Сьогодні розповідь піде про живу легенду "Манчестер Юнайтед" та одного з кращих гравців в історії англійської Прем'єр Ліги - Райана Гіггза.
Нещодавно Гіггза запитали: "Що вам найбільше запам'яталося в ваш дебютний день?" Він відповів, що нічого не пам'ятає крім крику Фергюсона в роздягальні.
Райан Гіггз народився в столиці Уельсу, Кардіффі. Він був мало схожий на батька. Той був регбістом, Гіггз футболістом. Батько Райана був темношкірим. У 16 років Гіггз вирішив змінити прізвище і його бажання збулося. Але це було трохи пізніше. А до цього молодий футболіст жив з родиною в Манчестері. Райан не хотів їхати зі столиці і розлучатися з дідусем і бабусею. Йому довелося звикати до холодної погоди в Манчестері, але на вихідні Райан намагався їздити назад в Кардіфф.
Через кілька років Гіггзу пропонували виступати за збірну Англії, але він відмовився. Гравець пояснював, що у нього немає родичів англійців, тому тільки Уельс. Райан почав грати за один з аматорських клубів Манчестера –"Дінс". Трохи пізніше йому порадили займатися в академії Манчестер Сіті. Гравець, не роздумуючи погодився, але продовжив виступати за аматорський клуб.
Одного разу талановитий гравець попався на очі стюардові з "Олд Траффорд". Він довго дивився за грою юного обдарування. А Гіггз вже тоді був по-справжньому талановитий. Через деякий час стюард пішов прямо до Фергюсона і заявив: "Можете мене не слухати, але за Сіті грає молодий хлопець Райан Гіггз і якщо ви його залишите поза увагою, то будете шкодувати". Фергюсон вже тоді був мудрим і не став ігнорувати це повідомлення. Ось так великий гравець і опинився в "Манчестер Юнайтед".
Вже в 1997 році молодий гравець опинився в основі "Юнайтед". Далі події йшли по наростаючій.
За словами Гіггза найгірший момент за більш, ніж 20 років його ігрової кар'єри - це поразка у чемпіонській гонці "Лідсу", в перший же сезон валлійця. У 90-ті роки Гіггз разом з Полом Інсом, Денісом Ірвіном та Лі Шарпом полюбляли порушувати режим. Але Фергюсону це не сподобалося і до його слів прислухався тільки Райан, який більше не дозволяв алкоголю заважати ігровій кар'єрі.
Ніякі слова не зможуть замінити почуття після перемоги в Лізі Чемпіонів 1999 року.
У Фіналі Ліги чемпіонів Гіггз зробив гольову передачу на Тедді Шерінгема. Перемігши у Прем'єр-лізі, Кубку Англії та Лізі чемпіонів, "Манчестер Юнайтед" завоював унікальний "требл", який не підкорився раніше жодному англійському клубу.
Після того, як з клубу пішов Деніс Ірвін в 2002-му році, Гіггз став одним з найдосвідченіших гравців у складі "Манчестер Юнайтед", хоча йому було всього лише 28 років. Після тріумфу 1999 року, "Юнайтед" продовжував збирати трофеї, вигравши Прем'єр-лігу в сезонах 1999/2000, 2000/2001 і 2002/2003, а в Лізі чемпіонів тричі досягав чвертьфіналу і одного разу - півфіналу.
22 травня 2004 Райан зіграв у фіналі Кубка Англії і вчетверте виграв цей турнір, ставши таким чином одним з двох гравців (іншим є Рой Кін), які чотири рази вигравали Кубок Англії, виступаючи за "Юнайтед". Вийшовши на поле у вересні 2004 року в матчі з "Ліверпулем", Гіггз провів свою 600-у гру в майці "Юнайтед". У 2005 році він був включений в Зал слави англійського футболу за свої заслуги перед англійським футболом.
6 травня 2007, після нічиєї "Челсі" з "Арсеналом", "Манчестер Юнайтед" виграв Прем'єр-лігу, а Гіггз став дев'ятикратним чемпіоном Англії, побивши рекорд Алана Хансена і Філа Ніла (вони виграли по вісім чемпіонських титулів з "Ліверпулем") .
8 грудня 2007 в матчі проти "Дербі Каунті" Гіггз забив свій 100-й гол у вищому дивізіоні Англії. 20 лютого 2008 він провів свою 100-ту гру в Лізі чемпіонів у матчі проти "Ліона", а 11 травня 2008 року, вийшовши на заміну Пак Чі Сону, він зрівнявся з рекордом сера Боббі Чарльтона, який провів 758 матчів за клуб. Тоді ж Гіггз забив другий гол у матчі, забезпечивши собі і клубу чемпіонський титул Прем'єр-ліги. Десять днів по тому, 21 травня 2008 року, Гіггз побив рекорд Боббі Чарльтона за кількістю матчів за клуб, вийшовши на заміну на 87-й хвилині фінального матчу Ліги чемпіонів проти "Челсі". Основний та додатковий час матчу завершився внічию 1:1, а в серії післяматчевих пенальті перемогу святкував "Юнайтед" з рахунком 6:5. Гіггз реалізував останній, 6-й удар "Юнайтед" з одинадцятиметрової позначки, який виявився переможним (після промаху Ніколя Анелька відразу після цього).
13 грудня Гіггз був названий кращим спортсменом 2009 року за версією BBC, випередивши таких серйозних конкурентів, як чемпіон "Формули-1" Дженсон Баттон і Джессіка Енніс (краща легкоатлетка Великобританії).
У 2009 та 2011 роках Гіггз ще двічі грав у фіналах ЛЧ, але виграти у тієї "Барси" МЮ було не під силу. Дві поразки - 0:2 у 2009 році та 1:3 у 2011 році.
10 лютого 2013, забивши у ворота "Евертона", Гіггз став єдиним футболістом в історії АПЛ, який забивав голи у всіх сезонах, з моменту її створення. А у матчі-відповіді з "Реалом" в 1/8 ЛЧ, Гіггз зіграв свій 1000-й матч у кар'єрі.
>
Кращий футболіст в історії "Манчестер Юнайтед". Власне, з цього і треба було б починати, якби цей титул не мав застереження "за версією уболівальників". Але заради кого тоді всі ці футбольні видовища відбуваються? Як кажуть, "для чого весь цей цирк?" Аргументи на кшталт "А от сучасні вболівальники не бачили гру Беста і Чарльтона" відправляємо в корзину. А сучасники Беста і Чарльтона бачили гру Гіггза? Сучасні фани принаймні мають можливість подивитися в записі гру цих легенд. І зробити свій вибір усвідомлено, спираючись на всі аргументи та факти. Звичайно, за 20 років на поле виходило безліч інших гравців. Можна ще згадати Кантона, Бекхема, але другого такого, як Гіггз просто не існує.
У складі "Манчестер Юнайтед" Гіггз жодного разу не видалявся з поля. За всю свою кар'єру він отримав одну червону картку, в грі за збірну Уельсу. Рекордсмен по медалях. Гіггз отримав 13 чемпіонських медалей. Кращий асистент в АПЛ. Кількість гольових пасів вже перевалила за сотню. Гравець завжди забивав у АПЛ з моменту її утворення. Також Райан кращий британський бомбардир в Кубку європейських чемпіонів.Також валлієць є одним з кращих бомбардирів МЮ у Прем'єр-лізі. Найбільше матчів за "Манчестер Юнайтед". Найтитулованіший в історії британського футболу. Уважно вдумайтеся в усі його рекорди! А найголовніше, що Гіггз продовжує радувати фанів своєю грою.
Андрій Бешлей, Футбол24