УКР РУС

Від Яремченка до закордонного досвіду: трансформації на тренерському містку Шахтаря

23 листопада 2021 Читать на русском
СПЕЦПРОЕКТ

Шахтар за незалежної України зазнав багатьох трансформацій. Команді вдалося стати грандом внутрішнього чемпіонату та навіть підняти над головою останній Кубок УЄФА.

Тренер – важлива фігура, яка відображає філософію команди та задає вектор розвитку. Донецькому Шахтарю довелося пропустити через тренерський місток багатьох іменитих фахівців, аби знайти свій особливий шлях та завоювати найвищі вершини.

З оборонців у найкращі бомбардири чемпіонату: феноменальний сезон футболіста Арсена Авакова

Валерій Яремченко

Відомий український фахівець більше частину своєї ігрової кар'єри провів у футболці донецького Шахтаря. Для Валерія Івановича "гірники" – не просто команда, а робота життя. У Незалежність донеччани ввійшли саме під його керівництвом.

У команди були серйозні амбіції. Футболісти стабільно отримували зарплату 500 – 600 доларів та різноманітні подарунки. Головним завданням стояла перемога у чемпіонаті України, – розповідав Яремченко.

Спеціаліст багато та наполегливо працював, але виконати завдання та потішити вболівальників трофеєм не зумів. Його найвищим досягненням стало віце-чемпіонство Шахтаря у 1994 році. Хороших футболістів та гарних умов виявилося недостатньо для того, щоб побороти київське Динамо. Керівники клубу вирішили, що зміни пора робити на тренерському містку.

Parimatch – драйвер розвитку українського спорту. У портфелі партнерських проектів бренду – вісім клубів представників УПЛ (Шахтар, Десна, Маріуполь, Львів, Верес, Чорноморець, Металіст 1925, Дніпро-1), Федерація баскетболу України, Українська хокейна ліга та інші.

Також Parimatch є лауреатом великої кількості світових і всеукраїнських премій: "SBC awards", "Effie Awards", "Людина Року" та інших. Бренд активно розвиває соціальні проекти в рамках діяльності фонду Parimatch Foundation.

Володимир Сальков

Ще один колишній футболіст донецького Шахтаря, якому доля дала шанс потренувати свою команду. Одразу після завершення кар'єри Сальков залишився працювати у Шахтарі та незабаром очолив головну команду. З ним "гірники" дорвалися до фіналу Кубка СРСР та вигравали "срібні" та "бронзові" нагороди – великий успіх для команди промислового регіону. Але в партії знайшлися "доброзичливці", через яких у 1978 році він був змушений написати заяву на звільнення. Наступного шансу довелося чекати понад 15 років.

На повернення легенди покладалися великі надії. Всі вірили, що саме йому вдасться втілити мрію вболівальників – здобути чемпіонство. Але в долі були інші плани.

Сальков зумів подарувати Донецьку перше трофейне свято – Шахтар став переможцем Кубка України. Але в чемпіонаті 1994/95 донеччани фінішували лише на 4 місці – геть не те, чого хотілося керівництву.

Фахівець отримав шанс реабілітуватися у наступному сезоні, але провалив старт чемпіонату. Довго чекати на успіх керівники Шахтаря не хотіли – відставка.

Валерій Рудаков

Рудаков віддав Шахтарю 12 років кар'єри, зіграв за "гірників" 277 матчів. Цього було достатньо, щоб отримати шанс очолити головну команду.

Втім, часу шукати досвідченого тренера Шахтар не мав, адже звільнення Салькова відбулося вже по ходу сезону. Потрібна була людина, яка добре знає команду та зможе хоч якось налагодити ситуацію.

Проявити себе на тренерському посту Шахтаря Рудакову не вдалося. Надто багато проблем мали "гірники", надто невдалим був старт, надто багато факторів грали проти нього. Коли стало зрозуміло, що будь-які нагороди чи високі місця недосяжні, Рудакову дозволили завершити сезон, щоб не наробити новими змінами ще гіршої біди.

Тоді не вистачало досвіду, були й інші фактори. Ми не мали підтримки від керівництва клубу, хоча це так само можна списати на недосвідченість. В той час все лише починалося, було зроблено багато помилок, – знайде Рудаков пояснення провалу роками пізніше.

10 місце в таблиці – максимум, на який спромігся Рудаков. Результат не подобався ні йому, ні керівництву. Новий тренер на наступний сезон було найбільш очевидним рішенням.

Повернення Яремченка

У 1996 році на Шахтар очікували великі зміни. Команду знову очолив Валерій Яремченко. Він мав стабілізувати ситуацію в колективі та боротися за найвищі місця у таблиці. Окрім того, президентом клубу став молодий та амбітний Рінат Ахметов. Його прихід означав, що тепер "посередність" ніколи не можна буде асоціювати з Шахтарем.

Сезон 1996/97 Шахтар закінчує другим, відставання від Динамо – 11 очок. Єдина втіха – завоювання ще одного Кубка України.

