В рамках 30-го туру іспанської Прімери Валенсія завдяки голам Гонсало Гедеша та Есек’єля Гарай переграла Реал Мадрид (2:1).
Перші півгодини матчу особливого інтересу не мали. Обидві команди проводили швидкі атаки (здебільшого через фланги) та заробляли стандарти, але чогось дійсно небезпечного створити не вдавалося. Можна згадати хіба що неточне замикання Рамоса після подачі зі штрафного та удар Кросса у дев'ятку з-за меж карного майданчика – Нето добре обрав позицію та легко спіймав м'яч. Поступово стало очевидно, що Реал виглядає пасивно, а Валенсія збільшує оберти.
На 34-й хвилині господарі претендували на пенальті після того, як Гайя обіграв двох захисників та прострілив вздовж воріт – м'яч влучив у корпус Рамоса, але суперечки тривали цілу хвилину, поки відсутність фолу не підтвердив відеоасистент. Арбітр призначив кутовий, з якого "кажани" й забили: Гедеш після розіграшу отримав розрізну передачу від Солера та з меж карного майданчика вистрілив у лівий нижній кут – 1:0. На цьому левантійці не зупинилися, ще тричі потривоживши Кейлора Наваса: на 37-й хвилині Гамейро неточно замкнув подачу з флангу, на 38-й Кондогбія пробив з відскоку над поперечиною, а на 40-й м'яч після удару Родріго пройшов у сантиметрах від дев'ятки. Реал про такі моменти міг тільки мріяти.
Перша половина другого тайму особливо не відрізнялася від тієї картини, яка спостерігалася наприкінці першого. Валенсія вилітала у контри та завершувала їх моментами: так, на 54-й хвилині після прориву на правий край штрафного Солер вистрілив з гострого кута, але Навас парирував; на 55-й же подачу з кутового ударом головою поруч зі стійкою замкнув Кондогбія – Реал на це відповів лише ударом Марсело з дистанції точно в руки Нето. На 61-й міг відзначитись Морено, який пройшов по флангу, обіграв двох захисників та пробив з лінії карного майданчика у дальній кут – м'яч пройшов в сантиметрах від каркасу воріт!
Зінедін Зідан випустив на поле Бейла та Іско, однак особливого ефекту цей хід не створив. Реал зумів тільки вирівняти хід матчу й провів кілька ударів та флангових передач, однак гострими вони не були. До 80-х хвилин мадридці непогано оборонялися, але одного разу провалилися по-великому – Валенсія вискочила у контратаку 4-в-2 та завершила її прострілом, передачею та пострілом п'ятками. "Вершкові" відповіли шикарним моментом Рамоса, який перевисів у повітрі центрбеків суперника та замкнув навіс з правого флангу ударом головою – м'яч пройшов поруч з каркасом воріт.
Здавалося, що матч йде рівно і Реал навіть зможе відігратися, але на 83-й хвилині Валенсія забила другий гол. Господарі заробили кутовий, Парехо виконав подачу з нього, а Гарай вистрибнув та пробив під поперечину – 2:0! "Бланкос" відчайдушно пішли в атаку й претендували на пенальті в компенсований час, однак арбітр скасував його – проти Рамоса хоч і фолили, але він перебував у офсайді. Тим не менш, на останніх секундах Бензема таки відквитав один м'яч, забивши головою. Після цього одразу пролунав фінальний свисток.
Таким чином, Валенсія набрала 46 очок та піднялася на п'яту позицію. Реал з 57 заліковими балами залишився третім, так і не скоротивши відставання від Атлетіко у п'ять пунктів.
Криза ідей у Реалі
Якщо поглянути суто на статистику, то може здатися, ніби Реал рівно грав з Валенсією. У "вершкових" більше ударів, відбирань, загострюючих передач, тощо. Схоже, футболісти гостей вже встигли подивитися на цифри, адже в післяматчевих інтерв'ю мадридці скаржились на Фортуну: Каземіро не погодився, що "кажани" перевершили "бланкос", а Зідан заявив, що йому немає в чому дорікнути підопічних – просто не вистачило впевненості на останній третині поля.
Насправді ж мадридці провели один з найгірших матчів в цьому сезоні, не створивши жодного небезпечного епізоду – навіть розгром від Ейбара був не таким однобоким. Половина від 16 ударів "королівського клубу" пройшла з-за меж штрафного й була слабенькою, а всі 6 пострілів у площину прийшлися в точку, де стояв Нето – єдиний шанс відзначитись Реал мав після замикання Рамоса на 75-й хвилині. Коефіціент очікуваних голів яскраво демонструє справжню якість моментів "бланкос".
