов би повз ближню стійку. Якби цей удар було завдано з 45-ти метрів, м'яч не те що не потрапив би у ближній кут, а пройшов би повз (!) дальній кут, так як почав би закручуватися по спіралі ще сильніше.
А при відсутності гравітації і зовсім повернувся б назад.
Погода була сухою, що вплинуло на меншу опірність повітря. А удар був нанесений з достатньою силою, що дозволяє тимчасово знехтувати законами гравітації.
4. Це все можна пояснити?
Звичайно, ніякої фантастики! Там ще купа формул, які доводять науковість, а не випадковість гола Роберто Карлоса, але ми вас ними мучити не будемо. Втім, якщо хочете, ознайомтеся тут.
5. Що в підсумку?
В результаті вийшла ось така краса! Дивіться, насолоджуйтеся і не кажіть більше, що фізика – це нудно!
Руслан Меженський, Футбол 24
Шедевр Марлоса і ще 10 найкращих голів п'ятою в історії українського футболу