Переможець Ліги чемпіонів, бронзовий призер чемпіонату світу та чемпіон Англії Єспер Блумквіст після завершення кар'єри перевернув своє життя. Зірковий футболіст знайшов себе у ресторанному бізнесі.
У дитинстві він марив Міланом, у 20 років став одним із героїв сенсаційного Гетеборга, а згодом взяв участь у шаленому фіналі ЛЧ-1999 на Камп Ноу. Наприкінці кар'єри Єспера Блумквіста переслідували проблеми зі здоров'ям, він важко пережив розлучення та втратив чимало грошей через необдумані інвестиції. На щастя, нині він просто кайфує від життя. Футбол 24 спільно з партнером HLIBNY DAR розповідає унікальну історію шведської зірки, сповнену злетів та падінь.
Зростав невпевненим і писав собі настанови перед фіналом
Манчестер Юнайтед поступався Ювентусу 1:2 у другому півфіналі Ліги чемпіонів 1998/1999, проте мав ще вдосталь часу, аби відігратися. На 33-й хвилині Єспер Блумквіст віддав не дуже зручну передачу впоперек поля, тож Рою Кіну довелося збивати Зінедіна Зідана. Рефері одразу потягнувся за жовтою карткою, а Кін визвірився на партнера – тепер він пропустить фінал. У підсумку МЮ таки дотиснув туринців (3:2), а Кіну довелося спостерігати зі сторони за одним із найдраматичніших матчів в історії футболу. Але перед цим він добряче напхав Блумквісту в роздягальні.
Весь світ уважно спостерігає за Лігою чемпіонів. Не залишайся осторонь футбольного протистояння та вболівай за улюблені команди. А створити особливу атмосферу допоможе HLIBNY DAR.Запекла гра на полі Ліги чемпіонів у поєднанні з HLIBNY DAR зроблять незабутнім твій вечір.
"Він повторював це тиждень за тижнем, – розповідав потім Єспер. – Це вже навіть сприймалося як жарт. Спочатку я вважав Кіна божевільним та егоїстичним. Він багато кричав, але Фергюсон дозволяв це, адже Рой насамперед дбав про команду. Тоді у Турині я віддав йому не найкращий пас, але він втратив м'яч, бо сам погано його обробив. І все одно Рой, мабуть, злиться на мене дотепер".
Навіть без наїздів Роя Кіна перед фіналом проти Баварії швед почувався не дуже добре. Блумквіста складно було назвати самовпевненим гравцем. Ще з юності Єспер себе недооцінював і був занадто стриманим. Коли Блумквіст потрапив у Мілан, то чимало спілкувався зі Звоніміром Бобаном. Якось вони почали розмовляти про теніс і на запитання про свої навички на корті Єспер скромно відповів: "Нормально". "Я сказав би так само навіть після перемоги на Вімблдоні".
Блумквіст усю кар'єру страждав від невпевненості і зізнавався, що потребував підтримки партнерів та тренерів: "Я намагався знайти душевну рівновагу, тож перед фіналом написав для себе на листку щось на кшталт настанов: "Ти можеш це зробити… Ти швидший за інших… Ти в хорошій формі…"
Мучився з коліном і закінчив у 31
Нехай Блумквіст не вважався ключовим футболістом МЮ, якому підкорився требл 1999-го, та сер Алекс цінував шведа. На фінал він випустив Блумквіста у старті зліва у півзахисті, проте на 55-й хвилині замінив на Тедді Шерінгема. У компенсований час той стане героєм і допоможе оформити камбек.
Епічний матч у Барселоні виявився останнім для Блумквіста у формі Юнайтед і фактично останнім у кар'єрі на належному рівні. Подальші шість років у футболі перетворяться на суцільні тортури. Під час передсезонних зборів Єспера почало добряче хвилювати коліно. Далі були Евертон та Чарльтон, однак там швед був далеким від своєї найкращої форми. Перехід у Юргорден також не додав позитиву.
Складно передати своє розчарування, – ділився спогадами Єспер із The Athletic. – Мені доводилося носити спеціальне взуття. Я довго не міг сидіти, оскільки коліно набрякало. Я не міг літати без пакету з льодом на коліні. Я не міг ходити по місту. Я прокидався вранці і насамперед торкався свого коліна, щоб оцінити розмір набряку. Я перевіряв його по 40 разів на день, знову і знову. І робив це протягом трьох років. Це зводило мене з розуму, і я впав у депресію.
У 31 рік Блумквіст оголосив про своє рішення піти з футболу.
