Незабаром стартує чемпіонат світу Ю-20. Насамперед нас цікавитиме виступ збірної України, але й серед інших учасників турніру вистачає гідних уваги футболістів.
Тож спробуймо назвати кілька прізвищ тих, за ким варто буде стежити у Новій Зеландії.
Рауль Ґудіньйо (Мексика, 19 років)
Вихованець «Чивас», клубу, що принципово відмовляється від іноземців, цілком міг би розраховувати на місце у першій команді вже найближчим часом. Але надійшла пропозиція (поки щодо оренди) від одного з найкращих з роботи на латиноамериканському ринку клубів й зараз Рауль захищає ворота другої команди «Порту».
Віднедавна філії португальських грандів виступають у другому дивізіоні національного чемпіонату, а це чудова школа для будь-якого молодого гравця. Цього сезону він провів 16 матчів (на чотири менше, аніж анголець Каду), у яких лише двічі залишив свої ворота сухими. Цифри ці не повинні вводити в оману. Ґудіньйо неодноразово демонстрував свою блискучу реакцію, завдяки якій запам’ятався у збірній Мексики Ю-17, що дійшла до фіналу чемпіонату світу 2013 року. Для височенного (195 см) голкіпера Рауль достатньо гнучкий та координований для того,щоб відбивати найскладніші удари.
Поступово додає він і у вмінні бути справжнім господарем штрафного майданчика й не відзначатися виключно на лінії воріт. Фахівці відзначають часто не притаманні гравцю такого віку концентрацію та холоднокровність, з якими приймає та втілює рішення Ґудіньйо.
Келечі Іеаначо (Нігерія, 18 років)
Беззаперечно найкращий гравець ЧС Ю-17, він уособлює надію на те, що африканський футбол зможе вирватися з тенет колоніальних стандартів й знову дарувати світу витончених майстрів роботи з м’ячем. Проблеми спочатку з отриманням дозволу на роботу, а потім з травмами завадили йому більше зіграти у молодіжній команді «МанСіті», але, кажуть, що Пеллеґріні готовий плекати талант нігерійця. В оточенні самого Келечі переконують, що в оренду він нікуди не піде. Хотілося б, щоб саме так і сталося, й Іеаначо продовжив прогресувати. І все-таки сумніви залишаються. Не щодо самого гравця, а щодо клубу, до якого він потрапив. Клубу, в якому відтоді як його накачали фінансовим допінгом, не перейшов до першої команди жоден власний вихованець.
Акрам Афіф (Катар, 18 років)
Поки катарські клуби продовжують зваблювати іноземних зірок можливістю чи не найлегшого, а коли й найбільшого у їхній кар’єрі заробітку, свою молодь катарці відправляють до Європи. Елегантний плеймейкер Акрам Афіф встиг побувати в Іспанії, а зараз виступає під орудою іспанця «Тінтіна» Маркеса у другому бельгійському дивізіоні. У грі Акрама подобається насамперед арсенал його передач. Він, звичайно, охоче піде і в індивідуальний рейд та все ж пошук партнерів, переводи м’яча у найвразливіші для суперника зони — це те, що виділяє його серед однолітків.
Деякими рішеннями, м’якістю у контролі м’яча він іноді нагадує Омара Абдулрахмана. І це приємна новина, бо кожен такий футболіст є справжнім подарунком для усіх шанувальників гри.
Мауро Арамбаррі (Уругвай, 19 років)
У збірній Уругваю, звичайно, є свій енґанче (Ґастон Перейро), але зараз хотілося б згадати центрального півзахисника з «Дефенсору». Арамбаррі з тих, хто своєю невтомною роботою налагоджує командні механізми як у грі без м’яча, так і в атаці. Невпинний рух у обох напрямках, непоступливість у боротьбі й, що дуже важливо, дбайливі передачі, що стають основою подальших атакувальних дій. У збірній він ще й вдало підключається до завершення атак. На останньому молодіжному чемпіонаті континенту Мауро відзначився тричі.
Рафель Сантос Борре (Колумбія, 19 років)
У дванадцяти матчах поточного чемпіонату Колумбії він забив 8 м’ячів. Попри те, що цей клуб дав останнім часом кількох цікавих молодих гравців, за деякими матчами «Депортиво» з Калі варто було стежити саме через Сантоса Борре. На Мундіалі у нього буде додаткова мотивація, адже у Судамерикано Ю-20 Рафа забив «всього» 2 рази, хоча й був одним із найкращих у складі збірної Колумбії.
Попервах його не було серед кандидатів до молодіжки. Завдяки хорошій грі за клуб тренер збірної запросив форварда на збори, й Сантос Борре переконав Карлоса Рестрепо своїми голами.
У штрафному майданчику Рафаеля відзначає економність. Частіше він забиває в один дотик. Свідчення вміння прочитати атаку, зрозуміти задуми партнерів та опинитися на оптимальній позиції. Він миттєво орієнтується у ситуації біля воріт й володіє досить різноманітним арсеналом завершальних ударів.
Сантос Борре лише після молодіжного чемпіонату Південної Америки став гравцем основи у «Депортиво». Його кар’єра саме починає набирати оберти. Страшенно цікаво, наскільки він виявиться здатним повторити бомбардирські досягнення Радамеля Фалькао чи Карлоса Бакки.
Ґедіон Зелалем (США, 18 років)
Гравець лондонського «Арсеналу» лише кілька днів тому отримав дозвіл від ФІФА на виступи за Сполучені Штати і одразу ж дебютував у товариському матчі проти Австралії.
У Лондоні Зелалем опинився у січні 2013-го і за ці два роки чудово зарекомендував себе у команді Ю-21 й навіть виходив у першій під час азійського турне-2013.
Народився він у Німеччині (батько з Ефіопії), але після смерті матері емігрував до США. Попри це його викликали до німецьких збірних різних вікових категорій, але 2014-го він вже відмовлявся від викликів. Наприкінці минулого року Зелалем отримав американське громадянство й Федерація зуміла зрештою переконати ФІФА не змушувати Ґедіона чекати 5 років, доки він би зміг грати за США.
Зелалем бачить найризикованіші й водночас найнеприємніші для суперника передачі й не боїться їх віддавати. Сам він поки що не відзначається бомбардирськими досягненнями, але у нього є все, що необхідне атакувальному півзахиснику для подальшого прогресу. Бачення поля, техніка, хороший вибір позиції. Можна говорити про те, що йому ще треба додати м’язів, навчитися витримувати чорнову роботу.
Американці сподіваються, що недаремно доклали стількох зусиль, аби залучити Ґедіона до своєї збірної. Теб Рамос отримав напередодні Мундіалю розкішний подарунок, та чи достатньо буде у нього часу, щоб встигнути розпорядитися ним якнайкраще?
Дмитро Джулай