Рінат Ахметов не робить помилки попередніх керівників та дає Яремченку час на роботу та покращення результатів. Це дало свої плоди: Шахтар знову фінішує другим, але відстає від Динамо лише на 5 очок. Окрім того, "срібло" дає пропуск на євроарену – Яремченко отримує шанс реабілітуватися за друге місце на внутрішній арені.

З Біркірарою Шахтар впорався, а от Цюрих не подужав – виліт у другому кваліфай-раунді. Через травму не зміг зіграти лідер донеччан Валерій Кривенцов, той самий, що зараз очолює Металіст-1925. Не змогли зіграти Котов і Шутков. Кадрові проблеми стали причиною програшу швейцарцям.

Виправити ситуацію могла лише перемога у чемпіонаті, але Яремченка підвів фарт – Динамо пішло у відрив та вбило шанси Шахтаря на "золоті" медалі. Рінат Ахметов вирішив, що у фахівця було вдосталь часу та можливостей, щоб виконати поставлене завдання, тому 31 березня 1999 року відправляє його у відставку.

Анатолій Бишовець

Єдине, на що міг розраховувати Бишовець в поточному сезоні – друге місце, яке команда усспішно зайняла. 9 очок відставання від Динамо додавало вогню скептикам, які насміхалися над чемпіонськими амбіціями Шахтаря. Старт наступного чемпіонату мав довести їхню неправоту.

Але новий тренер вибрав не ту лінію, яка потрібна була команді. Футболістам заборонялося відпрацьовувати удари поза тренуванням, команда почала захищатися кількісно, а не якісно.

Це був дуже застарілий футбол. Багато гравців втратили форму. Ми стали грати дуже погано, але не по своїй волі, – розповість один з лідерів того Шахтаря Генадій Орбу.

Неприйняття тренера командою швидко позначилося на результатах: виліт від Роди у першому кваліфікаційному раунді Кубка УЄФА та невдалий старт у чемпіонаті. Було очевидно, що далі ситуація лише погіршиться. Бишовець йде у відставку.

Олексій Дрозденко

Ще один колишній футболіст Шахтаря опинився на тренерському містку команди. Щоправда, з приставкою "виконуючий обов'язки". У 6 матчах під його керівництвом команда здобула 3 перемоги та тричі зазнавала поразки. Критикувати фахівця чи покладати на нього надії ніхто не збирався – усі розуміли тимчасовість його роботи.

Тимощук, Зубов, Ателькін, Воробей потребували фахівця, який зможе побудувати малюнок гри. І такий прийшов.

Віктор Прокопенко

Саме Прокопенко став тим фахівцем, який заклав фундамент майбутніх перемог Шахтаря. Його досвід, помножений на талант футболістів, дозволив "гірникам" демонструвати свій стиль. Футболісти радо прийняли фахівця та працювали під його керівництвом з особливим старанням.

У дебютному сезоні 1999/2000 Прокопенко привів команду до срібла, яке давало право донеччанам вперше в історії спробувати свої сили у Лізі чемпіонів. Драматична перемога над Славією у кваліфікації – і Шахтар прямує в груповий етап!

Арсенал та Лаціо – європейські гранди, протистояти яким "гірники" ще не могли. Але смак великих турнірів команда спробувала.

У чемпіонаті Шахтар майже зробив подвиг – Динамо стало чемпіоном, випередивши "гірників" лише на одне очко, а у двобої в столиці України "гірникам" вдалося обіграти зіркову команду Лобановського! Перемога в Кубку, участь в Лізі чемпіонів та якісь міліметри до тріумфу в чемпіонаті показали – вектор Прокопенка правильний.

Втім, наступна кваліфікація ЛЧ для Шахтаря виявилася невдалою: поразка дортмундській Борусії. Прокопенко прийшов до президента Шахтаря та відкрито заявив, що віддав команді все, і для виходу на новий рівень потрібен іноземець, який розуміє європейський футбол та зможе дати "гірникам" менталітет переможців. Рінат Ахметов подякував Прокопенку за відвертість, і вони разом почали розглядати кандидатури. Найбільш бажаним фахівцем був Мірча Луческу, але вмовляти румунського тренера довелося не один рік.

Повернення Яремченка-2

Третя спроба Яремченка завоювати чемпіонат вдалою не стала. Знову "гірників" від Динамо відділяли якихось 3 очки. Хороші гравці, особливий стиль, підтримка трибун – у Шахтаря було все, що треба чемпіонам, але не вистачало якоїсь деталі. Склалося враження, що українські фахівці просто не можуть взяти "чемпіонську планку". Гіпотеза Прокопенка підтвердилася – для "золота" треба іноземець. Інтуїція його не підвела – вже в наступному сезоні Шахтар одягне омріяні медалі.

Невіо Скала

Призначення італійця стало справжньою сенсацією для українського футболу. Від фахівця чекали чогось неймовірного, адже його ім'я гучно лунало футбольною Європою.

Спочатку я не хотів йти в Шахтар, це була інша ліга з іншою мовою. Але база команди, бюджет та президент переконали мене в серйозних амбіціях проекту. Ми домовилися про контракт на 6 місяців, а подальші умови мали розглядатися після завершення сезону та оцінки результатів, – пригадує Скала.

