Відомий у минулому футболіст Олег Венглинський в інтерв’ю "ФУТБОЛ 24" розповів про несподіванки та розчарування осінньої частини розіграшу Прем’єр ліги, а також про своє теперішнє життя.
- Кілька місяців тому ви достатньо критично відгукувалися про роботу Хуанде Рамоса в "Дніпрі". Ваша думка не змінилася?
- В цьому питанні важлива думка керівництва "Дніпра", генерального директора. Вони ближчі до команди, усе бачать, усе знають. Хуанде Рамоса запросили, йому довірили команду. А як він працює, нехай керівництво розбирається. Можу лише сказати, що "Дніпро" не показує тої гри, якої чекають уболівальники. Цього заперечувати не можна. "Дніпро" завжди був націленим на атаку, грав швидко, потужно. Теперішня ж гра команди інша. А про причини говорити не можу, оскільки не перебуваю в команді.
- Як гадаєте, "Дніпру" запасу міцності вистачить для того, щоби посісти четверте місце в Прем’єр лізі?
- Думаю, боротьба буде дуже серйозною. Чимало клубів націлилися на Лігу Європи. Мені здається, що дніпряни повинні пробитися в єврокубки. Все-таки це "Дніпро", іншого не може бути.
- Команд справді багато декларувало бажання потрапити в Лігу Європи. Ті ж "Іллічівець", "Зоря". Хто на ваш погляд, реально претендує на місце в Лізі Європи?
- Говорити можуть усі, але ж потрібно реально дивитися на склад, інфраструктуру клубу. Думаю, реально під силу опинитися в Лізі Європі "Таврії", "Металургу", "Арсеналу", "Ворсклі", тому ж "Дніпру". Боротьбу за місце в єврокубках вестимуть ці команди. Безумовно, за 1-3 місця вони не конкуруватимуть.
- Малюнок гри якої команди в першій частині сезону вам найбільше сподобався?
- "Арсеналу". Помітно, що команда заграла у зовсім інший футбол. "Каноніри" можуть показувати різну гру, змінюють тактику. Леонід Кучук є хорошим фахівцем, що він і довів в "Арсеналі". Він найшов розуміння з командою. В кінці весняної частини чемпіонату "каноніри" трохи розгубили очки. Але і на це були свої причини. Кучук прийшов влітку, коли не було часу на стабілізацію гри. Зараз в тренера буде більше часу. Тому, думаю, "Арсенал" весною ще додасть.
- А хто вас розчарував?
- "Карпати". У порівняні із попередніми сезонами, львів’яни здали.
- Можливо, футболісти "Карпат" тепер не такі голодні до перемог, як раніше?
- Так вони ще нічого не виграли. Вони грали добре, високо були в турнірній таблиці, але ж не вигравали навіть бронзи чемпіонату. Тому, про який голод ми можемо зараз говорити? В "Карпатах" грали молоді футболісти, вони повинні були і далі себе показувати, добиватися результату. Мені здається, що на гру команди вплинула ситуація в середині клубу. Звільнили масажиста, лікаря, а потім і головного тренера – Олега Кононова, на якому усе трималося. Пошук крайніх завжди погано впливає на команду. А ще набрали незрозумілих легіонерів. Це і є першопричиною поганої гри "Карпат".
- Це єдине ваше розчарування серед клубів?
- Із явних розчарувань, так. Очікував продовження переможних ігор "Карпат". Якщо на початку чемпіонату говорили про те, що низ турнірної таблиці не є закономірним місцем львів’ян, то останні ігри засвідчили, що усе логічно. Читав інтерв’ю одного футболіста "Карпат", у якому він сказав, що завданням його команди є збереження прописки в Прем’єр-лізі. Цим усе сказано.
- А київське "Динамо" вас не розчарувало?
- Воно не може розчарувати, оскільки в чемпіонаті посідає перше місце.
- А якщо взяти суто єврокубки?
- Можливо, "Динамо" не змогло отямитися після поразки від "Рубіна".
- Що тоді у футболістів із характером, якщо вони так довго оговтуються від поразок?
- Це ж не першопричина, це лише одна із причин. Про те, що вони не оговталися від поразки в грі із "Рубіном" говорив жартома.
- Взагалі, як оціните захисну тактику киян в єврокубках?
- Гра залежить від рішення головного тренера. Юрій Сьомін вважає, що саме така гра підходить його команді.
- Це зрозуміло, але хотілося б почути вашу думку про таку гру…
- "Динамо" йде в чемпіонаті України на першому місці, результат на цьому етапі є. Але не виразна гра в єврокубках свідчить про те, що в "Динамо" таки проблеми існують. Думаю, тренерський штаб знає ці проблеми і в період зимового міжсезоння проведе роботу над помилками.
- Олеже, наостанок, чим займаєтеся по завершенні кар’єри футболіста?
- Нічим не займаюся, я ж на пенсії (сміється). Проводжу час зі сім’єю, дітьми. Впродовж кар’єри футболіста кожного дня був чимось зайнятий – тренування, режим, ігри. А по завершенні кар’єри потрібно перелаштовуватися. Не в усіх цей процес проходить безболісно. Але в цьому питанні є і позитивні моменти. Зараз маю можливість більше часу присвятити сім’ї. У мене дві доньки, невдовзі дружина мені подарує третю дитину. У футбол усе життя грати не будеш, рано чи пізно приходиться вішати бутци на цвях. До цього потрібно ставитися філософськи. В мене не має причин нарікати на життя. Звісно, хотілося б повернутися у футбол, можливо, в ролі тренера. Але це не так просто. Розумієте, в старі часи до Мавзолею Леніна черга була менша, ніж тепер до тренерської посади. Охочих стати наставником дуже багато. Але поганий той солдат, який не мріє стати генералом.
Розмовляв Андрій Захарчук