У насиченій футбольній кар'єрі Вуядіна Бошкова було чимало команд. Проте дві з них залишили найбільш помітний слід. У Войводині він реалізувався як футболіст, а у Сампдорії відбувся як тренер.
Уродженець сербського Бегеча, передмістя Нового Саду, вже у 15 років дебютував за головну команду регіону – Войводину. За один із найстаріших клубів країни, який інколи називають "Старою дамою", Вуядін Бошков проведе 14 років і загалом відіграє понад 500 поєдинків. Попри це, той період існування клубу важко назвати успішним, а головним досягненням Войводини стане вихід у фінал Кубку Югославії у 1951-му.
У статусі футболіста Войводини Бошков поїхав на Олімпійські ігри-1952 у Гельсінкі, де югослави вибороли срібні медалі. На шляху до фіналу змагань команда Бошкова здолала збірну СРСР, де виблискували Бобров, Нетто та Бесков. Втім у вирішальному матчі балканці нічого не змогли вдіяти з неймовірним Ференцом Пушкашем та збірною Угорщини – 0:2. Варто додати, що Бошков був частиною югославської команди на чемпіонатах світу 1954 та 1958.
Класика європейського футболу – актуальна завжди та за будь-яких обставин. Переглядай ретро-матчі, повертайся у минуле та відчувай неймовірні емоції разом із легендарною Żubrówka Czarna та отримуй порцію натхнення від найкращих матчів Ліги чемпіонів!
Żubrówka – відкрий легенду! Для тих, хто хоче справжнього! Дізнатись більше про Żubrówka Czarna та коктейлі тут.
У 30 років Вуядін нарешті виїхав за кордон і поповнив ряди Сампдорії. Однак у Генуї він травмувався і незабаром переїхав у Швейцарію. Там у складі Янг Бойз югослав завершував кар'єру футболіста і починав тренерську діяльність. У середині 60-х Бошков повернувся у рідну Войводину, де півдесятиліття виконував функції технічного директора.
Ті, хто працював разом із Вуядіном, запевняють, що він мав особливе вміння об'єднувати колектив і підтримувати у непрості часи поразок та невдач. Ніяких криків та проявів деспотизму – не зовсім типовий стиль управління для тренерів старої формації. Ще одна особливість роботи містера Бошкова – хороше почуття гумору.
Бошков у Войводині / фото з архіву
Робота легенди у структурі клубу з Нового Саду принесла помітні результати. Передусім "Стара дама" розвивалася в плані інфраструктури. Усе це відобразилося на результатах – у 1966-му Войводина здобуває перше в історії золото, а згодом грає у єврокубках. Провінційна команда перетворюється на провідну силу Югославії.
У тренерській кар'єрі Бошкова було вдосталь яскравих сторінок. Робота із національною командою Югославії, Кубок Нідерландів з Ден Гаагом у 1975-му, чемпіонство з мадридським Реалом у 1980-му, а ще особливий період в Ромі, що запам'ятався дебютом Франческо Тотті, якому на той момент виповнилося 16.
Бошков у Реалі / фото із соцмереж
Пам'ятаю той день, як зараз. Я й не думав, що вийду на поле... Коли Вуядін Бошков повернувся, щоб покликати мене, я подумав, що він звертається до мого партнера Роберто Муцці. Саме Роберто сказав мені: "Подивися, він хоче, щоб ти зіграв". Я не міг у це повірити. Емоції, які я пережив, складно передати, – пригадував момент свого дебюту Тотті.
І все ж найбільших успіхів на тренерській лаві Бошков досягнув у Генуї. П'ять із семи титулів за історію Сампдорії було здобуто саме в еру Бошкова. І це без урахування фантастичного виходу у фінал Кубка чемпіонів-1992.
З кожним роком Сампа ставала все сильнішою. Слідом за Кубками Італії команда із Генуї змогла зробити неможливе – виграти Скудетто. До речі, частиною тієї великої Сампдорії був і українець Олексій Михайличенко. Однак через рік, вже без Михайличенка, Сампдорія спромоглася на ще одне чудо.
Пальюка, Віаллі, Бошков, Манчіні / фото з соцмереж
Останній в історії Кубок чемпіонів запам'ятався епічним фіналом між генуезцями та Барселоною. На шляху до групового етапу італійці ледве не зганьбилися. Після поразки Гонведу 1:2 у матчі-відповіді хлопці Бошкова здобули необхідний результат (3:1), хоча зробили це з чималими проблемами.
Квартет із Сампдорією згодом сформували Црвена Звезда, Андерлехт та Панатінаїкос. Команда з Генуї фінішувала першою і за регламентом турніру потрапила у фінал, де на неї чекала Барселона (у групі каталонці двічі перемогли київське Динамо (2:0 та 3:0). Обличчям тієї Сампдорії був дует Роберто Манчіні та Джанлука Віаллі, які записали в актив по три голи на груповій стадії.
Вирішальний матч Кубка чемпіонів перетворився на гру нервів і персональне протистояння Вуядіна Бошкова та Йохана Кройфа. Шахова партія тривала 120 хвилин і завершилася тріумфом іспанців завдяки єдиному влучному удару Рональда Кумана.
Шедевральний штрафний на 112-й хвилині приніс каталонцям трофей. У свою чергу, епоха Бошкова завершилася великим розчаруванням – незабаром югославський тренер очолив Рому.
Наприкінці 90-х Бошков повернеться у Геную, проте не матиме великих успіхів. Втретє і востаннє Вуядін працював у дорогому для його серця клубі у 2006-му в якості скаута. То була остання робота легендарного фахівця. Бошков не дожив до свого 83-го дня народження всього лише три тижні. У квітні 2014-го його не стало. По собі Вуядін Бошков залишив величезну спадщину і чудові спогади. Яскравим прикладом яких є Сампдорія на зламі 80-х і 90-х.