Італієць не підвів очікувань та за короткий термін видав максимум – Шахтар перервав гегемонію Динамо в чемпіонаті України та завоював Кубок. Перший "золотий дубль" в історії Шахтаря!

Шалений успіх створював враження, що італієць в клубі надовго та приведе "гірників" до нових висот. Але все пішло шкереберть після першого матчу з Аустрією – абсурдна поразка 1:5.

Президент був дуже злий на результат та запропонував мені піти з Шахтаря. Я з радістю погодився. Ми розійшлися у гарних стосунках, – запевняє Скала.

Повернення Яремченка-3

Валерій Іванович очолював Шахтар "у будь-якій незрозумілій ситуації". Було зрозуміло, що тепер донеччани будуть притримуватися іноземного вектора на тренерському містку, але поки не було відповідної кандидатури або тривали переговори залишатися без тренера команда не могла.

Саме тому Яремченко знову повернувся у Шахтар – тримати команду на рівні до того моменту, як її очолить більш класний спеціаліст. З цим Яремченко впорався – вже звичне друге місце в чемпіонаті.

Бернд Шустер

Мірча Луческу знову дав Шахтарю відмову, тож клуб запросив Бернда Шустера. Зірковий німець мав привести Шахтар до чемпіонства та показати силу команди в єврокубках. Спочатку все йшло добре – німець мав беззаперечний авторитет, а Шахтар грав у класний атакувальний футбол. Виліт у кваліфікації ЛЧ від Локомотива був списаний на брак часу для роботи з командою.

Але в другій частині сезону все пішло не за планом. Шахтар втратив дуже багато важливих очок, що дозволило Динамо "обігнати конкурента на повороті" та завоювати золоті медалі. Перемога в Кубку України значимою не була – німецький фахівець пішов у відставку ще до завершення сезону. Дві останні гри Шахтар відіграв під керівництвом Прокопенка.

Мірча Луческу

Людина, яка стала цілою епохою донецького Шахтаря. Румунський фахівець впровадив особливу схему з українським захистом та технічною бразильською атакою. Він довго відмовляв Ахметову та Прокопенку, але врешті-решт їм вдалося переконати примхливого румунського спеціаліста.

У Шахтаря з'явився свій стиль, який дозволив "гірникам" стати чемпіоном України у декількох сезонах поспіль, тріумфувати у Кубку України та навіть завоювати останній Кубок УЄФА! Якби хтось у травні 2004-го року сказав, що Шахтареві з Луческу вдасться підкорити єврокубкову вершину – у відповідь була б щонайменше іронічна посмішка.

Тренер, який за стільки років так і не перейшов на спілкування бодай російською, мав з командою якийсь особливий зв'язок, що дозволило Шахтарю показувати неймовірний футбол та стати гегемоном на внутрішній арені.

Напевно, саме Шахтар Луческу подарував вболівальникам "гірників" найбільше щасливих спогадів, і його наступникам буде вкрай важко бодай повторити ті всі досягнення.

Паулу Фонсека

По завершенні сезону 2015/2016 керівництво клубу приймає рішення змінити вектор розвитку. Команду очолив Паулу Фонсека, який класно проявив себе у Бразі. Саме після матчу з його командою поповзли чутки, що Шахтар зробить все можливе, аби переманити його на свій тренерський місток. Фонсека теж був не проти – можливість працювати із зірковими гравцями, грати у Лізі чемпіонів та стати чемпіоном УПЛ відкривала перед ним великі перпективи.

З його приходом Шахтар став грати більш прагматично, концентруючись на безпеці біля власних воріт. На критику Фонсека відповідав результатом – три чемпіонства та Кубки України поспіль є найкращим свідченням успішності його ідей.

Його майбутньому в Шахтарі нічого не загрожувало, однак португалець відчув, що готовий до нового рівня в Європі та захотів спробувати свої сили у топ-чемпіонаті. Перечити йому не стали – такий кар'єрний трамплін став прекрасним стимулом при наступних пеерговорах.

Луїш Каштру

Досвідчений фахівець мав продовжити справу Фонсеки, якого переманила Рома, але йому не вистачило гнучкості. Здавалося, що команді не вистачає розуміння його ідей, і достукатися до гравців йому так і не вдалося.

Чемпіонство не врятувало його від звільнення після сезону – надто бліду гру демонструвала команда в єврокубках, надто невиразним став стиль Шахтаря. Окрім того, його авторитет у команді та в менеджменту залишав бажати кращого. Шахтар потребував нових змін – з Каштру спад ставав надто очевидним.

Роберто Де Дзербі

Ще одна зміна вектора Шахтаря після "португальського" етапу. Шахтар задовольнив його прохання та придбав декількох коштовних гравців, але адаптація фахівця в новому чемпіонаті та перебудова команди зайняли більше часу, ніж цього хотіли б вболівальники.

Після 14 турів УПЛ Шахтар випереджає Динамо. У ЛЧ справи гірші – лише нульова нічия з Інтером, яка не перекриє розгрому від Реала та поразку Шерифу.

Утім, в Сассуоло Де Дзербі показав, що варто йому дати час та довіру – і він змусить говорити про свою команду всю футбольну Європу.