Мріяв про Мілан Капелло, але потрапивши туди, розчарувався
Навчаючись у школі, Єспер написав твір, у якому поділився своєю шаленою мрією – він хоче грати у Мілані Фабіо Капелло. Мине кілька років і його мрія стане реальністю, проте Блумквіст не знайде спільної мови з доном Фабіо і розкриється у Пармі Карло Анчелотті.
Та ще до цього Єспер завоював бронзу ЧС-1994, де був наймолодшим у заявці збірної Швеції, а також шокував усіх у Лізі чемпіонів разом із Гетеборгом. 1994-го шведський чемпіон виграв групу з Барселоною та Манчестер Юнайтед, а 20-річний Блумквіст забив обидвом грандам (у матчі з МЮ ще й віддав асист та заробив пенальті). Шведів у чвертьфіналі зупинила лише Баварія – та й то завдяки голам на чужому полі: 0:0 і 2:2. Через два роки Блумквіст забив черговому топу – цього разу Мілану.
Талановитого шведа запрошували МЮ та Ньюкасл, утім Єспер марив Міланом. Пізніше він усвідомив, що перехід у кризову на той час команду був, мабуть, не найбільш раціональним рішенням. Тоді Мілан очолював Арріго Саккі, проте згодом у клуб повернувся Фабіо Капелло. Спершу все складалося начебто непогано, але незабаром тренер та підопічний розсварилися, тож Єсперу довелося йти у Парму, звідки він врешті-решт переїхав у Манчестер.
Блумквіст розповідав, як в аеропорт новачка приїхав зустрічати особисто сер Алекс. Тренер ніс його багаж і навіть запевнив, що попри наявність у команді Раяна Гіггза, він матиме ігровий час: "Фергюсон змусив нас відчути себе важливими. Я не знаю як. Він нас усіх дурив! Він розумів, що потребує багатьох гравців, і що їм треба відпочивати, переконував їх у цьому і робив щасливими. Він став майстром цього".
Був близьким до дна, але віднайшов себе у ресторанному бізнесі
Під час життя в Італії швед відкрив у собі пристрасть до їжі. Блумквіст шукав себе у тренерстві, багато подорожував, працював експертом на телебаченні, навіть брав участь у "Танцях із зірками", та відчув себе по-справжньому щасливим лише у кулінарії.
"Найкраща для мене – італійська кухня, – казав Єспер в інтерв'ю The Sun. – У них є пристрасть до готування їжі. Окремі прості продукти дозволяють їм висловлювати власну думку, не змішуючи занадто багато інгредієнтів та не ускладнюючи це".
Блумквіст зізнавався, що втратив величезні гроші через сумнівні інвестиції. Однак кілька років тому він знову ризикнув і разом із двома компаньйонами відкрив італійський ресторан "450 Gradi" (ідеальна температура для приготування піци) на острові Лідінге, неподалік Стокгольма. Єспер розповідав журналістам, що ніколи у житті не працював так важко, як зараз. Водночас, за його словами, чоловік отримує велике задоволення від самого процесу.
"Зазвичай я стою за барною стійкою, наливаю пиво та вино, варю каву та розмовляю з клієнтами. Мені це подобається. Мені подобається бути частиною команди, і мені це було потрібно після багатьох років, коли я пішов з футболу. Мені потрібно було заповнити прогалину у своєму житті", – розказував Блумквіст журналістам The Athletic.
Після завершення кар'єри Єспер розлучився із дружиною та самотужки виховує 11-річного сина Каспера, який є фанатом Манчестер Юнайтед.
Маю зізнатися, що це непросто, коли люди на початку розмови тебе запитують: "Що ти робиш?", а я кажу: "У мене є піцерія". Вони можуть дивитися зверхньо. Тоді я маю пояснити, що це найкраща піцерія! Хтось може казати: "Ти там внизу? Ти втратив усі свої гроші?" Та мені байдуже, – каже Блумквіст.
Життя – річ непередбачувана. Того травневого вечора 1999-го на Камп Ноу Блумквіст загубив свою медаль, однак невдовзі зумів її відшукати. Про життєвий шлях шведа можна сказати щось схоже. Після перебування на топ-рівні Єспер пережив падіння, однак не здався і знайшов себе. І нехай більшість відвідувачів ресторану 450 Gradi навіть не здогадуються, що ласують смачною неаполітанською піцою, яку їм приготував тріумфатор Ліги чемпіонів. Та хіба це має значення? Головне, що Єспер Блумквіст відшукав своє покликання та душевну гармонію.