Інтерв’ю "Футбол 24" із форвардом Романом Бочаком, головним героєм епічного матчу Другої ліги "Металург" З – "Енергія" (1:13).
Вчорашній матч 27 туру Другої ліги між середняком "Енергією" та аутсайдером, запорізьким "Металургом" увійшов в історію українського професіонального футболу. 14 голів – стільки у нас не забивали ще ніколи! Попередній рекорд результативності був встановлений у 2006-му, коли "Десна" розтрощила "Інтер" з Боярки – 12:0. Шість голів "Енергії" на свій рахунок записав форвард Роман Бочак. Серед українських професіональних футболістів це також абсолютний рекорд!
"Футбол 24" зателефонував 23-річному капітанові "Енергії", який піднявся на 2-ге місце у списку найкращих бомбардирів Другої ліги. Із 18-ма м’ячами Бочак поступається лише Ігорю Худоб’яку із “Тепловика" (23 голи).
– Романе, що це було? Ви самі не шоковані таким підсумком?
– Ну так. На мою думку, "Металург" просто потрапив під гарячу руку. У першому таймі вони ще старалися, боролися, але потім відбулося вилучення їх захисника. Залишившись у меншості, суперники просто опустили руки. Наскільки я зрозумів, у "Металурга" не було ким підсилити гру. У другому таймі на заміну вийшла молодь.
– Ви забили 6 голів в одному матчі. Що відчуває футболіст, який встановив рекорд результативності?
– Ой, важко відповісти. Відчуваю, звичайно, задоволення, що важка робота на тренуваннях принесла результат. Чи нагородили мене в клубі за таке досягнення? Колектив привітав, а що буде далі – побачимо завтра. Сьогодні в команди вихідний.
На фото: В атаці Роман Бочак
– Невже у цьому матчі прірва між класом суперників була настільки відчутною? Все-таки "Енергія" не належить до лідерів чемпіонату…
– Я можу тільки повторити те, що вже сказав. Долю матчу вирішило вилучення їх футболіста. Після цього "Металург" втратив віру у свої сили.
– Деякі футболісти іспанського клубу "Ельденсе", програвши "Барселоні Б" з рахунком 0:12, плакали. Якою була реакція запоріжан, коли вони пропускали гол за голом?
– Не бачив, щоб хтось плакав. Скоріше вони були якимись розгубленими. Особливо, молоді футболісти. Виникало таке враження, наче вони вперше вийшли на футбольне поле. Потрапили під коток, що тут скажеш.
– "Металург" неодноразово підозрювали у нечесній грі. Можливо, ви помітили щось підозріле?
– Ні, нічого такого не відчувалося. З їх боку була спортивна боротьба. Хіба що вилучення мене трохи здивувало.
– Розкажіть про себе. "Енергія" – ваш перший професіональний клуб?
– Ні. Я сам – із Кропивницького. Чотири роки займався у школі "Дніпра". Потім півроку провів у "Зірці". Одного разу вийшов за них на 20 хвилин у матчі Першої ліги. Згодом отримав травму і, відновившись, перейшов в "Енергію". Граю тут вже понад рік.
– Хто є еталоном форварда для вас?
– Дієго Альберто Міліто. Надзвичайно імпонував мені цей аргентинський нападник своєю манерою гри. Зараз подобається Роберт Лєвандовскі. Ну й Мірослав Клозе – серед улюблених.
– То ви – "Міліто із Нової Каховки"?
– (Сміється) Обирайте один із трьох варіантів, який вам більше до вподоби.