УКР РУС

"Військова техніка на улюблених вулицях – страшне видовище": наш бомбардир з Угорщини – про окупацію рідного Херсона

5 березня 2022 Читать на русском
Автор: Любомир Кузьмяк

"Футбол 24" поспілкувався з Ігорем Ніченком, уславленим нападником Кривбаса, угорських Ференцвароша, Дунафера і Дьйора 90-х – початку 2000-х.

Ігор Ніченко – один із найбільш відомих херсонських футболістів. Однак найкращі моменти його кар'єри минули за межами рідного міста. Чемпіон Угорщини, найкращий бомбардир тамтешнього чемпіонату вже багато років мешкає за кордоном.

"До цього ми жили у раю, а зараз – у пеклі": екс-гравець Металіста про життя під обстрілами та повну невідомість

Проте сьогодні його думки, як і мільйонів українців, разом із рідним Херсоном. Про свої переживання Ігор Григорович розповів Футбол 24.

***

Перебуваю на зв'язку з рідними. Спілкуюся кожних півгодини. У Херсоні мешкають мої батьки, а також батьки моєї дружини. Також є й інші родичі. Сьогодні з Києва на Львів їде моя сестра з двома дітьми. Завтра планую зустріти її у Захоні на українсько-угорському кордоні. Мої рідні вірять і сподіваються, що все буде добре. Для мене це особистий біль.

Я теж сильно переживаю, але вірю, що ми зможемо відстояти наші землі. Дуже прикро, що стількох людей вже немає, стільки жертв у нашій країні. Якщо оглянутися назад, то зараз розумію, що фактично все йшло до цього. Усі ці розмови, вся ця обстановка, ця політика… Постійно дивлюся новини, аналізую. Те, що зараз відбувається – найгірший варіант. До цього не можна було доводити ситуацію. Одні землю свою відстоюють, а інші – не знаю, що відстоюють.

Я дотримуюся традиції – щороку приїжджаю у Херсон, це дуже дороге для мене місце. А коли зараз дивлюся це жахіття по відео… Ця військова техніка на знайомих і улюблених вулицях… Це страшне видовище, я дуже переживаю.

Сьогодні зранку люди вийшли на центральну площу Херсона. Це демонстрація того, що Херсон був і буде Україною. Інакше бути не може. Місцеві мешканці боряться за свою Батьківщину, свою землю. Це заслуговує на повагу.

Ігнорування й пацифізм без згадок про агресію – як російська спортивна журналістика "підтримала" Україну в дні війни