"Футбол 24" дізнався, що сталося з першим в світі приватним музеєм "Короля футболу" Пеле у Луганську, про долю рідкісних експонатів і самого власника колекції Миколи Худобіна.
Ім'я Миколи Худобіна, без перебільшень, стало відомим на увесь світ перед стартом Євро-2012, коли український колекціонер відкрив у Луганську перший на планеті приватний музей "Короля футболу" бразильця Пеле. Справжній музей, не просто експозицію чи стенд. Не у Бразилії - в Україні!
На огляд публіки було представлено більш ніж 3000 експонатів, які Худобін збирав понад 40 років. Автографи та книги, поштові марки та монети, футболки і вимпели - все, що так чи інакше пов'язане з ім'ям Пеле.
"Футбол 24" зателефонував до пана Миколи у Луганськ, щоб з'ясувати подробиці долі його унікальної колекції. І в розмові з'ясувалося, що цікавитися треба було не експонатами, а долею самої людини.
Три дні у підвалі
- Пане Миколо, хотілося б дізнатися, де ваша колекція знаходиться зараз?
- Де й перебувала - у Луганську.
- А сам музей функціонує?
- Ні. Музей закрито. Хоча багато дзвінків зі шкіл, люди хочуть бачити експонати. Але, кажу чесно і відверто, я цю владу не розумію і не приймаю. Все, ось така я людина! Раз я відкривав музей під українським прапором...
Пам'ятник Пеле перед входом до музею, який зараз закрито
- А який конфлікт у вас виник? Чи може ви не хочете розповідати?
- Конфлікт? Просто "ополченці" приїхали до мене додому зі зброєю, забрали мене, посадили в підвал. Вони хотіли забрати все, що у мене є. У мене перед війною дружина померла, яку я любив усім серцем. Я на той момент був прибитий горем. Ось вони разом з моїм сином і сестрою дружини хотіли забрати те, що належало раніше моїй дружині. Хотіли вбити мене, самі чесно сказали.
Посадили в підвал, катували. Три дні не давали ні води, ні їжі. Били, дуло автомату до рота запихали. Загалом, надивився, натерпівся.
У мене змінилось бачення цієї влади. "Ополченці" займалися звірствами, так і напишіть. Страшна справа, взагалі!
- Ваш син був з ними?!
- Розумієте, син у мене сильно п'є. І вони хотіли вбити мене і забрати все майно. "Ополченці" відправили в камеру, а там мене всі впізнали: хтось читав про мене, хтось бачив по телевізору. І всі сказали, хто я. І що чіпати навіть пальцем не можна. Озброєні люди били мене по голові. А їм сказав відразу: "Якщо я звідси вийду, вам - хана!"
Спас музей, думаю. Так би і серед живих вже не було...
"Коли сказав, що поїду до Києва скаржитись, почали дубасити ногами по голові"
- Їх, виходить, не цікавили ваші експонати?
- Вони спочатку не знали, хто я такий. Я не бідна людина, і вони, думаю, хотіли все у мене забрати.
- Хто вам допоміг вийти з підвалу?
- Я не знаю досі. Напевно, в інтернет зайшли і дізнались, хто я. Думаю, вони просто перелякались. На третій день привезли мене додому. Вибачилися, правда, але з погрозами.
- Мені байдуже. Коли сказав, що поїду до Києва скаржитись, почали дубасити ногами по голові. Я кажу: "Ось, у мене паспорт України в кишені. Я досі є громадянином України, правильно чи ні?". Ось за це мене і били.
А все, що я говорю, це - факт. Я б хотів дати інтерв'ю будь-якій газеті - "Таймс", або у Бразилії. Розповім те ж саме, що і вам розповів. Я як людина нікого не цікавлю, а от музей...
Ось приклад. Бомби розриваються біля мого будинку. З Москви телефонують, газета "Труд": "Миколо Володимировичу, дайте інтерв'ю!" З Києва телефонують: "Що з музеєм?" Вдова легендарного воротаря Льва Яшина, з якої ми дуже товаришуєм, телефонує: "Колю, як музей?"
"За фотографію Пеле з Яшиним віддав велосипед"
- До вас звертались з української чи російської сторін з пропозиціями вивезти кудись вашу колекцію?
- Були пропозиції, так. Розумієте, чемпіонат світу 2018 року наближається. І, незалежно від того, Росія господар турніру чи інша країна, це - футбол. Я вважаю, що спорт і футбол, це - не політика. Це для всіх. І якщо я буду робити виставку у Москві, в Росії, то я буду представлятись лише так: або Микола з Донбасу, з Луганська; або Микола з України. От і все.
- Знаю, що ви фанат і навряд чи погодилися б продати щось з колекції. Чи зверталися до вас приватні особи з пропозиціями купити котрийсь із експонатів?