Протягом матчу з боку Реала сильно відчувалася криза думки. Мадридці не знали, як пройти центр поля, збиваючись на флангову гру – так, лідером за кількістю ударів став Марсело (5 спроб), а кроссів у гостей більше в два рази (15 проти 28). Заміни Зідана також не спрацювали: Іско та Маріано взагалі розчинилися, а Бейл запам'ятався лиш кількома передачами зовнішньою стороною стопи без особливого загострення. "Вершкові" намагалися просто закидати штрафний подачами, однак помилок з боку Валенсії було занадто мало – всі чотири замикання у ньому пройшли при дуже щільній грі суперника.
Реал зазнав абсолютно справедливої поразки, програвши не через брак впевненості, а через банальність у своїх діях та невміння розкрити оборону "кажанів". З такими розумними футболістами, як Модріч, Кроос та Іско, подібне просто неприпустимо, тому Зідану слід добряче подумати. Можливо, декому дійсно потрібно покинути клуб або присісти на лавку; Соларі в своїй роботі з зірками тких рішень не боявся – і вийшло не набагато гірше, ніж у Зізу на Местальї. Тоді хоча б було зрозуміло, у що грає мадридська команда, адже нинішній Реал працює виключно від настрою та класу. Цього разу їх не було.
В обороні Реала потрібні зміни
Парадоксально, але одне з найбільш вразливих місць Реала протягом усього сезону знаходиться там, де грають його найважливіші футболісти – в обороні. Для сьогоднішнього "королівського клубу" пара Рамос-Варан є іконою, але ще Соларі в рамках своєї програми маскування недоліків відправляв центрбекам на виручку Каземіро – бразилець ефективно підчищав, допомогав розігрувати м'яч і страхував на їх позиціях. Коли ж у бразильця виникали проблеми, все йшло шкереберть. Так сталося і з Уескою, і з Валенсією – захист Реала напомилявся на кілька матчів уперед.
Валенсія завдала 11 ударів по воротах Реала, з яких 9 пройшло з меж штрафного, а ще два – з району напівкола перед ним. Лише один з цих пострілів обороні вдалося заблокувати, але він відбувся аж на 80-й хвилині. Ситуація ускладнювалася ставкою на флангові атаки, через яку за контроль над бровкою часто відповідав лише один футболіст – цим і користалися технічні господарі, розриваючи суперника на швидкості. Найбільш катастрофічна картина склалася на фланзі Одріосоли, де фуллбек Хосе Гайя шість разів обіграв суперника на дриблінгу – і це все відбулося за один тайм! При цьому мадридців тричі проходили безпосередньо у карному майданчику.
Показово, що за кількістю пропущених м'ячів у цьому сезоні Реал поступається лише Уескі та Севільї.
Особливо слабко біля власних воріт відпрацював Серхіо Рамос, який не зробив жодного відбирання чи перехоплення й не зняв жодного верхового м'яча у власному штрафному. Капітан Реала взагалі більше був помітним попереду, ніж позаду, чотири рази зігравши головою біля воріт суперника, тричі пробивши по ним і ледь не заробивши пенальті – Гарету Бейлу про таку статистику можна тільки мріяти.
Втім, безпосередні функції по захисту власного голкіпера Рамос провалив, що вже не дивує протягом сезону. За всіх віддувається лише Рафа Варан, який традиційно багато підчищав та вигравав повітря – щоправда, без якісної підтримки партнера всі його старання не мали сенсу.
Фантастична форма Валенсії як заявка на ЛЧ
"Кажани" у рідних стінах по ділу переграли мадридський Реал. На це можна було сподіватись, враховуючи, що в поточному сезоні на Местальї перемагали лише Ювентус і Жирона, а загальна безпрограшна серія складала 16 матчів – у минулому сезоні тренер Марселіно видав 15. Цього вечора Валенсія довела серію до 17 поєдинків без поразок у всіх турнірах, побивши рекорд 77-річної давнини – жодна інша команда в Європі не може похизуватися таким показником.
Валенсія знаходиться дуже близько до Ліги чемпіонів, однак для цього, схоже, доведеться продовжувати безпрограшну серію до кінця сезону. Наразі левантійці йдуть на п'ятій позиції з мінімальним відставанням від Хетафе, але в спину дихають занадто багато конкурентів: у Алавеса менше на два очки, у Севільї та Атлетіка – на три. У 2019 році сильніше виглядають саме "кажани", але будь-яка серія має властивість закінчуватись – і вона ризикує це зробити у найбільш незручний момент.