Кремезна статура, стильна зачіска і вибуховий характер – ви повинні пам’ятати Вінченцо Яквінту, топ-форварда Удінезе, Ювентуса та збірної Італії. Уже кілька років він веде боротьбу з правоохоронними органами і вважає це справою честі.
Футбол 24 спільно з партнером HLIBNY DAR розповідає про дві частини життя відомого нападника: футбольну, де він зібрав десяток трофеїв, та після завершення кар’єри, яка поки зводиться лише до постійних судових процесів та намагань заперечити серйозні звинувачення.
Маестро прем’єр
То був особливий дебют. 2005-го Удінезе вперше в історії пробився у Лігу чемпіонів і виборов путівку у груповий етап турніру – 14 вересня на Стадіо Фріулі приїхав грецький Панатінаїкос. Господарів на поле вивів із капітанською пов'язкою Вінченцо Яквінта. Раніше 25-річний форвард двома голами допоміг Удінезе пройти у кваліфікації Спортінг і вважався ключовою ударною силою "біло-чорних".
На 28-й хвилині Яквінта перестрибнув усіх у штрафному майданчику і головою відправив м'яч у сітку. А у середині другого тайму капітан ще двічі забив грекам – спочатку правою, а потім лівою. Вінченцо став п'ятим в історії гравцем, який відзначив дебют у Лізі чемпіонів хет-триком.
Взагалі забивати у своїх дебютних матчах для Яквінти було хорошою традицією. У 18 років Вінченцо відзначився у своєму першому матчі за Падову в Серії В, через два роки він результативно ознаменував свій дебют в елітному дивізіоні вже у складі Удінезе. А 2006-го Яквінта зіграв на чемпіонаті світу, який у підсумку виграв. Там він теж записав до активу гол у дебютному поєдинку.
Весь світ уважно спостерігає за Лігою чемпіонів. Не залишайся осторонь футбольного протистояння та вболівай за улюблені команди. А створити особливу атмосферу допоможе HLIBNY DAR.Запекла гра на полі Ліги чемпіонів у поєднанні з HLIBNY DAR зроблять незабутнім твій вечір.
Від кумира до вигнанця
Стосунки Яквінти з Удінезе – типова історія про харизматичного лідера у команді-середняку. Вінченцо відіграв у складі "зебр" сім сезонів і вистрибнув на третю сходинку у клубному реєстрі бомбардирів. Височенного форварда з його шаленим гольовим чуттям давно хотіли бачити більш імениті клуби. 2005-го Яквінтою цікавилася навіть Барселона. Проте той у властивій манері прокоментував трансферні чутки: "Я нічого не знаю про це. Знаю лише, що у неділю буде чергова гра Удінезе проти Реджини".
Так тривало лише до того часу, поки на полювання не вийшов Ювентус. 19 червня 2007-го туринський клуб оголосив про підписання форварда Удінезе. У новій команді магія дебютних матчів Вінченцо продовжилася. Яквінта розпочав свою історію у Турині поєдинком з Ліворно, у якому оформив дубль+асист. Через рік, коли Юве повернувся у Лігу чемпіонів (якраз після Кальчополі), нападник відвантажив два голи у ворота БАТЕ.
Вперше як гість Яквінта приїхав на Стадіо Фріулі у лютому 2008-го. На 75-й хвилині за нічийного рахунку екс-гравець Удінезе вийшов на заміну, і ледь не першим дотиком приніс перемогу Ювентусу. Протягом наступних сезонів колишній улюбленець Удіне забивав ще двічі у ворота майже рідної команди і вислуховував на свою адресу усі можливі образи з трибун.
Особливо гаряче було через два роки, коли Яквінта добив Удінезе четвертим голом у виїзному матчі і провокативно відсвяткував його. Нападник Ювентуса приклав руки до вух і пояснив це тим, що йому набридло чути принизливі вигуки на адресу своєї матері. Невдовзі Вінченцо довелося просити пробачення у фанатів. Такі жести Яквінти розлютили навіть власника Удінезе.