- І таке було. Не буду говорити конкретно про суми та імена. Але були пропозиції. Справа в тому, що мені 55 років і всіх цікавить: кому дістанеться музей? Але я на такі теми навіть не розмовляю. Страшно якось: ніби й не жив ще, а вже 55 років.
Коли був хлопчиком маленьким, то за фотографію Пеле з Яшиним віддав велосипед. Мама подарувала мені альбом, і з нього почалася моя колекція. А зараз я сам дивуюсь, що вона так виросла. І те, що виставлено в музеї, це лише частина колекції! А є ще запасний варіант. Я хотів, щоб музей більше вдвічі був.
"Хотів би влаштувати виставку у Києві"
Микола Худобін хотів би привезти колекцію до Києва
- Була інформація, що ви хочете зробити виставку у Києві. Але чи дадуть вам вивезти колекцію?
- Була така ідея. На мене у Луганську довго дивилися і людина при владі сказала: "Це, звичайно, ваше право..." Але сказала з якимось таким холодком.
Я ще не робив якихось конкретних дій, але, зізнаюся, дуже хотів би влаштувати виставку у Києві. Для мене Київ був і є столицею, я народився в Україні. Мене багато хто знає і у Федерації футболу України мене пам'ятають. Я знаю, що люди прийдуть, що їм буде цікаво.
Якщо я буду організовувати виставку у Києві, то хотів би назвати її: "Музей Пеле - посол миру". Мені найбільше шкода старших людей і дітей. Вони страждають, зрозумійте. Вони недоїдають, не можуть кінці з кінцями зводити. Коли дають гуманітарну допомогу, як собакам, вони одне одного топчуть! Це страшно, зрозумійте...
"Радий, що у Бразилії знають про Луганськ. Життя прожито не дарма"
Луганськ. 2012 рік. Посол Бразилії в Україні відкриває пам'ятник україно-бразильській футбольній дружбі. Так нещодавно і так давно...
- Я робив вже дві виставки у Москві. - продовжує Микола Худобін. - І всі газети написали, що приватних музеїв такого рівня у світі немає ніде. Є клубні музеї, а приватних колекцій немає! Я люблю футбол душею і музей створив для того, щоб в першу чергу діти бачили, до чого може привести мрія. На прикладі людини, котра йшла до неї, прагнула побачити Пеле. І у підсумку три рази зустрічалась з кумиром. Я у Бразилії так і сказав: "Я люблю талант Пеле більше за усю Бразилію, разом узяту!"
З Пеле Микола Худобін бачився тричі: перший раз в 1997 році в Москві, другий - в 2003-му і третій - в 2006 році. Два останні рази - в Бразилії.
Наді мною, коли ще був хлопчиськом, сміялися: мовляв, "про негра" колекцію збираєш! Але я йшов до своєї мрії, день за днем. І все звершилось. Шкода, не все вдалось реалізувати...
- Що саме?
- Не вдалось привезти самого Пеле у Луганськ, не вийшло, хоча були шанси.
Ще хотів тур з музеєм зробити Європою. Ще й грошей заробили б, не кажучи про престиж. Гроші віддав би на дитячий футбол - у Луганську, Києві - неважливо, я людина не жадібна. Просто таких виставок ніде ніколи не було.
Також були плани зробити виставку у самій Бразилії. Вів переговори з цього приводу з Федерацією футболу України. Це була б виставка світового масштабу!
Я тричі був у Бразилії, мене ця країна увагою не обділила: я на обкладинках газет, всюди мене знають. Це приємно. Але більш за все приємно, що не мене, а наше містечко, Луганськ, там знають. Ось це особливо радує. Можна вважати, що життя прожите не дарма!
Як Луганськ і Сантос містами-побратимами стали
- Знаю, ви доклали руку до того, що у 2013 році Луганськ і бразильський Сантос, батьківщина Пеле, стали містами-побратимами?
- Я був в Бразилії з тодішнім мером Луганська Кравченко. Ми підписали договір між Сантосом і Луганськом про статус міст-побратимів. Так, як це не дивно, всі говорили, що побратимство стало можливим саме завдяки музеям. Я ж свій відкрив раніше! У Луганську музей Пеле відкрився перед чемпіонатом Європи 2012 року, а самі бразильці свій відкрили перед чемпіонатом світу 2014-го. На церемонії всі говорили, що Пеле був маленькою людиною, а став "Королем футболу". І, ось, мовляв, такий самий хлопчина, який приїхав з далекої країни. І через нього ми хочемо підписати договір між містами. Плакали люди. Хтось обіймав, хтось руку мені тис. Потім приїхав президент "Сантоса" і вручив мені прапор клубу та футболку, де на спині вишито золотом надпис "Пеле". Сказав: "Таких, Миколаю, лише дві: у тебе, і у самого Пеле".
А зараз, бачите, все розвалилось...
Руслан Меженський, Футбол 24
Бажаю Україні миру, а "Зорі" повернутись у Луганськ, - Ярмаш