Я ніколи не бачив нічого подібного, – лютував Джампаоло Поццо. – Ми купили Яквінту, який був бідним хлопчиком, ми виховали його, платили і дозволили потрапити в Ювентус – а він поводиться ось так! Це був неймовірно сумний епізод. Якби існувала ліцензія для футболістів, я б її забрав у нього. Яквінта більше ніколи не повинен грати у футбол.
Проблеми з екс-командою були не єдиними для Яквінти. Він періодично страждав від травм, хоча все ще стабільно забивав. 2012-го Вінченцо провів невеликий період у Чезені, повернувся у Ювентус і врешті-решт ухвалив логічне рішення – попрощався з футболом у 34.
Зв’язки з мафією
Наступного року про Вінченцо знову заговорили, однак цього разу не через його голи і навіть не через конфлікт з вболівальниками. Правоохоронні органи повідомили про початок розслідування щодо Джузеппе Яквінти, батька Вінченцо, у будинку якого в Болоньї було знайдено вогнепальну зброю. Невдовзі слідство звинуватило Яквінту-старшого у приналежності до Ндрангети – злочинного угруповання на кшталт Кози Ностри чи Каморри, що веде свою діяльність у Калабрії, одному з найбідніших регіонів Італії.
Проблеми виникли не лише у Яквінти-старшого, а й у його сина екс-футболіста. Зв’язки Вінченцо та Ндрангети не підтвердилися, але чемпіона світу було визнано винним у незаконному обігу вогнепальної зброї. Суд постановив, що він протиправно передав два револьвери своєму батькові, який на той момент перебував під арештом і не мав права зберігати вогнепальну зброю (до цього Яквінту-старшого вже звинувачували у зв’язках з мафією). За це екс-футболіст отримав два роки умовно.
У суді Вінченцо поводився так само експресивно, як і на футбольному полі. Вирок з уст колегії суддів він зустрів вигуками "Ганьба! Ви смішні!" А коли вийшов з приміщення суду, то видав вогняний спіч: "Вони зруйнували моє життя лише тому, що я родом із Калабрії. Я виграв чемпіонат світу і пишаюся тим, що я калабрієць. Ми нічого не зробили, тому що не мали нічого спільного з Ндрангетою. Я страждаю як собака, за свою сім'ю і своїх дітей".
Загалом же у цій справі фігурувало 150 підозрюваних, більшість із яких отримали обвинувальні вироки. У підсумку Касаційний суд залишив у силі 13-річне ув’язнення для Яквінти-старшого (першочергово Джузеппе засудили на 19 років).
Історія вчить нас, що мафія – це серйозна річ, боротьба з мафією – це серйозна річ! Однак 13-річний вирок мого батька чітко показує, що держава не зацікавлена в боротьбі з нею. Кажуть, що закон однаковий для всіх. Будь ласка, забудьте про це, – писав Вінченцо після того, як касацію було відхилено.
Битва за чесне ім’я
У серпні в італійській пресі з’явилося нове інтерв’ю Яквінти, пов’язане із черговим етапом судового розгляду, що стосується законності походження грошових коштів його родини:
"Моє серце все ще плаче, тому що мій батько у в'язниці, і це не місце для нього. Мій батько – не мафіозі, і я буду кричати про його невинність, поки не помру. Ми продемонстрували, що всі гроші, які мала наша родина – законні. Я заробляв гроші, граючи у футбол".
Вже під час судового процесу у сім’ї трапилося горе – у Вінченцо померла мама. Також Яквінта розповідав, що періодично навідує батька у в’язниці і щотижня розмовляє з ним по відео: "Нещодавно я привів із собою дітей, яких він довго не бачив. В'язниця – жахливе місце, і я боротимуся до кінця".
Вінченцо зробив пошук істини своєю життєвою місією і відмовився від усього, в тому числі, від роботи у футболі: "Я за власним бажанням перестав працювати, адже ця справа мене трохи заблокувала. Коли ти опиняєшся в цьому вирі між адвокатами, слуханнями, ти психічно не спокійний. Всі ці речі не дали мені можливості робити те, що мені подобалося у світі футболу".
Складно сказати, чим завершиться боротьба Яквінти, чи порушував його батько закон і чи зможе Вінченцо витягнути тата із в’язниці. Та можна не сумніватися, що цей хлопець точно не капітулює і битиметься до кінця.